VІ. Назва кафедри та викладацький склад, який буде забезпечувати викладання курсу

Кафедра всесвітньої історії: к.і.н., ст. викладач Дорошева А.О.

VІІ. Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

На вивчення дисципліни відводиться годин (кредити ЄКТС), з яких: лекційних – год., практичних – год., індивідуальної роботи – год., самостійної роботи студентів – год.

Дисципліна викладається у семестрі.

VІІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

1. Вильбуа Ф. Рассказы о российском дворе // Вопросы истории. – 1991. – № 12. – С. 139-155.

2. Дружинин Н. Избранные труды: Революционное движение в России в ХІХ веке. – М.: Наука, 1985. – 484 с.

3. Жухрай. Тайны царской охранки: авантюристы и провокаторы. – М.: Политиздание, 1991. – 336 с.

4. История России (ІХ – ХХ) / Под ред. А. Дворниченко, В. Измозика. – М., 2003. – 530 с.

5. История России (ІХ – ХХ в.) / Я. Перехов. – М., 2002. – 623 с.

6. История России. ХІХ – нач. ХХ вв. / Под ред. В. Федорова. – М.: Зерцало, 1998. – 752 с.

7. История СССР, 1861 – 1917 гг. / В. Тюковкин, В. Корнилов, А. Ушаков. – М.: Просвещение, 1989. – 463 с.

8. Казарезов В. О Петре Аркадиевиче Столыпин. – М.: Аргопромиздат, 1991. – 96 с.

9. Кариачев М. История российской революции: легенды и реальность. – М.: Мысль, 1991. – 269 с.

10. Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – М.: Книга, 1990. – 738 с.

11. Литвак Б. Переворот 1861 г. в России. Почему не реализовалась реформаторская альтернатива. – М.: Политиздат, 1991. – 302 с.

12. Мучаев Ш., Устинов В. Политическая история России. От становления самодержавия до падения Советской власти. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА – М, 1999. – 800 с.

VІІІ. Система оцінювання:

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань на практичних заняттях, оцінювання модульних контрольних робіт, виконання творчих індивідуальних завдань (презентація на тему «Видатні постаті Російської імперії», складання порівняльно-аналітичних схем та таблиць).

Підсумковий контроль: екзамен у семестрі.

«Історія СРСР»

І. Основна мета курсу: забезпечення студентів знаннями щодо найважливіших етапів, подій та постатей в історії СРСР; формування уявлення про економічні, політичні та соціальні процеси притаманні історичному розвитку Радянського Союзу.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

«Історія СРСР» – це навчальний курс, у процесі якого у студентів формується уявлення щодо передумов, основних етапів становлення та розвитку найбільшої у світі тоталітарної держави – СРСР.

ІІІ. Завдання дисципліни: на основі сучасних наукових здобутків показати ґенезу, специфіку та основні етапи розвитку радянської держави, еволюцію її внутрішньої та зовнішньої політики, причини та чинники, що зумовили її розпад та зміну державно-політичного устрою. В центрі уваги не лише інституціональний зріз історії СРСР але і соціокультурні аспекти життя радянського суспільства, специфічні риси відносин соціуму з державною владою упродовж всього її існування.

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Основні знання:

• у результаті вивчення курсу студент повинен знати, що історія радянського суспільства є невід'ємною частиною циклу історичних дисциплін і є складовою частиною всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст.

• засвоєння питань курсу дозволить студентам розширити знання про один з дуже суперечливих, складних та багато в чому трагічних періодів історії Росії, виявити причини, що зумовили перетворення СРСР на наддержаву, а також чинники, що призвели до краху радянської тоталітарної держави та утворенню на її теренах пострадянських незалежних держав.

• аналіз основних джерела з історії СРСР; навчити студентів критично оцінювати інформацію, що в них міститься.

