Другий урок.

Карпатські Ромео іДясульєтта. Ідейно—художня своєрідність повісті.

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

З начерків і нотатника автора видно, які довгі, вигадливі образи викликає в нього кар­патська природа. Серед цього таємничого дихання предковічних гір письменник бачить незвичайну красу і взаємозв'язок в усьому. В центрі його уваги стоїть процес формування характеру і світосприймання головних героїв твору. Художник—психолог намагається за­зирнути в душу людини і зрозуміти, чим вона живе і на що сподівається. Коцюбинський знаходить напрочуд вдалі засоби для розкриття внутрішнього світу гуцула змалечку до старості. Його не задовольняє малювання найчарівнішого, найоригінальнішого за етног­рафією казкового краю, він намагається художньо довести думку, висловлену в листі до М. Горького, що гуцули — найоригінальніший народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Спробуємо простежити, чи вдалося письменникові цього досягти.

Запитання для бесіди:

— Яким був Іванко в дитинстві? Чому для розкриття його світосприйняття вжито дієслово «знав»? Як хлопчик сприймав природу, сонце, ліс? Що вказує на ве­личність, загадковість, билинність характеру Івана? Як він сприймає працю, пісню, музику і про що це свідчить? Як передано у творі силу кохання Івана до Марічки? Яч Іван і Марічка розпізнають добро і зло? Чому їх кохання було приречене від самого початку? Чи впливала на нього ворожнеча родів? Як передається в повісті туга Івана за коханою? Чому Палагна не може замінити Марічки? Як сприймає Іван подружжі⁰

— 54 —

Палагни? Як гине Іван і як він виказує зневагу до смерті? Як індивідуалізується

^"•еосонаж? Яку роль у життєписі героїв відіграють фантастика, елементи язич-

зраДУ

-?Які чесноти і загальнолюдські цінності втілюють в собі Іван і Марічка? Що ^носцить про те, що вони — діти природи і свого часу? Які проблеми пов'язані з їхніми а язами? Чому їх називають карпатськими Ромео і Джульєттою? ° Які ще персонажі діють у творі? Яка ідейно—композиційна роль образів батьків, п ланги, Юри—мольфара? Чи є в повісті образи—символи? Схарактеризуйте образ " „р^оша — живого, суворого, холодного, кучерявого, ситого тощо.

пості

Чому герої твору суворі, інколи навіть жорстокі, а водночас — чутливі й ра-имі¹' Що вказує на те, що вони сповнені ненаситної жадоби до життя?

V висновках доцільно наголосити, що М. Коцюбинський бачить джерела міфологі-иних уявлень гуцулів не тільки в давній традиції, що йде від предків, а в особливостях самої природи і способі життя серед неї. Він переконливо довів, що гуцул — дитя при-ооди і живе з нею в злагоді. Природа входить у його душу чарівними образами і звука-' рослинним і тваринним світом. А людська душа народжує красу і повертає її при­роді у своїх піснях і почуттях. Тому Іван і Марічка оповиті піснями і невмирущі у своїх почуттях. 1 мова їхніх пісень—звуків є мовою кохання, зливається в одне ціле з непов­торною карпатською красою. У цьому полягає філософське звучання твору. Є в ньому фраза, записана Коцюбинським у Криворівні: «Хочу «набутися». Вона показує на те, що герої повісті сповнені ненаситної жадоби до життя — найдивовижнішої загадки всього живого. Отже, твір пройнятий оптимізмом життя людини і природи, хоча так трагічно обривається життя головних героїв. На оптимізм твору вказують одухотворе­ний ліс, гори, Черемош, незвичайні герої: це вічна казка, яка не має ні початку, ні кінця.

На завершення запитаємо в учнів чи пояснимо їм:

— Яку роль у творі виконує олюднення, персоніфікація природних явищ? Яку роль відіграють символи й художня деталь? Як зображено портрети героїв? Як реа­лізується позиція автора? У чому полягає ідейна спрямованість і духовно—естетич­не значення повісті? Які загальнолюдські й національні ідеали утверджує письмен­ник своєю повістю? Як у ній показана діалектика життя і смерті?

