Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

Читайте также:
  1. EPROM (Erasable PROM – стираемая программируемая память только для чтения) - позволяет многократно изменять информацию хранящуюся в микросхеме, стирая перед этим старую.
  2. HTML-теги для форматирования текста
  3. I Понятие об информационных системах
  4. I. ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
  5. I. ИНФОРМАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
  6. I. Информационные задания
  7. I. Мое информационное пространство

Пошук нових форм обліку завершився розробкою у 1939 році журнально-ордерної форми обліку, а з виходом Плану рахунків бухгалтерського обліку з 1 січня 1960 року ця форма обліку одержала назву «Єдиної журнально-ордерної форми обліку»

Ця форма обліку побудована на використанні системи групувальних і нагромаджувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до журналів-ордерів.

Записи у журнали-ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали-ордери.

В журналах-ордерах поєднується хронологічний облік з систематичним, а по окремих рахунках - синтетичний з аналітичним. З цього походить і назва цих регістрів. Журнали-ордери є одночасно журналами,в яких здійснюють записи у хронологічному порядку і ордерами, так як місячні підсумки журналів-ордерів замінюють меморіальні ордери.

За своїм змістом журнали-ордери є регістри, призначені для кредитових записів за окремими наперед визначеними балансовими рахунками.

Форма журналів-ордерів, розміщення граф залежить від особливостей обліко-вуваних в ньому операцій. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Журнали-ордери побудовано за кредитовим принципом, тобто всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунку в розрізі рахунків, що кореспондують з ним по дебету. Кредитову ознаку взято тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій і забезпеченню контролю за збереженням і раціональним використанням господарських засобів. Кредит рахунку показує початок руху засобів підприємства, а дебет – його завершення.

Відображають господарські операції в журналах-ордерах за шаховим порядком, тобто один запис відображає два кореспондуючі рахунки – по дебету і кредиту. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів.

Кредитові обороти по синтетичному рахунку відображаються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти - у тих журналах-ордерах, в яких записи проводять на рахун-ках, що кореспондують з дебетом цих рахунків. Загальну суму дебетового обороту за місяць по кожному синтетичному рахунку можна підрахувати, вибираючи дані з відпо-відних журналів-ордерів.

З метою посилення контролю за рухом коштів в касі, поточному рахунку, інших рахунках в банку поряд з веденням журналів-ордерів по кредиту цих рахунків, на зворотному боці цих журналів-ордерів ведуть відомості, в яких відображають корес-пондецію по дебету цих рахунків. Журнали-ордери, які призначені для обліку операцій по кредиту одного синтетичного рахунку, називають спеціалізованими, а для обліку операцій по кредиту багатьох синтетичних рахунків – уніфікованими.

Окремі журнали-ордери побудовані так, що вони використовуються як для синте-тичного, так і для аналітичного обліку і містять усі необхідні дані обліковуваного об’єкту.

По рахунках, які охоплюють велику кількість обліковуваних об’єктів, аналітич-ний облік ведуть, як і при меморіально-ордерній формі обліку, в картках, книгах. Це стосується пооб’єктного обліку основних засобів; сортового обліку матеріалів, готової продукції, поособового обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці.

Аналітичний облік касових операцій при всіх формах обліку ведуть у касовій книзі.

Записи в журнали-ордери проводяться з первинних документів в хронологічному порядку їх надходження і опрацювання. На документах проставляють номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Опрацьовані документи зберігають в папках до відповідних журналів-ордерів. Це дає змогу легкої звірки записів у журналі-ордері із документами і навпаки.

Підсумок по кредиту відповідного рахунку порівнюють з підсумками дебетових оборотів по кореспондуючих рахунках. Це забезпечує можливість перевірки облікових записів у журналах-ордерах, які містять дані синтетичного і аналітичного обліку, без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають по тих рахунках, по яких ведуть картки аналітичного обліку.

Місячні підсумки журналів-ордерів переносять у Головну книгу, яка відкривається на рік. Головна книга є систематичним регістром синтетичного обліку. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності (сторінка Головної книги додається, див. табл. 8.9).

