Калькулювання як прийом вартісного вимірювання у бухгалтерському обліку

Бухгалтерський облік можливо здійснювати лише у тому випадку, коли використовується прийом оцінки об'єктів, а у значній кількості випадків оцінка здійснюється за допомогою калькулювання.

Під калькулюванням розуміють систему економічних розрахунків собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). В процесі калькулювання вимірюються витрати на виробництво та кількість випущеної продукції, собівартість одиниці виробу, визначається економічна вигідність виробництва.

Завдання калькулювання - визначити витрати, що приходяться на одиницю їх носія, тобто на одиницю продукції (робіт, послуг) призначених для реалізації, а також для внутрішнього споживання.

В процесі калькулювання розв'язуються два основних завдання обліку:

- на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити адекватну, справедливу і конкуретноздатну продажну ціну;

- дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і управління виробництвом та витратами.

Калькулювання собівартості продукції здійснюється різними методами, при цьому точність калькуляції залежить від відповідності об'єкту обліку витрат на виробництво об'єкту калькулювання.

Необхідність визначення собівартості продукції вимагає науково обгрунтованого виділення об'єктів калькулювання і калькуляційних одиниць.

Об'єктом калькулювання є витрати, пов'язані з виробництвом конкретної продукції, виконані роботи і послуги, але у багатьох випадках цього недостатньо, тому об'єкти деталізуються за окремими виробами, вузлами, напівфабрикатами, собівартість яких необхідно визначити за відповідний період.

Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі обраховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому - фактична собівартість по кожному виду продукції, на третьому - собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.

Тривалий час калькуляційні системи мали лише одну мету - оцінити запаси готової продукції і напівфабрикатів власного виробництва, що необхідно для внутрішньовиробничих цілей і для складання внутрішньої звітності, а також для визначення прибутку. Такі системи калькулювання не містили інформації, необхідної для виконання багатьох управлінських завдань.

Сучасні системи калькулювання більш збалансовані. Інформація, яка міститься в них, не тільки дозволяє виконувати традиційні завдання, а й допомагає при:

- визначенні цілеспрямованості подальшого випуску продукції;

- встановленні оптимальної ціни на продукцію;

- оптимізації асортименту продукції, що випускається;

- визначенні цілеспрямованості оновлення діючої технології і верстатного парку;

- оцінки якості роботи управлінського персоналу тощо.

В системі бухгалтерського обліку калькуляція займає особливе місце, у зв'язку з чим процес калькулювання відокремився від власне облікових процедур і виступає в якості окремої облікової дисципліни - калькулювання собівартості продукції, яка має свій специфічний предмет та методи дослідження.

У бухгалтерському обліку використовуються лише окремі елементи калькулювання при розрахунках собівартості одиниці продукції, відвантаженої та реалізованої продукції, при реалізації відходів виробництва, зайвих та не використовуваних на підприємстві матеріальних цінностей тощо.

Основним змістом калькулювання є визначення собівартості продукції як економічної категорії, що характеризує ступінь ефективності виробництва, служить для обгрунтування продажної ціни продукції.

Таким чином, калькуляція, як елемент методу бухгалтерського обліку, займає своє місце серед інших елементів і робить саму систему обліку більш інформативною, яка дає показники для контролю за ефективністю використання ресурсів у виробництві і результатами виробничого процесу.

Дата добавления: 2015-07-10