М. Коцюбинський замислювався над філософськими проблемами життя і смерті в новелі «Цвіт яблуні», етюди «На острові», інших творах, намагаючись показати безперервність життя і смерть як народження нового життя. Показовим щодо цього у повісті «Тіні забутих предків» є епізод смерті й поховання Івана,на ус­тах якого грала загадкова усмішка смерті. Обряд похорону Івана сповнений риту­ального й таємничого змісту, поєднуючи в собі реальне і фантастичне. Парадок­сальне поєднання суму й веселощів викликає на обличчі Івана загадкову усмішку смерті, «мудрий спокій єднає життя і смерть». За народними віруваннями людина має залишити землю веселою, щоб у потойбічному житті не знати горя.

І якщо перша смерть розлучила закоханих, принесла біль і горе, то друга пода­рувала щастя Іванові, для якого нічого кращого в житті вже не могло бути, ніж смерть заради зустрічі з Марічкою. Своїм твором письменник стверджує, що ідеал Тохання, возвеличений понад життя, робить людину чутливішою, досконалішою, Щирішою, здатною на високі звершення.

Вивчаючи повість «Раїа тог^апа» оглядово чи текстуальне, слід засередити увагу на проблемах влади землі, добра і зла, батьків і дітей, молоді як носія духов­ні, кохання і подружнього життя. Після читання твору (повного чи вибіркового) Д°Циіьно провести бесіду за такими запитаннями:

— 55 —

— Як у повісті реалізується образ землі? Хто з героїв і як саме ставиться до не-і Зачитайте діалоги Маланки, Андрія, Хоми Ґудзя про землю. Кого ви вважаєте по вим? Як ставиться до землі молодь? Чи ощасливила земля Маланку та інших селян і

Проблему батьків і дітей, родинної педагогіки вирішуємо у бесіді:

— Що руйнувало мікроклімату родині Воликів? Чи можна вважати Маланку погя ною дружиною? Як вона характеризується як матір? Що об'єднувало Андрія і Маланку в родину? Чи було цього достатньо для родинного затишку і добробуту? Чи почувалася Гафійка щасливою в родинному житті? Яким вам уявляються родини нового покоління наприклад Марка і Гафійки? Чи була б Гафійка щасливою з Прокопом? Які норми мо­ралі утверджує автор? Які загальнолюдські цінності від підносить? До яких художніх засобів удається з метою втілення ідеї твору? В чому полягає духовно—естетичне зна­чення повісті? Хто в ній виступає носієм добра, а хто втілює в собі зло?

2. Українська пожовтнева література (11 клас)

Роман А. Головка «Бур'ян» вивчається на двох уроках. Перший урок слід присвятити творчій історії роману, темі й проблематиці та з'ясуванню його актуаль­ності. У вступному слові вчитель зазначить, що твір написано в 1927 році, й розк­риє його життєву основу. Розв'язуючи питання актуальності змальованих подій, не­обхідно зауважити, що автор помітив у новій радянській дійсності такі негативні явища, які в майбутньому не зникнуть, а більш посиляться і стануть характерними наприкінці XX ст. В романі змальовано життя одного села і лише зрідка — повіто­вого містечка. Але автору вдалося переконливо показати, що вся влада в селі і цілому районі є корумпованою. В селі Обухівка куркулі, очолені головою сільради Корнієм Матюхою, утворили мафію, яка повністю тримає в руках життя села. Всіх, хто не підкорився цій мафії, нещадно карають, переслідують, навіть знищують. Си­туація ускладнюється тим, що очолена представником радянської влади сільська мафія тісно пов'язана з районною — партійною і правоохоронною. Всі злочини і безчинства цієї згрупованої мафії залишаються безкарними, будь-які спроби сільських активістів протистояти їй марні. Та ось у двобій з мафією і корупцією вступає Давид Мотузка, вчорашній воїн, загартований у горнилі громадянської війни. Але в боротьбі з корумпованою владою і мафією він був настільки одиноким, що мало вірилось у його остаточну перемогу. Давидові доводиться долати ней­мовірні труднощі і випробування, щоб подолати корумпованого ворога.

Хоча на певному етапі боротьба закінчується перемогою Давида Мотузки, однак пе­реможена мафія може легко відродитися в суспільстві, де є для цього всі умови, де відсут­ня демократія і вся влада зосереджена в руках однієї, ніким не контрольованої партії.

