Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

Пошук нових форм обліку завершився розробкою у 1939 році журнально-ордерної форми обліку, а з виходом Плану рахунків бухгалтерського обліку з 1 січня 1960 року ця форма обліку одержала назву «Єдиної журнально-ордерної форми обліку»

Ця форма обліку побудована на використанні системи групувальних і нагромаджувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до журналів-ордерів.

Записи у журнали-ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали-ордери.

В журналах-ордерах поєднується хронологічний облік з систематичним, а по окремих рахунках - синтетичний з аналітичним. З цього походить і назва цих регістрів. Журнали-ордери є одночасно журналами,в яких здійснюють записи у хронологічному порядку і ордерами, так як місячні підсумки журналів-ордерів замінюють меморіальні ордери.

За своїм змістом журнали-ордери є регістри, призначені для кредитових записів за окремими наперед визначеними балансовими рахунками.

Форма журналів-ордерів, розміщення граф залежить від особливостей обліко-вуваних в ньому операцій. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Журнали-ордери побудовано за кредитовим принципом, тобто всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунку в розрізі рахунків, що кореспондують з ним по дебету. Кредитову ознаку взято тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій і забезпеченню контролю за збереженням і раціональним використанням господарських засобів. Кредит рахунку показує початок руху засобів підприємства, а дебет – його завершення.

Відображають господарські операції в журналах-ордерах за шаховим порядком, тобто один запис відображає два кореспондуючі рахунки – по дебету і кредиту. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів.

Кредитові обороти по синтетичному рахунку відображаються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти - у тих журналах-ордерах, в яких записи проводять на рахун-ках, що кореспондують з дебетом цих рахунків. Загальну суму дебетового обороту за місяць по кожному синтетичному рахунку можна підрахувати, вибираючи дані з відпо-відних журналів-ордерів.

З метою посилення контролю за рухом коштів в касі, поточному рахунку, інших рахунках в банку поряд з веденням журналів-ордерів по кредиту цих рахунків, на зворотному боці цих журналів-ордерів ведуть відомості, в яких відображають корес-пондецію по дебету цих рахунків. Журнали-ордери, які призначені для обліку операцій по кредиту одного синтетичного рахунку, називають спеціалізованими, а для обліку операцій по кредиту багатьох синтетичних рахунків – уніфікованими.

Окремі журнали-ордери побудовані так, що вони використовуються як для синте-тичного, так і для аналітичного обліку і містять усі необхідні дані обліковуваного об’єкту.

По рахунках, які охоплюють велику кількість обліковуваних об’єктів, аналітич-ний облік ведуть, як і при меморіально-ордерній формі обліку, в картках, книгах. Це стосується пооб’єктного обліку основних засобів; сортового обліку матеріалів, готової продукції, поособового обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці.

Аналітичний облік касових операцій при всіх формах обліку ведуть у касовій книзі.

Записи в журнали-ордери проводяться з первинних документів в хронологічному порядку їх надходження і опрацювання. На документах проставляють номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Опрацьовані документи зберігають в папках до відповідних журналів-ордерів. Це дає змогу легкої звірки записів у журналі-ордері із документами і навпаки.

Підсумок по кредиту відповідного рахунку порівнюють з підсумками дебетових оборотів по кореспондуючих рахунках. Це забезпечує можливість перевірки облікових записів у журналах-ордерах, які містять дані синтетичного і аналітичного обліку, без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають по тих рахунках, по яких ведуть картки аналітичного обліку.

Місячні підсумки журналів-ордерів переносять у Головну книгу, яка відкривається на рік. Головна книга є систематичним регістром синтетичного обліку. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності (сторінка Головної книги додається, див. табл. 8.9).

Таблиця 8.9

ГОЛОВНА КНИГА

рахунок ___________________________ Ф.Ж.-18

найменування рахунку

___________________________________

(підприємство, організація) Для госпрозрахункових підприємств

Обороти по дебету

Сальдо

М і С Я ц ь

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

з кредиту рахунку № за журнал. ордером №

Разом по дебету

Оборо ти по креди ту

Дебет

Кредит

М і с я ц ь

А

7....16

Для кожного синтетичного рахунку у Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів по кожному рахунку – окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу загальним підсумком, дебетові обороти записують окремими сумами з різних журналів-ордерів. Для дебетових оборотів по кожному рахунку відведено 17 граф. Звідси, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного окремого синтетичного рахунку. По кожному синтетичному рахунку в кінці місяця у Головній книзі виводять залишок (сальдо), який записують в окрему графу. На підставі даних Головної книги складають баланс. Оборотна відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку не потрібна.

Виходячи з вище сказаного журнально-ордерна форма обліку має ряд переваг в порівнянні з попередньо розглянутими:

- скорочується обсяг облікової роботи через відсутність дублювання записів в облікових регістрах;

- суворо регламентується порядок ведення обліку, що зумовлено заздалегідь надрукованими рахунками і аналітичними позиціями;

- спрощується ведення аналітичного обліку, завдяки об’єднанню його з синтетичним, що дає можливість уникнути відставання аналітичного обліку, сприяє скороченню облікового циклу;

- створюються нові можливості для використання обчислювальної техніки;

- створюються умови для раціонального розподілу обов’язків і рівномірного, протягом місяця, завантаження обліковою роботою працівників бухгалтерії.

Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського (див. схему 8.4).

Машиноорієнтовані форми бухгалтерського обліку виникли внаслідок впровадження різних класів обчислювальної техніки при обробці економічної інформації. Відповідно до експлуатаційних можливостей обчислювальної техніки в практиці почали застосовувати таблично-перфокарткові, а потім машиноорієнтовані форми бухгалтерського обліку. Машиноорієнтована форма бухгалтерського обліку має різні варіанти залежно від видів обчислювальної техніки, а також програмного продукту, який застосовується.

У сучасних умовах використовується комп’ютерна форма бухгалтерського обліку. Компоненти комп’ютерної форми обліку, без яких неможливе створення на конкретному підприємстві:

- інформаційне забезпечення;

- методологічне забезпечення;

- організаційне забезпечення;

- технічне забезпечення;

- програмне забезпечення.

Сучасна комп’ютерна форма бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання.

Технологічний процес обробки даних при комп’ютерній формі обліку можна поділити на три етапи:

- перший етап облікового процесу є збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері;

- на другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації.

Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Комп’ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, пов’язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для всіх потреб управління. Таким чином, комп’ютерна система обліку – це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп’ютерів, які дозволяють отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.

Порядок ведення облікових записів при комп’ютерній формі обліку наведений за схемою 8.5.

Дата добавления: 2015-07-10