Пояснення деяких слів

Почта — уміння читати, а також книжка така, граматика, буквар. Воянь — Книга пісень, молитов, складена Бояном, «псалтир». "Уриві на прядиво і нишпори — здібні й охочі на обман і підступ. •ості — купці.

Куничарські — хитрі, як куниця або лис. ^гуни — гуни.

— 107 —

реселення на південне—східні землі (Китай, Індію, Месопотамію. Єгипет І на південний захід (Балкани й Західну Європу). Перебування в египетсь-істві, повернення на Батьківщину на береги Дніпра й Дністра. Прихід ва-Русь, АскольдіДір. Невдалі спроби греків охрестити праслов'ян. имо дбати про вічне» (дощечки 7А, 7Б). Відображення громадського і побу-иття прадавніх українців — укрів—русів, зокрема обрядів. Образ Матері— й подарувала людям вогонь. Уславлення могутності, мудрості, працьовитості сів, які протягом півтори тисячі років успішно відбивали напади ворогів.

Ірій — вирій (рай).

Боровинь — може походити від боровик, лісовик.

Ізви — можуть бути «Язиги», або «Єзви» — напівдикі монгольські пле

Фраки — старинні мешканці теперішньої Румунії. ^еи

Суру питву — це окремий напиток, настояний на сонці з 9 зел уя.-.,

• • " • * ^^^"йДіЛ А'

в реліпиних ритуалах наших предків. "Щ

Наве і Яве — Нав — духовний світ предків. Навин день — день покійників- я явний, видимий світ, матеріальний.

Годь, годи — Готи.

Єрменрех — Германарих(385 р.).

Суренж — (сур'я— сонце) — правд, перша назва Києва.

АНАЛІЗ ЗМІСТУ «ВЕЛЕСОВОІ КНИГИ»

«Ми є русичі і собі славу маємо» (дощечки 1Б, 2А, 2Б.). Землю свою слід боронити від ворогів, а також шанувати, славити богів Засн" вання нових «городів» і розвиток торгівлі. Багато звертань до народу захищав

ннулого. Після Кия» (дощечки 37А, 37Б). д готів, перемога над ними. Роль Матері-Птиці в житті русичів. Мирне

ароду. Спогади про прадавні часи, коли між русичами панувала правова, а князів обирали всі члени родів на вічах. Висловлення жалю з приводу ння справедливих прадавніх порядків і настання нових неправдивих.

ПОЛЕМІКА ПРО АВТЕНТИЧНІСТЬ «ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ» ванни иивид «іиридіво і иилциіиіу ^

Русь від ворогів (дощечка 7Г) а також ^павп^⁰¹" ^{а^}'-^р'°"° ^А" "^а^ пищати Як кожна рідкісна пам'ятка, після опублікування твір викликав бурхливу полеміку род, який себе не боронить - гине тбо^ни^ ' ^РОІВ' ^що 'Т^ ^за ^ На ^часу свого виникнення, авторства і, зрештою, автентичності (достовірності). Дос-(дощечка 8). Ніжні звернення до матеоі-Бят-,^" 'Тії"¹'' ^{рони сама себ}<•»»и^ ^мови Давньоруських літописів Лідія Жуковська у статті «Підробний докири-наша, а ми є діти її і будемо до кінця з нею» ^ю' ^{там есть мат}" нний літопис» («Вопросьіязьїкознания», 1960, №2)пише; «Зміст «дощечок», мова «Маємо любов до пам'яті їх» (дощечки 8А 1 дк кп х ""сьмо їх, а також ім'я Влес (Велес) дають підстави припустити, що зазначені «до-Заклик до Даждьбогових онуків мати чисту пу,- ї"^ ^{е одаією 3} "•ДР⁰⁶^ °-1- Сулакаузева, можливо, саме тими дощечками, які вже

наша, а ми є діти її і будемо до кінця з нею»

«Маємо любов до пам'яті їх» (дощечки 8А, 1, 4В, 6В.)