З таких позицій сьогодні слід тлумачити роман А. Головка. У процесі роботи над змістом доцільно поставити такі запитання:

— Який період життя України змальовано в романі? У чому його складність? ІИ.о вразило Давида після повернення в рідне село? Якою була обстановка в Обухівці на час повернення Давида? Хто очолював сільську владу? Як поводили себе селяни, молодь? Як виявляється протест проти мафії? Хто підтримує Давида Мотузку в боротьбі з корупцією? До яких заходів удається Давид? Які трудноті і випробування постали на шляху Давида? Чи вдалось йому перемогти корумпова­ну владу? У чому ви вбачаєте складність цієї боротьби? Чи можна вважати перемо­гу Давида остаточною?

— 56 —

яючи тему, підкреслюємо, що в центрі уваги письменника стояло життя В¹¹³" „ села в 20—х роках і боротьба кращих його людей з мафією і корумпо-раїні-ь як; утвердилися після жовтневих подій 1917 р.,;ііио ^&л ^з-гика твору така: батьки і діти; війна і праця; герой і колектив; людина

,к.

:. г.іі'И⁰

^Р°.„про і зло; злочин і кара; любов і ненависть. "^завершення уроку запитаємо в учнів:

Хто виступає носієм кожної з цих проблем? Як групуються персонажі твору? ""' лежить до позитивних героїв? А кого слід віднести до негативних? ^в¹ пма бажано скласти план характеристики основних персонажів.

другий урок.

1. Образна система роману.

2. Художньо—естетична цінність твору. На початку уроку з'ясовуємо, на основі яких начал, за якими критеріями групу­ється персонажі, хто в романі виступає носієм добра, правди і людських чеснот, а хто уособлює зло, аморальність, людську кривду. Хто є головним героєм роману? Далі в бесіді характеризуємо образ Давида Мотузки:

— Яким постає Давид на перших сторінках роману? Що вказує на його природну доброту і щиру увагу до людей? Що свідчить про його мистецьку обдарованість, відчут­тя краси природи? Чому автор надає важливого значення мріям Давида? Що ще сприяє розкриттю його духовної сутності? Про що мріяв Давид на фронті і в повоєнний час? У чому виявляється громадянськість як риса духовності героя? Що вказує на ви­сокі моральні запити і порядність Давида? В яких життєвих ситуаціях виявляються мужність, відданість ідеї, залізна вдача героя? Що вказує на його доброту, людяність, душевну чуйність? Чи можна вважати Давида типовим комуністом? Доведіть, що це не так. Які загальнолюдські цінності підносить автор в образі Давида? Як, на думку Дави­да, треба ставитись до кохання? В чому полягає актуальність образу сьогодні?

У підсумку слід наголосити, що актуальність образу Давида Мотузки полягає у боротьбі за відродження України, в її майбутньому, в оновленні людства на заса­дах добра, правди й суспільної справедливості, високої духовності й людяності.

З'ясовуючи ідейно—композиційну роль інших персонажів, запитаємо в учнів:

— Якими рисами наділені однодумці Давида — Тихін Кожуший, Ілько? Чим приваблює образ Зіньки? Якими постають у романі батьки Давида? Чи можна про­стежити спадкоємність добрих начал у родині Мотузки? Як автор ставиться до Мари Кожушної? Які почуття вона викликає у вас? Що втілює образ Корнія Матю-^хи- Як він індивідуалізується? З якою метою виведено образ Сахновського? й можна вважати його художньо переконливим? Якими постають представники

онної влади? Що об'єднує і гуртує сільську і районну мафію? Чи є в романі епі-мдичні персонажі? Як вони зображені?

художньо—естетична цінність роману закріплюється в бесіді:

У чому виявився талант письменника? Яку роль відіграє індивідуалізація мови ^{рсонаж1в?} У чому полягає особливість авторської мови? Що виступає засобом уд ^ения Угорської позиції? З'ясуйте роль внутрішніх монологів у розкритті пробле-5 „ ^{и та} вкутрішнього світу героїв. Яку роль відіграють описи, пейзажі, портрети? Чейня^ ^{полягає} Р⁰^ художньої деталі? Як ви розумієте назву твору? В чому його ^рямованість? А в чому полягає духовно—естетична цінність роману?

