Історична основа твору. Тема, сюжет і проблематика дра­ми Лесі Українки «Бояриня».

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

«5ояриня» (1910) — один із кращих творів поетеси. Зображені в ній події Дра\ ^ ^ половині XVII ст. після смерті Богдана Хмельницького, тому твір має доува _„„^и У прпшій дії відбувається гостра суперечка між персонажами про

^яс"^/ва ну основу У першій дії відбувається гостра суперечка між персонажами про ^-гори У переяславської ради, згадується клятва українського народу російському ца-ї"^*„„повлюються абсолютно полярні думки. У наступних діях мова йде про одну ^'•'кпивавіших і найтяжчих сторінок в історії України, трагічно і вдало названу Руїною. ^31а 'д гетьманату Петра Дорошенка, який визначався боротьбою за владу в Україні.

Прпеяславська рада була важливим історичним актом. У столітній боротьбі Пгиіьшею Україна виборола собі незалежність, але і польська шляхта, і кримський хан, • султанська Туреччина ще виношували щодо неї загарбницькі плани. Як зазначає в книзі '«Історія України—Русі» Микола Аркас, Хмельницький глибоко вивчав ситуацію, вива­жував обставини, перш ніж прийняти рішення остаточно. Основною перепоною до єднання, на думку історика, було те, що в Росії влада повністю залежала від самодержав­ної політики одного царя. Російський цар теж вагався в доцільності возз'єднання. Украї­нський народ покладав великі надії на допомогу Росії. Велике і пишне російське посоль­ство, яке прибуло до Хмельницького, люди зустрічали радісно.

8 січня 1654 року відбулася Переяславська рада. Однак присяга на вірність ви­явилася однобічною. Коли Хмельницький зажадав у соборній церкві Успенія, щоб московський посол Бутурлін з підлеглими присягнув від імені царя, той відповів, що в Московській державі піддані складають присягу цареві. Під час останніх пере­говорів гетьман і старшина почали вимагати від послів хоч писемного запевнення, що всі козацькі вимоги будуть виконані. Проте й тут посли відмовилися. Частина козацької старшини і Київське духовенство відмовилися складати присягу.

Після того як відбулася присяга в Переяславі, склався чималий гурт козаків та старшин, які не хотіли йти в Московське підданство; з—поміж них майбутній запо­різький кошовий Сірко, полковник Богун з усім Побужжям. Богдан Хмельницький Дуже швидко відчув увесь тягар своєї залежності від Москви.

Після смерті Хмельницького Україна стала ареною міжусобних воєн за геть­манську булаву, а це невідворотно ослаблювало державу. Сподвижники Хмель­ницького усвідомлюють необхідність створення автономної української держави, Що обійматиме всю етнографічну територію України, базуватиметься на конститу­ційних виборних началах і гетьман якої буде главою всієї держави.

,' ^час. коли відбуваються події драми, угоди, підписані на Переяславській раді,

'<У Роси були потоптані. Україна, яка за умовами угоди мала бути лише у військово-У союзі з Росією, через грабіжницьку політику царизму, ворогування козацької стар-

и У боротьбі за владу перетворилася на руїну. Нитка з цього клубка нещасть потяг-Кол ^{СЯПОТІМ} іерез багато майбутніх століть аж до нашого часу. Отже. Руїна — це час,

фавобережжя перетворилося в попелище, найтрагічніший в історії України. боїутг "^чої відсутності історичних осіб, відсуненій на задній план і майже не показаній ^за ьладу в Україні, в художньому, а не історичному творі Леся Українка зуміла

— 45 —

передати дух тієї епохи. Вона розкрила трагедію рщного краю через призму оспя життя Степана і Оксани. Темою драми стала трагедія української жінки вдалаї,.¹¹⁰^ ковії як частина великої трагедії України. Проблематика твору значно ширша °с і епоха, родина і держава, добро і зло, батьки і діти, обов'язок і кохання тощо. '^110д1Д^г

Аналізувати твір за ходом подій недоцільно, бо це зведеться до примітивного пр аТоловне залишиться поза увагою, адже воно закладене у підтексті та образах ^реІ<аА Найкраще аналізувати твір шляхом евристичної бесіди, зав'язавши кілька проб. ^ії ситуацій. Ефективність роботи залежатиме від того, наскільки учні здатні анал⁶⁴¹^ мислити і висловлювати власні думки. Запитання для бесіди слід запропонувати так¹¹¹¹¹¹'

— Як у сім'ї Олекси Перебійного ставляться до Переяславської ради? Ці ворять про це батько і син? Як ставляться вони до боярина Степана? Як спомин^го Перебійні одруження Оксани зі Степаном? Чи усвідомлювали вони, що чека? ^^Д1 сану в майбутньому? Як би поставились Перебійні до втечі Степана й Окс ^к з Москви? В яких ситуаціях дівчат—братчиць показано свідомими борцями'¹ я ' композиційна роль гостя—козака? Чому він не схвалює і не заперечує кровопп^ лиття? Яка небезпека чекала в Москві на Яхненка? Чому він намагався перегов рити з Оксаною? Перекажіть зміст діалогів Оксани зі Степаном. Чому Оксан відмовилась від поїздки в Україну? Що стало причиною смерті Оксани? На що вона сподівалась перед смертю? Визначте сюжетні лінії твору. Яка з них є головною^

У підсумку доцільно наголосити на тому, як історичні події відбиваються на долі родини і окремої людини, як великі страждання України—матері впливають на по­чуття і думки національне свідомих людей.

Дата добавления: 2015-07-08