Читайте также:
|
Літературні тексти, які охоплюють усе жанрове розмаїття художньої літератури, літературної критики та публіцистики. Їм властиві дві основні взаємозв’язані функції: впливу й естетична. У таких текстах особливого значення набуває форма викладу.
У художньому перекладі (особливо поетичному) свої окремі закони еквівалентності по відношенню до оригіналу. Переклад тут може лише нескінчену кількість разів намагатися наблизитися до оригіналу. І не більше. Тому що у літературному перекладу є свій творець, свій мовний матеріал і своє життя в мовному, літературному та соціальному середовищі, відмінному від середовища першотвору. Літературний переклад створюється на базі оригінального твору, залежить від нього, але водночас йому притаманна відносна самостійність, тому що він є фактом мови перекладної. Тому сприйняття одного й того ж твору в різних культурах має свою специфіку, свої відмінності, свою історію. Впливає на результат і індивідуальність перекладача, яка визначається його художнім сприйняття, талантом, своєрідністю відбору мовних засобів. Ці зумовлені особистістю перекладача риси не мають часом жодного відношення до авторського оригінального стилю, вони ніяк не співвіднесені безпосередньо з текстом першоджерела.
У цілому ж можна зробити висновок, що, незалежно від бажання і намагань перекладача відтворити якомога повніше змістову, емоційно-експресивну й естетичну цінність оригіналу та досягти рівновеликого з оригіналом впливу на читача, йому, перекладачеві, можна розраховувати лиш на відносну еквівалентність літературного перекладу тексту оригіналу.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 300 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Типи лінгвістичних словників, їх характеристика. | | | Переклад і доместикація. Типи доместикації. |