Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методичні вказівки по вивченню теми. Конституція України і чинне законодавство про працю гарантує громадянам захист від



Читайте также:
  1. II. Організаційно-методичні вказівки
  2. IV. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
  3. Вказівки до виконання
  4. Вказівки до виконання заняття
  5. Вказівки до виконання заняття
  6. Вказівки до виконання заняття
  7. Вказівки до виконання заняття

Конституція України і чинне законодавство про працю гарантує громадянам захист від необґрунтованої відмові у прийнятті на роботу, незаконної зміни умов трудового договору та умов роботи, захист від незаконного звільнення працівника. У зв’язку з чим студентам необхідно звернути увагу на процедуру укладання трудового договору (ст..24 КЗпП).

Законодавство про працю допускає зміну умов трудового договору, про які домовились працівник і роботодавець, а також зміну умов праці, що склалися під час роботи. Це може бути в наслідок переведення, переміщення чи зміни істотних умов праці. Кожний із цих випадків має своє правове регулювання.

Аналізуючи норми законодавства, що регулюють ці питання, студент повинен чітко визначати, зміна яких умов трудового договору вважається переведенням і тоді діють правила переведення, яке, за загальними правилами допускається тільки за згодою сторін; які умови трудового договору змінюються при переміщенні, на що згода працівника не потребує; які умови трудового договору і умови праці законодавець вважає істотними і який порядок їх зміни.

При цьому студент повинен знати, що розуміється під іншою роботою, іншим підприємством чи іншою місцевістю.

Суттєву допомогу в вичені цих питань надає постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду трудових спорів» від 06.11.92р. №9(із змінами та доповненнями на 25.05.98р.).

Найбільше число трудових спорів стосується припинення трудового договору. Слід розрізняти зміст термінопонять у цій сфері. Термін припинення трудового договору є найширшим за обсягом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового догово­ру, в тому числі за угодою сторін, унаслідок вибуття зі складу підприємства у зв'язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору стосується лише випадків припинення трудового до­говору з ініціативи будь-якої з його сторін. Звільнення — тер­мін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" за­стосовується також до всіх випадків припинення трудового до­говору.

Припинення трудового договору є правомірним лише за на­явності таких умов:

1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору;

2) з дотриманням певного по­рядку звільнення за конкретною підставою;

3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпоря­дження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони — суду, військкомату).

Підставами припинення трудового договору є обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Трудове законодавство України передба­чає загальні підстави припинення трудового договору, перелік яких установлений у ст. 36 КЗпП. Слід зауважити, що ця стат­тя містить низку самостійних підстав припинення трудового договору, тобто таких, які ніде більше в законодавстві не вста­новлені, наприклад "угода сторін", "закінчення строку трудо­вого договору". Але ця стаття також називає й підстави, перед­бачені в інших статтях КЗпП (наприклад, ст. 38, 40, 41 КЗпП), на котрі й слід робити посилання у наказі про звільнення й у трудовій книжці працівника. Для деяких категорій праців­ників у спеціальних законах встановлено ряд додаткових під­став для звільнення.

Від припинення трудового договору потрібно відрізняти від­сторонення від роботи, під яким розуміється тимчасове усу­нення (увільнення) працівника від виконуваної роботи, посади у випадках, передбачених законодавством, зі збереженням місця роботи і, як правило, без збереження заробітку.

Правом відсторонення працівника від роботи наділені як зовнішні органи, посадові особи, так і власник підприємства або уповноважений ним орган. Зокрема, власник зобов'язаний відсторонити працівника від роботи у разі появи на роботі в не­тверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, на­вчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці й про­типожежної безпеки і в інших випадках, передбачених законо­давством. Правом відсторонення також наділені відповідні по­садові особи державних органів, державних інспекцій, слідчий, органи дізнання, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції та ін. Відсторонення не є підставою для припинення трудового договору. Після усунення причин, що призвели до відсторонення, працівник допускається до роботи.

Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) власника. У наказі й трудовій книжці при­чина звільнення записується відповідно до закону. У день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і про-вести з ним розрахунок. Цей обов'язок власника передбачений ст. 48 КЗпП.

Вивчення цієї теми передбачає ознайомлення зі ст. 36—49-2 КЗпП України, Інструкцією про ведення трудових книжок, а також з відповідними розділами цього навчального посібника і підручника. Доцільно також ознайомитися зі спеціальним за­конодавством і постановою Пленуму Верховного Суду Украї­ни, наведеними у списку рекомендованих джерел.

 

 

РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

Семінар (4 години)

 

1. Особливості розгляду трудових спорів, пов’язаних з укладанням трудових договорів (щодо змісту трудового договору; документів, які надаються при укладанні трудового договору; оформлення укладання трудового договору).

2. Особливості розгляду трудових спорів, пов’язаних із зміною умов трудового договору, умов роботи (переведення на іншу роботу; переміщення на інше робоче місце; зміна істотних умов роботи).

3. Особливості розгляду трудових спорів з питань розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України).

4. Особливості розгляду трудових спорів з питань розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця в порядку застосування дисциплінарного стягнення до працівника (п.п. 3, 4, 7 і 8 ст.40 та п.1 ст.41 КЗпП України).

 

На самостійне опрацювання виноситься питання (10 год.):

1. Умови і порядок припинення трудового договору з ініціативи роботодавця за винну поведінку працівника у загальному порядку (п.п.11, 2, 3 ст.41 КЗпП України)

2. Умови і порядок припинення трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав (п.п.1, 2, 5 і 6 ст.40 КЗпП України).

  1. Умови і порядок припинення трудового договору з інших підстав, перед-

бачених законодавством (ст.ст.28, 36, 37 і 45 КЗпП України, а також нормами інших законодавчих актів).

  1. Особливості розгляду трудових спорів з питань відсторонення від роботи.
  2. Спори, що виникають з порушень порядку звільнення працівника.

 

 

Практичні завдання до теми 7 – розв’яжіть задачі:


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)