І

Драматична поема В. Сосюри «Мазепа» (1928, 1959—1960 р.) нале «рідкісних» творів, нещодавно вкпюченихдо програми з літератури вперше, томУ^¹⁰ вивчення варто залучити лекційний метод і цілісний шлях аналізу В ній поет подає ^цчасіі

подає,

ньо вартісне трактування образу гетьмана Мазепи, показуючи його в молодому вії ^0)ІІ ріод історичного вибору та боротьби за українську державність. Перші чотири розп ^{в п<} еми з присвятою І. Микитенкові вийшли друком у журналі «Життя й революція» ^{1И п0}' 1929 р. На цьому поет облишив роботу над поемою, про що згадує в автобіограАі ^ач}" романі «Третя рота» з огляду на переслідування. До свого задуму Сосюра повеп ^и0^ лише через тридцять років, закінчивши твір навесні 1960 р. Це, безумовно, позначи^" на художній структурі поеми, зумовило такі її особливості, як внутрішня неоднорідн ^ос!і суперечливість, невивершеність творчого задуму, незавершеність. Замість широкого к гатосюжетного епічного твору, який накреслювався в перших чотирьох розділах чнт³ одержав урізаний, зім'ятий твір, звичайно, не з вини автора. ' ¹¹

Перші розділи поеми — це романтична історія любовних пригод Мазепи підч перебування на службі в польського короля. Однак Мазепа тут не постає як зви' чайний Дон—Жуан, захоплений лише любовними втіхами. Він не забуває рідипг краю, тужить за Україною, згадує козацьку волю, прагне повернутися в Україну за­ради боротьби за її незалежність. У другій частині поеми Мазепа змальовується як історична постать. В. Сосюра прагне показати страшну трагедію українського на­роду і гетьмана, поразку якого вбачає в тому, що за ним не пішов народ, не зрозумів його мрії. У цій частині на перший план виступає не епічне начало, а ліричне, суб­'єктивне, навіть лірико—публіцистичне. Звернення Сосюри до історичної тематики було своєрідним виявом його любові до України.

За жанром — це істерико—патріотична поема, в якій зображення дійсності по­дається крізь призму історичних подій і фактів, витлумачених поетом по-своєму.

Наскрізне у творі є проблема минулого України, сповненого величі й трагізму. Визначальною є проблема державності вільної України, яка підноситься до глибо­ких філософських узагальнень. Носієм головних проблем виступає Іван Мазепа, український гетьман XVII — початку XVIII ст., що повстав проти Москви. Це сим­вол свободи України, виразник волелюбних прагнень народу, борець за українську державність, покровитель культури й освіти.

Головне в діяльності гетьмана — боротьба за суверенність України, за історич­ну долю її народу. На передній план автор висуває такі риси вдачі гетьмана, як все-перемагаюча сила громадянського обов'язку, волелюбність, патріотизм. Антипо­дом його виступає Петро І з його нестримною волею, жорстокістю, тирашєи самодержця. Як політик Мазепа постає перед читачем в період свого історичногс вибору і найбільшого напруження душевних і фізичних сил. Почуття національне;

гордості, любов гетьмана до знедоленої Вітчизни органічно поєднуються з рішучим протестом проти рабського становища України. Трагедія Мазепи як гетьмана Ук раїни — це трагедія усього українського народу — «роздертого серця України»

Третьою є проблема трагедії і держави, яку спричинили бойова, сповнена висо кого громадського ідеалу вдача гетьмана, непримиренність до насильства. Наду*"" автора, трагедія Мазепи в тому, що його не зрозумів народ і не пішов разом із "^и проти Москви. Для народу Карл XII — ворог, чужинець, що несе з собою уярм-пе ня і неволю. Тому спілку Мазепи зі шведами народ сприймає як зраду. Це і ^ста' причиною поразки Мазепи в боротьбі з Петром І, бо між Петром І і Карпом ліі род вибирає першого — слов'янина і християнина. Отже, трагедія Мазепи п

— 58 —

слабкою вірою в народ, у загальну справу, відсутністю живої діяльності ^Ю^^ ду який не вірив йому і не визнавав у ньому вождя. ^{в ім} " "'рмі постають й інші проблеми, зокрема такі: обов'язок перед Україною, маті-

^ " яною проблема влади та боротьби за неї; кохання і ненависті; вірності і зради. ^р '"п^ля вибіркового читання твору проводимо бесіду:

-! Як у поемі реалізується кожна з основних проблем? Яка з них є визначаль-,іід стало основною причиною трагедії Мазепи? Чому народ не підтримав ^ноіо яна⁵ Про що йдеться у перших чотирьох розділах твору? Як показано став-^геть ретьмана до народу? Як оцінюється колоніальна політика Петра І? Що є ос-'^1ен ю сюжету поеми? Яку композиційну роль відіграє пролог? Де у творі зав'язка "^льмінація? Як розвивається сюжет? Як розгортаються основні сюжетні лінії:

мазепи, Кочубея, Семена Палія? Якою є розв'язка твору? З'ясуйте роль епілога.

