VІ. Назва кафедри та викладацький склад, який буде забезпечувати викладання курсу

Кафедра всесвітньої історії: к.і.н., ст. викладач Дорошева А.О.

VІІ. Обсяги навчального навантаження та терміни викладання курсу

На вивчення дисципліни відводиться годин (кредити ЄКТС), з яких: лекційних – год., практичних – год., індивідуальної роботи – год., самостійної роботи студентів – год.

Дисципліна викладається у семестрі.

VІІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни

1. Нечай О.Ф. Основы киноискусства. Учебное пособие для студентов пединститутов. – М., 1989.

2. Кино: энциклопедический словарь / Гл. ред. С.И.Юткевич. – М.: Сов.энциклопед., 1986.

3. Гращенкова И.Н. Кино как средство эстетического воспитания. / Учебное пособие для студентов вузов. – М..: Высшая школа,1986.

4. Крижанівський Б. Золоті сторінки кіно. – К.: Веселка,1978.

5. Аристарко. История теорий кино. – М.: Искусство, 1966.

6. Госейко Л. Історія українського кінематографу. – К.: Кіно-коло, 2005.

7. Ільенко М. Кино. Шпаргалки для студентов. – К., 2006.

8. Марголит Е. Живые и мертвое. Заметки к истории советского кино 1920-1960-х годов. – СПб., 2012.

9. Разлогов К.Э. Мировое кино: история искусства экрана. – М., 2011.

10. Беленький И.В. Лекции по всеобщей истории кино. – М., 2004.

11. Божович. В.И. Современные западные кинорежиссёры. – М., 1972.

12. Добротворский С. Кино на ощупь. – СПб., 2005.

VІІІ. Система оцінювання:

Поточний контроль: оцінювання виконання завдань на практичних заняттях, оцінювання модульних контрольних робіт, виконання творчих індивідуальних завдань (презентації, доповіді, есе).

Підсумковий контроль: екзамен у семестрі.

«Історія науки та техніки»

І. Основна мета курсу: надання знань з історії розвитку науки і техніки, ознайомлення студентів з історією нагромадження наукових знань у межах окремих галузей природничих, соціально-гуманітарних, технічних наук відповідно до конкретних історичних етапів розвитку науки.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності).

Зміст дисципліни «Історія науки та техніки» складає історія світової наукової думки від античних часів до нашого часу у всьому різноманітті базових напрямів та шкіл.

ІІІ. Завдання дисципліни: забезпечити формування засадничих знань про науку, закономірності поступу наукового і технічного знання на різних історичних етапах, зв’язки і взаємодію з іншими формами суспільної свідомості та вимірами життя суспільства (філософією, релігією, мораллю, мистецтвом, економікою, політикою тощо).

ІV. Основні знання та уміння, яких набуває студент після опанування даної дисципліни

Основні знання:

· історичні етапи розвитку науки і техніки та їх особливості;

· базові поняття історії науки, визначення наукового знання та його особливі характеристики;

· характеристику загального соціокультурного контексту історичних етапів розвитку науки, його впливу на зміни статусу та призначення науки в суспільстві;

· характеристику і особливості розвитку окремих галузей науки як історичний процес виникнення, становлення, нагромадження та істотного оновлення знань.

Основні вміння:

· володіти навичками реконструкції історичного минулого науки, які допоможуть усвідомити внутрішні тенденції, закономірності розвитку наукових знань, осмислити, чому науковці минулого акцентували увагу на певних проблемах і завданнях;

· виявляти особливості наукового типу знань у порівнянні з техніко- технологічними, буденно-практичними, релігійними, художніми та іншими типами знань;

· аналізувати конкретні історичні етапи в розвитку науки з точки зору їх основних досягнень та персоналій;

· характеризувати окремі галузі науки (природничі, соціально- гуманітарні, технічні) як історичний процес виникнення, становлення, нагромадження та істотного оновлення знань;

· порівнювати розвиток окремих наук на конкретному історичному етапі з метою виявлення зв’язків у різних галузях;

· аналізувати науковий процес з точки зору утворення та еволюції організаційних форм, які забезпечували діяльність наукового співтовариства.

