Побудова бухгалтерського обліку процесу постачання

В процесі постачання на виробничих підприємствах надходять такі виробничі запаси, як сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, паливо,куповані напівфабрикати, тара, запасні частини,малоцінні та швидкозношуванні предмети, що використовуються протягом не більше одного року та інші, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств.

Визнання запасів, їх оцінка приведено в Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Запаси – активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визначаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди,пов¢язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Завданнями бухгалтерського обліку запасів є визначення фактичної собівартості їх придбання, контроль за їх збереженням, економним використанням, своєчасне та правильне документальне оформлення, облік придбання і списання в затрати виробництва.

Придбані виробничі запаси в процесі постачання мають бути оцінені за їх первісною (фактичною) собівартістю придбання, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику, транспортно-заготівельних витрати, пов¢язаних з затратами на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів та інші витрати, які безпосередньо пов¢язані з придбанням запасів.

Підприємства одержують виробничі запаси від постачальників на основі договорів, попередній заготівлі сільськогосподарської сировини у виробників -приватних господарств, частина їх (тара, запасні частини тощо) може виготовлятися у власних допоміжних виробництвах, надходити від ліквідації об¢єктів основних засобів, безоплатного надходження та ін.

Основними документами щодо оприбуткування виробничих запасів є товарно-транспортні накладні, приходні ордери, накладні, приймальні акти тощо.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Відповідно Плану рахунків для обліку виробничих запасів, визначення історичної (фактичної) собівартості їх придбання використовують активний, інвентарний рахунок 20 Виробничі запаси, де по дебету відображають надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінку, а по кредиту – списання, відпуск, уцінку запасів тощо.

Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках 20 рахунку:

201 Сировина й матеріали

202 Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

203 Паливо

204 Тара й тарні матеріали

205 Будівельні матеріали

206 Матеріали, передані в переробку

207 Запасні частини

208 Матеріали сільськогосподарського призначення

209 інші матеріали

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів загальною сумою і відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів щомісячно розподіляється між сумою залищку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Таким чином, в дебеті рахунків обліку запасів відображають вартість виробничих запасів, які надійшли від постачальників і транспортно-заготівельні витрати, що дає можливість визначати первісну (фактичну) собівартість придбаних запасів.

Для обліку розрахунків з постачальниками за придбані від них виробничі запаси використовують пасивний, розрахунковий рахунок 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками, де по кредиту відображають суму заборгованості постачальникам і підрядникам за виробничі запаси, виконані роботи та отримані послуги, а по дебету - суму погашення заборгованості постачальникам, підрядникам при сплаті їм за виробничі запаси, виконані роботи, отримані послуги.

Розглянемо на прикладі формування первісної (фактичної) вартості запасів.

Приклад:

ВАТ “Меблі” закупило запаси, їх купівельна вартість склала 7 200 грн. (в тому числі ПДВ – 1 200 грн.), транспортні витрати на перевезення – 132 грн. (в тому числі ПДВ – 22 грн.). Оплата постачальникам за виробничі запаси здійснена в сумі 7 200 грн., оплата за транспортні витрати – 132 грн. Первісна вартість виробничих запасів за даними приведеного прикладу визначено так: (7200 – 1200) + (132-22) = 6110 грн.

Бухгалтерські проводки, що відображають процес придбання виробничих запасів від постачальників за даними приведеного прикладу наведені нижче (див. табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Відображення в обліку операцій по придбанню запасів (в грн.)

№ опер.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Дебет	Кредит	част-кова	загаль-на
	Оприбутковано виробничі запа-си, що надійшли від постачаль-ників	20 “Виробничі запаси” 64 “Розрахунки за податками і платежами”	63 “Розрахунки з постачальни-ками і під-рядниками”
	Прийнято до оплати рахунки постачальників за транспорту-вання виробничих запасів	20 “Виробничі запаси” 64 “Розрахунки за податками і платежами”	63 “Розрахунки з постачальни-ками і під-рядниками”
	Оплачено постачальникам з поточного рахунку банку за виробничі запаси	63 “Розрахунки з постачаль-никами і під-рядниками”	311 “Поточні рахунки в національній валюті”
	Оплачено постачальникам вит-рати за транспортування вироб-ничих запасів	63 “Розрахунки з постачаль-никами і під-рядниками”	311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Облік процесу придбання запасів подано за схемой (див. рис. 6.2).

Запаси можуть надходити на підприємство підзвітною особою за грошові кошти, як внесок до статутного капіталу, виготовлені власними силами, безоплатно отримані, як лишки запасів за результатами інвентаризації.