У висновку зазначимо, що основою сюжету поеми є історична постать українського гетьмана Івана Мазепи. Підкреслює основу сюжету пролог. Це прелюдія майбутніх конфліктів, зіткнень, протиборств. Сюжет розгортається динамічно, відцентрове—доцен-тоово. Утворі є кілька кульмінаційних вершин, основою кульмінації є 11 —13 розділи.

Другий урок.

1. Образ Гетьмана Мазепи.

2. Образна система поеми.

3. Поетика твору.

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Історична постать Мазепи складна, овіяна всілякими чутками й плітками, різними не­билицями. Академічні та енциклопедичні видання давно винесли українському гетьма­нові історичний вирок: зрадник. Існує величезна кількість літературних версій його непе­ресічної долі й діяльності, а образ Мазепи увійшов до світової літератури. Він трактував­ся в поемі Байрона «Мазепа», однойменній поемі В. Гюго, польського поета Ю. Сло­вацького, циклі повістей «Мазепа» Б. Лепкого, романі Р Іванчука «Орда» тощо.

Образ головного героя драматичної поеми В. Сосюри аналізуємо за допомогою запитань:

~- Яким постає Мазепа в перших розділах твору? Про що мріє і до чого готується молодий Мазепа? Чому всім серцем рветься в Україну? Якою ціною дісталося йому гетьманська булава? В яких ракурсах розкривається образ Івана Мазепи в другій по­ловині поеми? Про що свідчать трагічні епізоди його підступної боротьби з Семеном злієм, знищення Кочубея і полковника Іскри? Чи можна вважати гетьманський тап життя Мазепи боротьбою за утвердження суверенності України? Яким є його авлення до сім'ї Кочубея? Чим визначалися і як складалися його стосунки з царем?

^^є ^на те, що Мазепа — сильна, вольова і волелюбна натура: Чи слід вважа-поч⁰¹!^{0 м}^^а^^т політиком і спритним дипломатом? Як характеризує гетьмана його чуття до Мотрі? Як індивідуалізується персонаж? У чому полягає символіка обра-в чому трагедія Мазепи? Як слід розуміти слова: «Я помилявся одлюбові?» _Р^гєризуючи систему образів—персонажів, необхідно з'ясувати такі питання:

•Чяльн ^^^^"о в поемі російського царя? Чи достатньо вмотивована в поемі ^Ість Петра І як носія зла, жорстокості, агресії? Чому його образ постає як за-

І

— 59 —

гальнолюдська проблема неперехідного значення: тиран, душитель волі- як п ня злочинного прогресу; як підступний злостивий мстивець? Знайдіть епіте^"' вказують на це. Як автор оцінює ситуацію під Батурином, знищення Запої^{14 ІІІ(1} Січі? В чому він звинувачує царя? Як поет виносить на суд історії діяльністі,^⁰¹ ра І? Прочитайте і прокоментуйте епілог. Чи згодні ви з автором? ^ет-

Як зображено у творі образ Кочубея? Які стосунки склалися у Кочубея з Мазр Яку роль у цьому зіграла Кочубеїха? Що стало імпульсом для написання Кочубе? °¹⁰' казу на Мазепу і як це характеризує Кочубея? Якими рисами наділено генералі, ^ви суддю? Яка мета його життя? Чим приваблює образ Мотрі? Що, на вашу думку ^ноп) чало її почуття до Мазепи? Які проблеми твору пов'язані з цими персонажами? й^а обумовлюються їхні вчинки? Як індивідуалізуються другорядні персонажі? ^м

Підсумовуючи відповіді учнів, зазначимо, що, крім голових проблем твору п „< разах персонажів втілено низку морально-етичних проблем: проблему психолог;

ної неволі, подвійного життя, ревнощів і помсти. Більшість вчинків героїв обумов лені надзвичайними обставинами і складними ситуаціями, в яких вони живуть і дікіт

Драматична поема «Мазепа» — це проблемна психологічна лірико—патетичн драма з широко узагальненими образами, символічним звучанням, яка розглядар поставлені проблеми в їх історичній перспективі, оспівує красу високих моральних прагнень, духовної свободи. Центром драматизму в ній стає внутрішній світ персо­нажа. Склад персонажів неоднорідний. Тут і високі короновані особи, ясновель­можні державці, представники влади і народу, військові. Між ними існують певні протиборства — добро і зло, вірність і зрада, високі почуття й особисті егоїстичні інтереси. Водночас кожна з цих груп має і свої протиріччя і суперечності.