Основні вміння:

• визначити зміст і завдання курсу;

• вільно володіти термінологією курсу;

• у результаті вивчення курсу студент повинен вміти логічно і послідовно мислити та викладати матеріал, робити аргументовані висновки та узагальнення, користуватися додатковою літературою, наочними прикладами, технічними засобами навчання, використовувати наукову термінологію, оперувати понятійним апаратом, вести діалог і полеміку.

ІV. Короткий зміст дисципліни

Тема 1. Громадянська війна та іноземна інтервенція на території колишньої Російської імперії. Варіативність підходів щодо наукової періодизації громадянської війни. Характеристика основних етапів громадянської війни. Білий та червоний терор. Перші зовнішньополітичні кроки більшовицького уряду. Брест-Литовський мирний договір. Іноземна інтервенція та її наслідки. Політика воєнного комунізму: основний зміст та наслідки. Наслідки громадянської війни.

Тема 2.Національна політика центру та створення СРСР. Реалізація права націй на самовизначення за умов більшовицької влади. Система договорів між РСФРР та союзними республіками. Основні проекти створення СРСР. Договір про утворення СРСР від 30.12. 1922 р. Децентробіжні течії в Україні та Грузії (1923-1924 рр.). Політика коренізації та її наслідки. Заходи щодо територіально адміністративного устрою СРСР в довоєнний період.

Тема 3. Радянський Союз в роки НЕПу. Причини та передумови запровадження НЕПу. Основний зміст та досягнення нової економічної політики в промисловості та сільському господарстві. Кризові явища в розвитку народного господарства та причини згортання НЕПу. Внутріполітичні дискусії щодо подальшого розвитку країни. Боротьба заправою та лівою опозицією. Радянський уряд на міжнародній арені.

Тема 4.Індустріалізація та колективізація в СРСР. Індустріалізація країни: джерела фінансування, досягнення та прорахунки. Сутність та основні етапи колективізації сільського господарства. „Революція згори” та її наслідки. Соціальні зміни в структурі радянського суспільства. Причини голодомору та його наслідки.

Тема 5. Радянський Союз в 30-і рр. Становлення та еволюція тоталітарного політичного режиму. Антагонізми політичного режиму: політичні репресії та Конституція 1936 року. Основні напрямки розвитку народного господарства. Політика колективної безпеки та її наслідки. Пакт Молотова-Ріббентропа. Зовнішня політика СРСР на початковому етапі Другої світової війни.

Тема 6. СРСР в роки Великої Вітчизняної війни. Напад гітлерівської Німеччини на СРСР та причини поразок Червоної Армії на початковому етапі війни. Основні етапи Великої Вітчизняної війни та їх характеристика. Окупаційний режим на території СРСР. Партизанський рух та рух опору. Наслідки Великої Вітчизняної війни.

Тема 7. Радянський Союз в післявоєнні роки друга пол. 1945-1953 рр. Відбудова народного господарства. Трансформація тоталітарного політичного режиму. Культ особи Сталіна. Духовне та культурне життя суспільстві. Міжнародне становище СРСР. Розгортання „холодної війни”.

Тема 8. СРСР в роки «хрущовської відлиги». Боротьба за владу після смерті Й. Сталіна та утвердження М. Хрущова. Нова Програма КПРС. Непослідовність проведення реформ та їх наслідки. Розвінчання культу особи Сталіна. Зовнішня політика: успіхи та поразки.

Тема 9. СРСР в роки „розвинутого соціалізму”. Реформи 1965: основний зміст та значення. Господарський розвиток країни в 70-і та першій половині 80-х рр. Суспільно-політичне і духовне життя в СРСР. Зовнішньополітичні досягнення в період „розрядки” та зростання міжнародної напруги в першій половині 80-х рр.

Тема 10.. Криза та розпад СРСР. Сутність „нового курсу” М.С. Горбачова. Перебудова політичної системи та економічні новації. „Нове мислення” в зовнішній політиці та його наслідки. Міжнаціональні конфлікти, наростання протиріч між центром та республіками. Новоогарьовський процес. Серпневий путч та його наслідки. Розпад СРСР.

Дата добавления: 2015-07-10