Непрямі витрати, їх склад, облік та способи розподілення

Непрямі витрати – витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо к конкретному об¢єкту витрат, вони пов¢язані з управлінням і обслуговуванням виробництва декількох видів продукції (робіт, послуг). До них відносять загальновиробничі витрати:

· витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, участками, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування апарату управління цехами, участками, витрати на їх службові відрядження та інші витрати);

· амортизація основних засобів загальновиробничого призначення (цехового, участкового);

· амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

· витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, оренду основних засобів і інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

· витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці, відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, покращенням якості продукції, витрати матеріалів, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплати послуг сторонніх організацій;

· витрати на опалення, освітлення, водопостачання і утримання виробничих приміщень;

· витрати з обслуговуванням виробничого процесу (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування загальновиробничого персоналу та інші витрати);

· витрати на охорону праці, технику безпеки, охорону природного середовища;

· інші витрати

Загальновиробничі (непрямі) витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягу діяльності.

Підприємство може самостійно встановлювати перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат і обирати методику розподілу загальновиробничих витрат, виходячи із спеціфіки своєї діяльності.

Обрану базу розподілу загальновиробничих витрат зазначають в примітках до фінансової звітності та в наказі про облікову політику підприємства.

Облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, він активний, збирально-розподільчий, по дебету рахунку 91 відображається сума визнаних витрат, по кредиту – щомісячне списання на рахунки: 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями витрат.

Первинними документами при відображенні загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, виписки банку, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії тощо. Щомісячне списання загальновиробничих витрат за відповідним розподілом оформляється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

По закінченні місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом окремо між придатною продукцією і виправним браком, між товарною продукцією і незавершеним виробництвом, а також між виробами.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об¢єкт витрат з використанням бази розподілу (часу роботи, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об¢єкт витрат з використанням бази розподілу (машино-години, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати, тощо) при нормальній потужності, яка визначається підприємством самостійно і відображається в обліковій політиці підприємства. При цьому під нормальною потужністю розуміють очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) в період їх виникнення.

Усі розподілені загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості продукції та незавершеного виробництва.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Порядок розподілу загальновиробничих витрат слід дивитися в П (С) БО 16 Витрати.

Основні бухгалтерські проводки з обліку загальновиробничих витрат наведені в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5

Бухгалтерські проводки з обліку загальновиробничих витрат за жовтень місяць

(в грн.)

№ опер.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Дебет	Кредит	част-кова	загаль-на
	Списані запаси на витрати по обслуговуванню виробництва	91 “Загаль-новиробничі витрати”	20 “Вироб-ничі запаси”
	Нарахована заробітна плата персо-налу цеха	91 “Загаль-новиробничі витрати”	66 “Розра-хунки з оп-лати праці”
	Проведені відрахування на обов¢яз-кове державне соціальне стра-хування від заробітної плати персоналу цеху згідно з діючим законодавством	91 “Загаль-новиробничі витрати”	65 “Розра-хунки за страхуванням”
	Нарахований знос основних засобів загальновиробничого призначення	91 “Загаль-новиробничі витрати”	131“Знос ос-новних засо-бів”
	Оплачені готівкою з каси загаль-новиробничі витрати	91 “Загаль-новиробничі витрати”	30 “Каса”
	Акцептовані рахунки постачальни-ків за послуги по обслуговуванню цехів	91 “Загаль-новиробничі витрати”	63 “Розра-хунки з пос-тачальниками”
	Списано суму загальновиробничих витрат до виробничої собівартості продукції	23 “Вироб-ництво”	91 “Загаль-новиробничі витрати”
	Списано суму загальновиробничих витрат до собівартості реалізованої продукції	90 “Собівар-тість реалі-зації”	91 “Загаль-но-вироб-ничі витра-ти”

Дата добавления: 2015-07-10