зумними, любити землю пам'ятати поелків «Ляп" \^жити "^{равдаво}- ^и ро- мад століття тому зникли з поля зору дослідників». Цей здогад про приналежність • рсцмь. даремно забуваємо добрі наші старі здфиття відомому містифікатору мало кого переконав. На користь пам'ятки свідчило

^---., що текст був випалений на дубових, а не на букових дошках-плитах; морений дуб,

і землю, пам'ятати предків. «Даремно забуваємо до&рі часи та ідемо, куди невідомо» (дощечка II, ч. 1) «Далі то Київ утворився, яким гар ним він був» (дощечка 6Е). «Філософські роздуми про життя «його ми не спро можні, не творять «Русь єдина може бути» (дощечки 8, ЗБ). Заклик до єдності «Тримайтесь, браття наші, плем'я за плем'я, рід за рід і бийтеся за себе на землі нашій, яка належить нам і ніколи іншим, се ж бо ми є русичі, славці богів наших». Надія на те, що Русь буде «вольною і сильною».

«Ми є потомки Даждьбога» (дощечки 7С, 9). Розповідь про історію життя слов'ян, про походження древлян, кривичів, полян, сіверян, русів. Опір грекам у їхньому бажанні «охрестити нас, аби ми забули богів наших». Гордість за віру Івджливо

Іквідомо, може зберігатися вічно. Через 19 років після статті Л. Жуковської з'явля-" --—„ уіоаОп віпіцований переклад «Велесо-

квідомо, може зберігатися вічно, черсд ю уипш....... - -

|иься публікації в «Неделе», «В мире книг». У 1982 р. віршований переклад «Велесо-•" - -.-..". „„„„ і^„„ Кпйчпп На захист пам'ятки став художник

|иься публікації в «Неделе», «о мире і\пп. -. „ --__,-,»і книги» публікує російський поет Ігор Кобзов. На захист пам'ятки став художник •тая Глазунов. На сторінках «Литературной газетьі» від 16 липня 1986 року опубліко-ино статтю доктора філологічних наук Олега Творогова «Що приховується за «Веле-мвою книгою»?» Автор пише: «Ю. П. Миролюбов замислив, за його власним визнан­им, «повернути всю історію», заявляючи, що хоче вивчати слов'янське минуле,

(дощечка 7А). «Слава богам нашим, маємо споавжн ""жливо, ще глибше, щоб довести, ніби в «руській душі — джерело містичного про-

вічеських жертв». Згадки про богів Купала Пеоу (^В1РУ' ^{якане пот}Р^ебУ^ЄЧОЛ()' фіння вічного». Нав'язуючи таку думку, Миролюбов намагався таким чином боротися " (Д'Щєчкао). іроти войовничого матеріалізму на своїй колишній батьківщині. Твори ці наповнені аб--.--.,„.,„.,„. „оуриііі називаються одним із найдавніших

вічеських жертв». Згадки про богів Купала, Перуна (дощечка 8) «Хто ми й куди йдемо» (дощечки 1, 2А, 4Г). Міф про створення Даждьбогом світобудови та законів, за якими вона розвивається

Русичі називаються і

Урдними націоналістичними вигадками: «ь^/сичі мадпоа^.^.. ^........-

тіф про створеї іня,иажцьиогом свпоиудиви та аа^нів, да «„йми вима риоо,.—.- аародів на землі, їм буцімто належало ще у VIII столітті до н. е. мало не вся Європа,

Кодовий суспільний уклад; віче — єдина форма правління життям народ/. Вйомості про здьою ре^гією був давньоіндійський «ведизм» і т. д.»

тс п,п, ппялявиїу цяр,к ця -ірмпях сучасної Укпяїни живосіллий хлібопобський народ ор- в Україні мовчання з приводу «Велесової книги» тривало дуже довго. Леонід ^.--.. „.,„.„,,/дапргпкя книга» — пам'ятка

те, що з прадавніх часів на землях сучасної України жив осщлий хліборобський народ о? ійського походження — праслов'яни. Оповідь про напади на Русь греків та кочових пле­мен, що призвели до великої руїни й страждання народу. Заклик змінювати в собі віру в богів як запорука довічного щастя орійців — русів. Відображення заможного ж»^ трудівників праслов'янських племен у мирні часи, господарювання (розведення худ⁰⁰ • окультурення різних злаків — жита, пшениці, проса; полювання та рибальство).

