При перекладі поетичного тексту перекладачі користуються граматичними і лексичними трансформаціями. Прагматичний і семантичний прояв типів трансформацій функціонує під впливом певних поетичних прийомів. У основу типології було покладено два основні критерії: причина трансформації і його наслідки. Смислові трансформації представлені чотирма основними типами: розщеплення, успадкування, зчеплення сенсу тексту і адаптація до системи «приймаючої» мови та культури. При сприйнятті і розумінні поетичного тексту смислові «втрати» компенсуються запровадженням особистих смислів. Смисли двох текстів Текст оригіналу і Текст перекладу спочатку неможливо знайти повністю тотожними з їх ситуативно-заданою унікальності. Смислові відхилення слід називати «розщепленнями» сенсу Тексту оригіналу від Тексту перекладу. При незмінності змісту стався розрив окремих смислів, об'єднаних спільністю теми в смислові блоки, що утворюють значеннєву структуру тексту. Текст оригіналу дає можливість співіснування кількох Текстів перекладу, у яких зустрічаються різні «розщеплення» обраного перекладачами сенсу тексту.
Ампліфікація — стилістична фігура, нагромадження однорідних елементів мови (сполучників, прийменників, порівнянь, епітетів тощо) для підсилення виразності та емоційності мови. Ампліфікація є стилістичним різновидом перелічення.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 149 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Різниця між власне літературним перекладом та літературно-художнім перекладом. Сфери їх застосування. | | | Труднощі відтворення "зовнішньої" та "внутрішньої" адекватності/матриці у віршованому і прозовому перекладі. Параметри перекладу поетичною твору. |