Бухгалтерські проводки, що відображають надходження запасів з інших джерел наведені нижче за таблицею 6.2.

Таблиця 6.2

Відображення в обліку інших операцій по надходженню запасів (в грн.)

№ опер.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Дебет	Кредит
	Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти	20 “Вироб-ничі запаси”	372 “Розра-хунки з підзвітними особами”
	Оприбутковано виробничі запаси з виробництва, виготовлені власними силами	20 “Вироб-ничі запаси”	23 “Вироб-ництво”
	Отримані як внесок до статутного капіталу	20 “Вироб-ничі запаси”	40 “Статут-ний капітал”
	Безоплатно отримані запаси	20 “Вироб-ничі запаси”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
	Виявлено лишки запасів в результаті інвентаризації, які оприбутковано і які раніше не були обліковані на балансі	20 “Вироб-ничі запаси”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”

Придбані виробничі запаси в міру потреби витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), на господарські потреби, а також на сторону для переробки чи реалізації як надлишкові чи непотрібні.

При відпуску запасів згідно П (С) БО 9 Запаси їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів може застосовуватися у випадку виконання спецзамовлень і проектів, а також при невеликій номенклатурі товарів (на торгових підприємствах). Він передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущені, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та ніше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залищку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Оцінка за цінами продажу основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Відпуск виробничих запасів у виробництво продукції (робіт, послуг) та інші потреби оформлюються первинними документами: лімітно-забірною карткою, вимогою, накладною на відпуск матеріалів на сторону.

Бухгалтерські проводки, що відображають операції по списанню виробничих запасів на протязі місяця за вище вказаними методами показано за допомогою таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Відображення в обліку операцій зі списання запасів на протязі місяця (в грн.)

№ опер.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Дебет	Кредит	част-кова	загаль-на
	Відпущені зі складу виробничі запаси в підприємстві, що використовує рахунки класу 9 для: а) виробництва продукції	23 “Виробництво”
	б) загальновиробничих потреб	91 “Загально- виробничі витрати”
	в) виправлення браку	24 “Брак у виробництві”
	г) забезпечення збуту продук-ції	93 “Витрати за збут”
	д) загальногосподарських пот-реб	92 “Адміністратив-ні витрати”
	е) виконання досліджень та розробок	941 “Витрати на дослідженні і розробки”
	ё) утримання об¢єктів житлово – комунального господарства і соціально-культурного приз-начення	949 “Інші витрати операційної діяльності”
	ж) капітального будівництва	15 “Капітальні інвестиції”	20 “Виробничі запаси”
	Відпущені зі складу виробничі запаси в підприємстві, що використовує рахунки класу 8 для: а) операційної діяльності   б)капітальних інвестицій	80 “Матеріальні витрати” 15 “Капітальні інвестиції”	20 “Виробничі запаси”
	Відображено дохід від реалізації виробничих запасів, який зараховано на поточний рахунок в банку	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	712 “Дохід від реалізації ін-ших оборотних активів”
	Відображено собівартість реа-лізованих запасів	943 “Собівар-тість реалі-зованих вироб-ничих запасів”	20 “Виробничі запаси”
	Нерахована сума ПДВ на реалізовані запаси	712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”	64 “Розрахунки за податками і платежами”

В кінці звітного періоду на затрати виробництва списується і відповідна частина транспортно-заготівельних витрат, з тим, щоб витрачені у виробництві запаси були відображені за їх фактичною вартістю придбання.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно – заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Приклад визначення суми транспортно-заготівельних витрат, яка припадає на запаси, які вибули у звітному місяці наведено в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4

Приклад визначення суми транспортно-заготівельних витрат, яка припадає на вибуті запаси (в тис. грн.)

Зміст	Вартість запасів (рахунок 20)	Транспортно-заготівельні витрати (окремий субрахунок)
1. Залишок на початок місяця
2. Надійшло за місяць
3. Вибуло за місяць (витрачено)		67*
4. Залишок на кінець місяця (ряд 1+ряд2 – ряд 3)

* Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці становить: 25 + 50 х 400 = 67

150 + 300

Списання транспортно-заготівельних витрат на запаси, які вибули у виробництво відображають на бухгалтерських рахунках по Д^т 23 “Виробництво” К^т 20 “Виробничі запаси” (окремий субрахунок ТЗВ) на суму 67 тис. грн.

Цим записом запаси будуть списані у виробництво за фактичною собівартістю.

Дата добавления: 2015-07-10