«Війна з готами й гунами» (дощечка 6А). Оріі (Арії) — нанстародавніша ^наз предків українців, першоорачів світу, які перші серед народів приручили коня, найшли колесо, віз та плуг. Відображення жорстокої поразки в тривалих боях з

— 108 —

В Україні мовчання з приводу «ослс^ии^..х........,

^Ульман, доктор фізико—математичних наук, у статті «Велесова книга» — п

не схо-

^(Йчи містифікація?» стверджує, що винайдений рукопис на літопис зовсім

^^Ірже в ньому немає жодного натяку на хронологічний запис подій. Імена відомих нків слов'янських племен згадуються безсистемне, в літописцям властива інша

викладу: послідовний виклад подій, детальний опис подвигів різних природних Ложе. це стародавній епос? Можна переконатись у супротивному, якщо по-і текст з іншими епічними творами, які мають сюжет, численних персонажів, ь звитяги героїв. На думку дослідника, «Велесова книга» — не літопис і не

— 109 —

не

епос, а своєрідний «трактат», спрямований проти так званої норманської теорії пп ження російської державності і датований другою половиною ЇХ ст. ^од

Л. Шульман наводить кілька фраз із перекладу «Велесової книги»: «Трима' браття наші, плем'я за плем'я, рід за рід і бийтеся за себе на землі нашій, яка на⁰" жить нам і ніколи іншим, се ж бо ми є русичі, славці богів наших» (ч. 1 — табл чс⁶

«...годь зібралась з Єгуменами і з ними на отців наших напали і були розй і знищені. А по них прийшли Обри на князя і забили його. І тоді синє море одіиц одРусі»(ч.1—табл.4Б).

«А де впала кров наша, там є земля наша, і це вороги знають» (ч. І — табл 7Д

«...тільки рус гордий: ані грек, ані варяг, тільки словен роду славного...» (ч [ ^ табл.75). ' "~

«Ми, русичі, маємо гордитися походом нашим і держатися один за одного, бити г до смерті правої (...) бистрота єсть меча нового, руського. А мету маємо сьогодні іцщ аби той степ скифівній був за нами, а всякі бродящі в нім пощезли» (ч. II — табл (? Автор закінчує цитування словами: «Русь є єдина» (ч. II.— табл. 15Б а далі пояснює феномен «Велесової книги» великодержавною шовіністичною ідеєк називає її історичною і політичною, виданою за кордоном департаментом Берії.

Що ж до державності праукраїнців (як і інших східних слов'ян) Л. Шульмаї вважає, що вони її мали, але республіканську, знищену за кілька століть само державцями.

Такі суперечки продовжують існувати ще й сьогодні.

Далі доцільно провести бесіду за змістом «Велесової книги», з'ясувати іїдухов ну цінність у відродженні національної самосвідомості народу.

Після ознайомлення учнів зі змістом «Велесової книги» доцільно провест з ними бесіду за такими запитаннями:

— Що являє собою «Велесова книга»? Ким і коли її відкрито? Який періо життя прадавніх слов'ян вона відтворює? Що вказує на автентичність пам'ятки У чому полягає своєрідність праслов'янського письма «черті різ»? Якскомпонова на «Велесова книга»? Про що оповідають її перші дощечки? Якими постають з нік наші прапредки? Яким був їхній родовий суспільний уклад? Що призвело до вели кої руїни на Русі? У чому автор вбачає запоруку довічного щастя русів? Яким буж господарювання праслов'янських племен у мирні часи?