Таблиця 8.9

ГОЛОВНА КНИГА

рахунок ___________________________ Ф.Ж.-18

найменування рахунку

___________________________________

(підприємство, організація) Для госпрозрахункових підприємств

  Обороти по дебету   Сальдо  
М і С Я ц ь з кредиту рахунку № за журнал. ордером № з кредиту рахунку № за журнал. ордером № з кредиту рахунку № за журнал. ордером № з кредиту рахунку № за журнал. ордером № з кредиту рахунку № за журнал. ордером № з кредиту рахунку № за журнал. ордером № з кредиту рахунку № за журнал. ордером № Разом по дебету Оборо ти по креди ту Дебет Кредит М і с я ц ь
А             7....16          
                         

Для кожного синтетичного рахунку у Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів по кожному рахунку – окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу загальним підсумком, дебетові обороти записують окремими сумами з різних журналів-ордерів. Для дебетових оборотів по кожному рахунку відведено 17 граф. Звідси, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного окремого синтетичного рахунку. По кожному синтетичному рахунку в кінці місяця у Головній книзі виводять залишок (сальдо), який записують в окрему графу. На підставі даних Головної книги складають баланс. Оборотна відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку не потрібна.

Виходячи з вище сказаного журнально-ордерна форма обліку має ряд переваг в порівнянні з попередньо розглянутими:

- скорочується обсяг облікової роботи через відсутність дублювання записів в облікових регістрах;

- суворо регламентується порядок ведення обліку, що зумовлено заздалегідь надрукованими рахунками і аналітичними позиціями;

- спрощується ведення аналітичного обліку, завдяки об’єднанню його з синтетичним, що дає можливість уникнути відставання аналітичного обліку, сприяє скороченню облікового циклу;

- створюються нові можливості для використання обчислювальної техніки;

- створюються умови для раціонального розподілу обов’язків і рівномірного, протягом місяця, завантаження обліковою роботою працівників бухгалтерії.

Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського (див. схему 8.4).

Машиноорієнтовані форми бухгалтерського обліку виникли внаслідок впровадження різних класів обчислювальної техніки при обробці економічної інформації. Відповідно до експлуатаційних можливостей обчислювальної техніки в практиці почали застосовувати таблично-перфокарткові, а потім машиноорієнтовані форми бухгалтерського обліку. Машиноорієнтована форма бухгалтерського обліку має різні варіанти залежно від видів обчислювальної техніки, а також програмного продукту, який застосовується.

У сучасних умовах використовується комп’ютерна форма бухгалтерського обліку. Компоненти комп’ютерної форми обліку, без яких неможливе створення на конкретному підприємстві:

- інформаційне забезпечення;

- методологічне забезпечення;

- організаційне забезпечення;

- технічне забезпечення;

- програмне забезпечення.

Сучасна комп’ютерна форма бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання.

Технологічний процес обробки даних при комп’ютерній формі обліку можна поділити на три етапи:

- перший етап облікового процесу є збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері;

- на другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації.

Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Комп’ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, пов’язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для всіх потреб управління. Таким чином, комп’ютерна система обліку – це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп’ютерів, які дозволяють отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.

Порядок ведення облікових записів при комп’ютерній формі обліку наведений за схемою 8.5.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 636 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Адміністративні витрати, їх склад, облік, порядок списання | Інші адміністративні витрати, їх склад, облік і порядок їх списання | Облік реалізації готової продукції. | Класифікація рахунків за економічним змістом | Позабалансові | ТЕМА 8. ТЕХНІКА І ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ | Одноразовими називаються документи, які оформлюють одну господарську операцію. Наприклад, прибутковий касовий ордер, акт прийому (передачі) основних засобів тощо. | Окремі аркуші. | Комбіновані. | Історія розвитку форм бухгалтерського обліку |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні форми бухгалтерського обліку, які використовуються на підприємствах, організаціях.| Нові регистри бухгалтерського обліку

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)