Гин урок. Образна система і духовно—естетична цінність роману «Чорна рада».

1. Зображення простого народу в «Чорній раді».

2. Герої твору як художні типи і носії головних проблем.

3. Духовно—естетична цінність книги.

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Спираючись на досвід своїх попередників і сучасників у висвітленні історичного мину­лого, П. Куліш ішов власним шляхом в художній інтерпретації історичної теми. Задум на­писати історичний роман виник у нього під впливом загального патріотичного піднесення і пробудження національної самосвідомості. У листі до О. Бодянського від 23 травня 1846 р. він зазначає, що своїм твором намагається піднести українську народну мову до рівня літературної і відкрити світові минуле рідного народу Він писав: «Страшно думати, що народ, котрий так діяльно брав участь у подіях роду людського, не в змозі був розпо­вісти про своє життя в історичному романі» (21, с. 589). Український і російський варіан­ти роману були завершені в 1846 р., але цензурний комітет не дозволив їх опублікувати. Лише через одинадцять років обидва варіанти — і російський, і український — побачили світ. Текст твору — це наслідок багаторічної клопіткої історичної і художньо—етнографі­чної праці його автора — глибокого мислителя й видатного митця слова.

Дійові особи роману (історичні й вигадані) поділяються на дві групи згідно з ос­новним конфліктом: прихильники Якима Сомка і прибічники Іванця Брюховецько­го Центром першої групи є наказний гетьман Сомко та полковник—піп Шрам.

Звертаємось до учнів:

~ Знайдіть висловлювання Сомка про ставлення до панської Польщі, запорізького Демократизму, міської голоти, старшин та своїх супротивників. Яка найзаповітніша мрія омка. Якою уявляється йому об'єднана самостійна Україна? Чому радіє Шрам, слуха-^ьмана? Як характеризують Сомка його міркування про майбутнє України? Яка

^я спіткала Сомка у подіях 1663р.?Чому він відмовляється від послуг Кирила Тура? Як

ого характеризує? Що можна сказати про Сомка як людину і державного діяча?

підсумку наголошується, що в образі Сомка автор показав власний ідеал гетьма-вг ^{В1ченог}о, розумного, талановитого діяча, здатного об'єднати всі землі України іко,^⁰"¹¹¹¹¹^ Державу шляхом утвердження старшинського панування, встановлення сового миру, піднесення освіти й культури, відновлення давньої слави України.

— 39 —

Продовжуючибесщй, формулюємо другииблок питань:

'— Чи міг биїомко, досягнувши повновладдя, перетворитися на деспота? Що. вдачі та діях гідне схвалення, а що — засудження? Чому? Хто з персонажів належ ^иого табору Сомка? Якими рисами наділений полковник Шрам? Що споріднює його з г¹"'¹¹⁰ ком? Як ставиться Шрам до простого народу? Що успадкував від батька син Петро з і?"' приваблює цей образ? Поміркуйте над образами Михайла Череваня та Лесі. Ціп в ^ц викликає симпатії? Як ставиться до них автор? Яке місце в романі посідає образ Бог ^Н1ІХ Хмельницького? Які проблеми твору пов'язані з цією групою персонажів? ^на

Тоетж_блок^питань стосується другої групи персонажів, центром якої вирти пає Брюховецький. Пропонуємо учням: ''

— Прочитайте місця, де діє цей герой. Які риси зовнішності, поведінки, ставлення людей ви помітили? Як характеризують Іванця його висловлювання? Що він обіїї⁸⁰ «черні»? Якдо цього ставляться люди? Яку оцінку Брюховецькомудає автор у роздум ^€ Петра Шрама? Як на «чорній раді» розкривається духовний світ Іванця? Як змінюєтьг його ставлення до народу після обрання гетьманом? Як він саморозкривається у відгукау про міщан та мужицьких виборних? Що відповів Брюховецький на нагадування Пугача про обіцянку встановити в Україні рівність між людьми? В яких його вчинках виявились лицемірство, підступність, жорстокість? Хто підтримує Брюховецького? Охарактеризуй­те образ Матвія Гвинтовки. Носіями яких проблем є ці герої?

Увисновках зазначимо, що характер Брюховецького як історичної особи в романі відтворений правдиво. Це був політичний авантюрист, людина без совісті й честі, влас­толюбна і хижа, підступна і страшна. Своїми демагогічними обіцянками і фальшивим народолюбством він зумів привернути маси заради здобуття гетьманської влади.