Далі в бесіді з'ясовуємо:

— Якій ідеї підпорядкований основний конфлікт драми? (Боротьбі за суве­ренність Україні.) Що збуджує художню уяву Сосюри? (Сила духу Мазепи, його відданість ідеї.) Як утверджується мотив торжества обов'язку? (Героїка і боротьба Мазепи передаються як явище трагічне.) Як розв'язується конфлікт гетьмана з близьким і дальнім оточенням? Який з конфліктів є найтрагічнішим? (Мазепа — Петро І.) Як у поемі персоніфікується образ автора? Яку роль відіграють авторські відступи? У чому своєрідність композиції? (Сплав ліричних, епічних і драматичних елементів, система діалогів—монологів, в основі яких лежить дія. Пролог є розв'язкою конфлікту.) Які основні прикмети поетики твору? Яку функцію вико­нують символічні образи, гама кольорів — чорний, криваво-червоний, багряний?

Знайдіть у творі метафори, порівняння, епітети і з'ясуйте їх ідейно—художнє значення. За допомогою яких засобів автор подає портрети персонажів? Яку функ­цію виконує пейзаж? Чи можна вважати довершеною поетику твору? В чому поля­гає його духовно—естетичне значення?

У підсумку підкреслимо особливості поетики драми: багатомірність образу пе-реакцентовка на внутрішню дію, перевага слова над дією, лірико—патетичний на­прям дії, що стимулює новий тип конфлікту, його багатоплановість. Ідейна спрямо ваність твору полягає в утвердженні суверенності України, піднесенні національної самосвідомості її народу.

На вивчення роману Ю. Яновського «Вершники» доцільно відвести дві дини. Тема першого уроку — Трагізм роду Половців — реалізується в бесіді, ^я передуватиме вступне слово вчителя про час і обставини написання роману, и° композиційну будову і жанрову специфіку. Запитання для бесіди такі:

- 60 —

п то йдеться в новелі «Подвійне коло»? З'ясуйте життєву позицію По-

"" '„. подружні і родинні взаємини. На яких традиціях виховувались їхні лови¹⁸-' „давились батьки до кожного з них? Яким девізом у житті керувався ^сини п ловець? Чи дотримувались батьківської науки сини? Чи є в цьому батькі-Иусій а? у чому полягає трагізм роду Половців? Яка ідея новели «Шаланда рська V ^у звтор вбачає красу життя і людських взаємин? Чиє моральне вип-^вмо^' ня братовбивству? Як ставиться до трагедії родини письменник? Чи правий Р^³" коди говорить: «Рід переведеться, держава стоятиме»?

^Ї чавершення бесіди слід наголосити, що виправдання братовбивству немає і не

бути як порушенню батьківської науки, загальнолюдських цінностей, понівеченню ^мо)1<е „ародної моралі. І ніяка держава не вистоїть, якщо переведеться рід, бо сила держа-""Р^ дюдині і родині, в моралі, яку вони сповідують, і способі життя, який ведуть. ^Бн Лотгий урок можна назвати «Відповідь на лист у вічність». На початку уроку,,„рмо яке місце в романі посідає новела «Лист у вічність», про що в ній ідеться:

^{3 я} _ З якою метою автор включив у роман цю новелу? Хто її герой? Чому він не дав

рні листоноші? Де відбуваються події, описані в ній? Як змальовується життя і побут Полтавщини? Яку роль відіграє тут художня деталь? Що сприяє змалюванню величі подвигу листоноші? Якими рисами наділено героя? В чому виявляються його леген­дарність і прометеїзм? З якою метою автор гіперболізував героя? Що дає силу листо­ноші? Прокоментуйте його прощання з матір'ю. В чому полягає ідейна сутність образу листоноші? Чи можна вважати матір символом України? Яку смислову та ідейну функ­цію виконує художня деталь — безліч свічок і вогнів, дзвони, клечання тощо? Чи мож­на назвати новелу оптимістично—трагедійною? У чому полягає оптимізм?