ІV. Короткий зміст дисципліни

Тема 1. Практичні джерела виникнення та розвитку людських знань, формування наукового пізнання. Накопичення знань в доісторичну епоху. Рані цивілізації. Поява перших механізмів. Формування знань про спеціалізовані технологічні операції. Зародження уявлень про число. Історичне формування математичних знань у npикладній діяльності.

Тема 2.Перехід від міфологічного до наукового сприймання оточуючого світу (наука і техніка в давньогрецькій культурі). Математика: головні досягнення математики Давнього Сходу як засади розвитку давньогрецької математичної думки; теоретичні досягнення математики шкіл Піфагора і Платона. Елементно-фізичні уявлення давніх греків: атомістичне вчення Левкіппа-Демокріта як новий рівень фізичних знань. Історичний портрет Аристотеля як природодослідника.

Тема 3.Наукове знання та технічні мистецтва за часів еллінізму та панування Риму (друга половина ІV ст. до н.e. - 450 роки н.e.). Культурне та наукове значення олександрійської Бібліотеки і Мусейону; видатні представники олександрійської наукової школи. Теоретико-систематизаторська діяльність Евкліда у галузі математичного знання. Історико-науковий портрет Архімеда; внесок у розвиток математики, інженерне мистецтво, теоретичні доробки у механіці. Теоретичні моделі космосу Гiппарха й Клавдія Птоломея. Започаткування теоретичних досліджень у географії: Ератосфен, Страбон. Енциклопедичні та історіографічні праці римського періоду.

Тема 4.Розвиток науки і техніки в paнньомy середньовіччі (V – Х ст.). Переорієнтація природничо-наукових досліджень. Аврелiй Августин: проблема часу та її значення для розвитку історіографії. Математичні й астрономічні досягнення арабомовної науки. Розквіт алхімії в арабській та європейській наукових традиціях. Наукові досягнення східної медицини.

Тема 5.Світоглядна революція в природознавстві XVI - XVII ст. та її передумови. Розв'язання проблеми нескінченності у працях М.Кузанського та його значення для розвитку математичного знання. Науковий феномен Леонардо да Вінчі. М. Копернік та створення геліоцентричної картини світу. Ідеї нової космології Дж. Бруно. Наукові відкриття Г. Галілея та їхній філософський зміст.

Тема 6.Методологічні засади розвитку експериментальної науки ХVІІ ст. Нове розуміння завдань і методів науки Ф. Бекон, Р. Декарт. Картезіанська концепція науки. Характеристика персонального внеску Р. Декарта у розвиток природознавства. І. Ньютон як засновник нової науки. Ідеї універсальної науки Г. Лейбніца. Персональний внесок Г. Лейбніца у природничо-наукове та гуманітарне пізнання.

Тема 7.І.Кант та природознавство ХVПІ ст. Ставлення І. Канта до природничо-наукової спадщини попередників. Ставлення І. Канта до І. Ньютона та ньютоніанства. Ідея історичного розвитку як принципу наукового дослідження в природничо-наукових працях І. Канта.

Тема 8.Диференціація наукового знання та поява нових напрямків наукових досліджень у ХІХ ст. Вплив природознавства на формування психології як самостійної науки. Програми побудови психології як науки та спроби доведення особливого статусу психології стосовно природничих наук. Від «соціальної фізики» до соціології. Формування напрямків наукових досліджень в етнографії.

Тема 9.Основні досягнення науки і техніки ХХ ст. Концептуальні засади сучасної квантової механіки. Спеціальна і загальна теорія відносності. Космологічні моделі Всесвіту. Структура сучасної хімії. Хімічні системи. Практичні орієнтації хімії ХХ ст. Природничо-наукова культура і створення штучного середовища існування людини. Екологічні проблеми. Інформатика і кібернетика. Сучасна концепція еволюції. Концепція коеволюції. Концепція ноосфери. Генетика і еволюція. Основні досягнення гуманітарних наук. Піднесення соціальних наук у ХХ ст.

Дата добавления: 2015-07-10