Четваотдй^блок запитань спрямовуємо на характеристику народу в романі «Чорна рада»:

— Знайдіть епізоди, в яких зображений народ. Яку роль відіграє він у творі? Чи можна його вважати колективним героєм? Як автор ставиться до народу? Про що це свідчить? Чим пояснюється авторська позиція щодо запорожців? Як змальова­ний Кирило Тур? З'ясуйте композиційну роль образу січового батька Пугача. З якою метою у творі виведені жіночі персонажі? Які загальнолюдські цінності ут­верджує автор в образах твору?

У процесі бесіди бажано дійти висновку, що трудовий люду творі змальований досить суперечливо. В силу своїх^політичних переконань автор засуджував виз­вольний рух і боявся його, вважаючи, що трудящим потрібні не воля і рівність, а міцна влада, яка б тримала люду рамках моральних норм громадянської поведін­ки. Так він ставився і до запорожців.

Завегшшіи-аналіз_слід з'ясуванням художньої своєрідності і жанрових особли­востей твору, його духовно—естетичної цінності:

— Що вам найбільше запам'яталося після прочитання «Чорної ради»? Які ви помітили особливості в мові і стилі роману? Які відомості про минуле України ви почерпнули з цього твору? З якими творами Т. Шевченка він перегукується? У чому полягає ідея роману? Чому його названо хронікою?

Визначення жанру доцільно записати в робочі зошити. Роман—хроніка —" ^та" кий історичний роман, який відтворює справжні події минулого в їх часовій п°" слідовності й історичних осіб, що беруть участь у цих подіях.

Вивчаючи повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім 'я*. пам ^я" таймо про необхідність нового прочитання твору і потребу засобами мистецтва сло-

— 40 —

оловіків і Дружин, дочок і синів, майбутніх зятів і невісток^_У_центрі ^,(ї\/вати ^дяти духовний світ людини, сповідувані нею нормІГморалТ.

-^ "^^доциьнопоставити такі запитання:

іі'^⁶⁶¹-^,!^ моралГкерувався в житті Омелько Кайдаш? Що можна сказати; Якими "^дціна і батька? Чи є в нього риси, гідні наслідування? Які позитивні:^° "".'ихи — дружини і матері? Які риси успадкували від батьків Карпо ^{с вка} „й були норми родинного життя Кайдашів до одруження синів? Якзміню-^;н еля "к одруження? Чим можна це пояснити? Як ставилисьдо свекрухи не-^Т" "плинуло це на синівське ставлення до батьків? У чому ви вбачаєте провину '^; Стосунках з невістками? Кого з молодого покоління персонажів ви засуд-' ^" ^в у симпатизуєте? Як ставиться до них автор? Чи можна вважати героїв тво-'" "в^и⁵ А що їх індивідуалізує? Визначте проблематику.

'і тання стануть предметом обговорення на першому уроці вивчення «Кай-^^-"^і^Т^ему якого варто сформулювати так: «Розпад патріархальних норм '""'го життя підтиском пореформених обставин. Деградація особи у повісті

•иашевасім»я».... _. І угий урок слід присвятити жанрово-стильовим особливостям повісті та ііду-

'-естетичній цінності. Тему можна визначити по-різному: «Сміх і сльози ^йдашевої сім'ї», «Духовно-естетична цінність «Кайдашевої сім'ї» тощо. Бесіду можна побудувати за такими запитаннями:

ховно-естетичній цінності.

— Де у творі звучить ліризм, поетичність, співчуття до селян? Яку роль відігра­ють побутові сцени, інтер'єр, описи природи? Які традиції та свята згадуються в повісті? Наведіть зразки гумору і сатири. Проти чого спрямована сатира? З'ясуй­те роль діалогів. Чи можна вважати твір реалістичним? Які суспільні процеси вплинули на мікроклімат у родині Кайдашів? Чи можна звинувачувати лише при­ватну власність? У чому полягає художньо-естетичне значення повісті? Чи згодні ви з тим, як автор висвітлює одвічну проблему батьків і дітей?

Необхідно домагатися, щоб такі уроки переросли в уроки духовності й доброти, повернули учнів до української етнопедагогіки, виховали повагу до загальнолюдсь­ких норм моралі.

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні? л>__краш.е ана­лізувати проблемно—тематичним шляхом. Після визначення теми — трагедія осо-бїГі народу в умовах пореформеноГдЇйсності — з'ясовується проблематика: злочин і спокута; добро і зло; людина і земля; народ і влада; морально-етичні проблеми. ^"ї^бговорецня.на уроці можна взяти всі або декілька чи навіть одну, скажімо, "роблему морального вибору. В романі вона розв'язується через долю багатьох "ерсонажів, а передусім — Чіпки, Грицька, Максима Ґудзя. Безумовно, вчитель "оже висвітлювати її самотужки лекційним шляхом. Однак набагато цікавіше ^и ^істовніше можна зробити це в бесіді, заздалегідь продумавши систему запи­тань, у процесі відповіді на них учні дійдуть висновку: чи можна виправдати Чіпку? "^1К звичайний урок матиме нестандартний вигляд — як урок моральності.