У висновку підкреслюємо, що образ безіменного листоноші є символом героїз­му і безсмертя України, втіленням патріотизму, любові до землі, материзни. Смерть героя утверджує життя. Відповіддю на лист у вічність, посланий листоношею, є су­часна доля України, її відродження в незалежну державу.

Роман Ю. Яновського «Чотири шаблі» ( 1930 р.) складається з семи розділів-пісень. Автор зазначав: «Пісні — хроніка найвищих пунктів задуму, хроніка героїзму виконання». Пісня і людська доля в романі нероздільні. Про це свідчать епіграф, взя­тий з фольклору, пісенний характер оповіді, народнопісенні епітети, порівняння та ме­тафори, за допомогою яких письменник розкриває свій задум. Це твір про героїку гро­мадянської війни, про чотирьох славних друзів—лицарів, оборонців рідної землі.

Аналізувати роман краще послідовним шляхом, залучаючи елементи пообраз-ного й цілісного шляхів аналізу. Зачитуючи і переказуючи найвиразніші епізоди, коментуємо їх шляхом бесіди за такими запитаннями:

— Про що йдеться в епіграфі? З'ясуйте його ідейно—композиційну функцію. Як побудовано твір? Що є його лейтмотивом? Чим розпочинається перший розділ? •ому автор удається до «уповільненого кадру», «німої сцени» в епізоді весілля

^ахая? Яким постає в цю незвичайну мить наречений? Зачитайте епізод. Як зоб-Рвжені його бойові побратими? З ким (і чому?) порівнює їх автор? Чим Остюк,

зрченко і Галат нагадують орлів? Яку функцію в цих епізодах виконують символи Риторичні запитання, окличні речення і порівняння? Чому автор застосовує кіне-

тографічний прийом монументальної фотографії, групового портрета? Як роз-

—^ється сюжет? Який епізод є кульмінаційним? Чим завершується твір? йо ""'^"в¹"" учнів із сюжетом і композиційною будовою твору, слід визначити ^му і проблематику. Тему твору склали події громадянської війни в Україні,

— 61 —

зображені у вигляді бойових дій чотирьох побратимів. На цьому матеріалі писк ник вирішує проблеми: людина і війна; народ і революція; історія і нація- пп ^ен і побратимство, ряд морально-етичних проблем. ' ^^ба

Наступний урок відводиться на характеристику образів твору та з'ясування • художньої специфіки. Образи Івана Шахая та його бойових побратимів розкп ^ого ються в бесіді: ^ва'

— Як пояснює Шахай свою політичну платформу? Яким є його політичне кос («Сила і воля до життя — ось найсправедливіший закон».) Як він розумів г-⁰' новище рідного краю? Про що це свідчить? Як письменник розкриває родовід ге³ його патріотизм? Чому він вважає Шахая самородком і як доводить це? В чому Ці хай вбачає честь і хоробрість, людський обов'язок і лицарську славу? Чому повсташ • називають його Колумбом? Де Шахай виявляє хоробрість і кмітливість, нечуваш" витримку, самовладання? Якими рисами вдачі ще наділений герой? Що вказує на тр що він добрий тактик і стратег? У чому полягає героїзм і дивовижна сила та воля Щ». хая—командира? Яку роль у розкритті персонажа відіграє пісня? у чому полягають народні витоки образу Шахая? Які українські національні традиції пов'язані з цим образом? Як змальовуються образи Остюка, Галата і Марченка? Чи не затьмарює їх своїми звитягами і величністю Шахай? Які проблеми твору втілено в цих образах? Яку функцію вони виконують? Як індивідуалізуються в романі?

Підсумувавши наслідки бесіди, слід зупинитись на з'ясуванні художньої спе­цифіки твору за такими запитаннями:

— Яку функцію в романі виконують гіперболізація і монументалізм? Де вони виявляються? Як реалізується ідея про народний характер революції і громадянсь­кої війни та національні її витоки? Як типізуються й індивідуалізуютья персонажі? Яку роль виконують діалоги, монологи, описи? У чому своєрідність авторської мови і мови персонажів? У чому полягає художньо—естетична цінність твору? Як ви ро­зумієте його назву? Як називається такий художній прийом?

У висновках підкреслюємо народні витоки твору та його героя, який зображе­ний не тільки як визначний ватажок повсталих мас, а й людина, чий характер міцно вріс у національну історію, народні традиції. Через нього, головним чином, реалі­зується важлива ідея про народний характер революції, яка виростала з національ­них глибин історії народу.

Дата добавления: 2015-07-08