Як описується війна орів з готами й гунами? Що стало причиною переселення орів — укрів на південне—східні землі та на південний захід? Чи задовольня-'і;

їх життя в єгипетському рабстві? Що спонукало їхдо повернення на Батьківщину Хто такі Аскольд і Дір? Чому спроби греків охрестити праслов'ян були невдалими-

Яким було громадське і побутове життя прадавніх українців? У чому полягал специфіка їхніх обрядів? Якого значення в пам'ятці набуває образ Матері-Птич що подарувала людям вогонь? Яку «Велесовій книзі» утверджуються могутніст¹ мудрість і працьовитість укрів—русів, їхня військова доблесть?

Яким було життя укрів після Кия? Чому автор удається до спогадів про прав?⁶" часи? Як він ставиться до нових неправдивих порядків? Як утворилась Київська Русь?'" було запроваджено в ній християнство? Як воно вплинуло на політичний, культури''' і господарський рівень Русі? Як виникли давньоруська і церковнослов'янська мови і^й" сфери життя вони обслуговували? У чому полягає ідейна спрямованість «Велесової ки' ги»? Яке її духовно—естетичне значення? Хто з ученихдослщжував цю пам'ятку?

ЛІТЕРАТУРА

ДлексюкА. М. Загальні методи навчання в школі.— К., 1981.

Воловець Л. 1. Урок літератури: передумови й складові успіху // Українська щова і література в школі.— 1987.— № 3.— С.67—71.

Гудим П. А. Продовжуємо роздуми про цілісне вивчення творів // Українська уова і література в школі.— 1985.— № 1.— С. 55—60.

Заонегіна М. П., Коржупова А. П. Шляхи аналізу художнього твору // Украї­нська мова і література в школі.— 1973.— № 7.— С. 37—43.

Зотов Ю. Б. Организация современного урока.— М., 1984.

Иванов С. В. Типьі й структура урока.— М., 1952.

Казанцев Й. Н. Урок в советской школе.— М., 1956.

Кудряшов Н.И. Взаимосвязьметодовобучениянаурокахлитературьі.— М., 1981.

Песик. В. В. Щодо концепції цілісного аналізу // Українська мова і література в школі.— 1983.— № 7.— С. 20—27.

Маранцман В. Г., Чирковская Т. В. Проблемнеє изучение литературного про-изведения в школе.— М., 1977.

Методьі обучения в современной школе / Под ред. Н.И. Кудряшова.— М., 1983.

МахмутовМ.И. Современньїй урок.— М., 1985.

Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі.— К„ 1978.

Неділько В. Я. Цілісний аналіз — необхідна умова вивчення літератури в школі // Українська мова і література в школі.— 1985.— № 4.— С. 67—74.

Онищук В. А. Типьі, структура й методика урока в современной школе.— К., 1976.

ОнищукВ.А. Урок в современной школе.— М., 1981.

Пасічник Є. А. Проблеми сучасного уроку літератури // Українська мова і літе­ратура в школі.— 1986.—№ 2—3.—С. 65—73; 51—59.

Пасічник Є. А. Українська література в школі.— К., 1983.

Сіишкова Л. А., Шамова А. А. О типах й структуро уроков литературьі // Русский язьїкилитература в школах УССР— 1982.— № 2.— С. 27—28.

Соболєв 1.1. Типи уроків: засоби активізації викладання літератури в школі — К.,1963.

Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі.— К., 1995. Фещак В. В. Про специфіку шкільного аналізу художнього твору// Українська мова і література в школі.— 1976.— № 3.— С. 47—54.

Худаш. Л. С. Підвищення ефективності уроку з літератури.— К., 1974.

Шановні читачі!

Просимо Вас надіслати свої зауваження і пропозиції щодо видань серії «На допомогу вчителю» на адресу:

61045, Харків-45, а/с 3355, головному редактору

Видавництво запрошує викладачів шкіл і вищих навчальних закладів до співробітництва у створенні нової навчальної літератури. Звертайтесь за телефонами у м. Харкові:

[phone], 40-31-67, 19-58-67, 19-48-65.

Офіційні дистриб'ютори НІЦ «Ранок»:

«Центр навчальної книги»: м. Харків, вул. Скрипника, 14; тел. [phone];

«Константа-И»: м. Запоріжжя, вул. Українська, 143; тел. [phone];

Дата добавления: 2015-07-08