•-^^М^жік.запитань спрямовується на усвідомлення долі й життєвої позиції Чіпки:

~" Чому в Чіпки тяжким і безрадісним було дитинство? Звідки у нього відраза до ^завди. гоів на людей? Чим пояснюється його ставлення до баби Оришки та діда ^ Як Чіпка ставився до матері? Що штовхнуло його на «слизьку дорогу»? Чи '^{в НЬОГО} "ожливість утримати землю? Що є свідченням слабкої волі Чіпки? Коли ^ "заговорила хліборобська совість? Про що це свідчить? Чому він не прижився ^в1' Чому не вдовольнився життям хазяїна після одруження? Чи достатньо

— 41 —

вмотивовані вданому образі господар—працелюб і розбишака—грабіжник» переступив межу між помстою і злочином? В яких випадках він чинить пе порушує найсвятіші правила народної етики і моралі? Де виявляє кращі рис^ кого єства — мудрість, розсудливість, доброту, прагнення послужити громаді/¹ рез страждання героя розкриваються несправедливість і цинізм суспільства він жив? Знайдіть і зіставте портрети Чіпки на початку й у кінці твору. Як у ніг» ' '' ривається сутність його характеру? Що зумовило вибір героєм життєво; п ^" Чому він став «пропащою силою»? Носієм яких проблем виступає Чіпка? ³¹¹¹¹^

Висновок такий: головний герой роману — натура вразлива і психологічно ск якій'нГвдалосїпдно пройти життєвий шлях, не розтративши духовних скарбів іім??' й любові, гідності й честі. Він походить з тих обділених долею, уярмлених України'¹'¹¹¹ народжувалися й виростали з тавром невільника, та ще й «байстрюка». Єдине йо- ^г гатство — чесна душа й працьовиті руки — не цінилися в суспільстві, не прислуш й Чіпці. В силу життєвих обставин він розгубив духовні скарби, не сповідував сві:-ральні принципи, переступив прадідівські закони. Його серце ніколи не пщлягало рі ставало сліпим у злобі і часто штовхало на слизьку дорогу. Саме тому всі його добо міри й помисли перекреслювалися жахливими вчинками і кривавими злочинами. В;

душі жила злість на особистих кривдників, яка керувала ним у життєвих ситуаціях

Отже, Чіпка — трагічна, морально роздвоєна особистість, яку обставини зроа. ли стихійним бунтарем, неусвідомленим протестантом. Свою роль зіграло також її;

що він прийшов у світ з тавром неволі. Чи можна виправдати героя? Чого навча> гіркий досвід Чіпки? Він примушує кожного замислитись над загальнолюдським, цінностями, моральними орієнтирами, суттю людського буття та історією свого нарс ду. Ким би не була людина, як не страждала, однак, морального права на злочин, к вбивство не має ніхто. Трагедія Чіпки в тому, що він зневажив народну мораль, пору шив загальнолюдські норми життя — зробив криводушний моральний вибір.

Другий блок запитань має на меті розкрити моральний вибір Ірицька:

^г— Яким'було дитинство Ірицька? Чи позначилось його сирітство на вдачі героя' Чи траплялось вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість¹ Ші повело Грицька на заробітки? Чи можна за це засуджувати його? Як характеризуі Ірицька одруження з Христею? Чому він не здійснив свого задуму щодо одруження' Я> ставився Ірицько до падіння Чіпки? Чи міг він вплинути на товариша, попередити иіг трагедію? Як характеризує Грицька епізод з Чіпчиним хлібом? Як повівся Ірицько, то. побили діда Упаса? Про що це свідчить? Чому вподовж твору стежки Чіпки і Грицька • сходяться, то розходяться? Яким девізом керувався Грицько в житті? Чим пояснити,-саме Ірицько догодував Мотрю? Кому більше симпатизує автор — Чіпці чи Гриць-.''';

Дайте оцінку життєвій позиції Ірицька з погляду народної моралі. Як індивідуалізу^ь*-' цей персонаж? Як ставиться до обох чоловіків Христя?. |

Упідсумку зазначимо, що у змалюванні образу Грицька певну роль відігра-іч ^П1, про сирітське життя. Хоч доля не жалувала хлопця з дитинства, однак, він не був^<;

родком», «байстрюком», не зазнав людської зневаги, що значною мірою вплинул" його майбутню життєву позицію. Грицько формувався у тяжкій праці на заро⁶¹^ у пошуках шматка хліба. Замолоду він поставив перед собою мету — стати хаз ^ і присвятив їй своє життя. Він не був наділений такими полярними рисами, якЧіП _^ чесність, вразливість, піклування про загальне добро, з одного боку, і ^амоР^ал1'п,д. жорстокість, грубість, навіть брутальність у поводженні з матір'ю — з іншого. ^^ тивні і негативні риси у Ірицька наявні приблизно в рівних пропорціях' праць⁰"

— 42 —

бережливість, повага до дружини, доброзичливість до Мотрі та Галі на"⁰^¹^'¹¹⁸¹ байдужістю до чужого горя, полохливістю, зверхністю і скупістю. Однак ^^вапис1' „вся на соціальне дно, не допустив порушень святих норм моралі, не став "він 4^{е ОІТ}' „илою». Його моральний вибір не виявився криводушним, яку Чіпки. ^пропаЩ⁰ вибір Максима Ґудзя з'ясовується у третьому блоці запитань:

.^^ОК^иIьки5Гтрадиціях виховувався Максим? Яке прізвисько мав у юності? Які "^:7- виявляв замолоду? Як Максим самоутверджувався в солдатах? Що дала риси ада ^ змінилося його життя після одруження? Як Максим ставився до

риси»*, ц^ змінилося його життя після одруження? >ік Максим ставився до дому ^осв ^ р житті щось святе для нього? Як вплинула на Максима армія? Що ^;ІОЧКИ о його з Чіпкою? Чи міг Максим Ґудзь бути позитивним прикладом для дблизи д^ихумов? Що стало причиною смерті героя? Чому він теж вважається ^'^П1<и тою силою»? Чи міг Максим зробити інший життєвий вибір? Як автор ста-^п^^)о до Максима? Які проблеми роману пов'язані з цим персонажем? Чи є цей ^вит трагічним і що стало причиною трагедії Максима?

V бесіді доводимо, що крім соціальних причин трагедію Максима Ґудзя значною

ою зумовили морально-етичні чинники. Він, як і Чіпка, переступив моральні ^м.' людського співжиття, схибив на життєвій дорозі, відважився на найтяжчий їлочин — убивство і за це гірко поплатився. Натура сильна, вольова і відчайдуш­на наділена неабиякими здібностями, під впливом деморалізуючої солдатчини нівелюється, втрачає кращі риси, стає злочинцем. Якщо Чіпку на стежку розбою привели особиста кривда і бажання помсти, то Максим керувався лише метою на­живи і збагачення. Отже, його моральний вибір не викликає схвалення і співчуття, переростає в аморальний світ злочинця.

МІ!

Якщо змістовно ставити запитання, то це виробить в учнів уміння зіставляти, порівнювати життєві ситуації і літературних персонажів, занурюватись у події, по­яснювати вчинки героїв. А це вчить орієнтуватись у житті, оцінювати його з погля­ду народної етики і моралі, формує активну життєву позицію.

Вивчення повісті О. Кобилянської «Людина» ^і^иу почати словами письменниці зі статті «Картина з життя Буковини»: «Щоб боротися вільно за жит­тя з нуждою, треба скувати серце крицевою бронею, і правдиво й могутньо мусить дзвеніти заклик, щоб його почули». Саме цим прагненням боротися за життя, відстоювати право на повне розкриття всіх душевних сил, на любов і працю для на­роду, домагатися рівності жінки з чоловіком (бо й вона Людина) пройняті ранні тво­ри О. Кобилянської, зокрема повісті «Царівна» і «Людина».

Опублікування повісті «Людина» в журналі «Зоря» в 1889 році було великою подією, яка значною мірою визначила подальший шлях письменниці в літературі. овість виникла на основі оповідання «Вона вийшла заміж», написаного в 1887 році _мецькою мовою. 1. Франко забракував його через художню недовершеність. Тоді

"-обилянська переклала твір українською мовою і після кількох переробок опуб-кувал а у львівській «Зорі». Твір присвячено Наталії Кобринській — товаришці по,'-' ^яка лостійно заохочувала письменницю до праці, феміністці, з якою Коби­ла відчувала духовну спорідненість і яку глибоко поважала.

Героїня

повісті Олена Ляуфлер у першому варіанті твору тільки намагається вийти

Дата добавления: 2015-07-08