Методичні вказівки по вивченню теми. Матеріальна відповідальність в трудовому праві відрізняється від цивільно-правової

Матеріальна відповідальність в трудовому праві відрізняється від цивільно-правової відповідальності по своїх суб'єктах, порядку залучення і межами. Суб'єктами відповідальності в трудовому праві виступають сторони трудового договору. Для стягнення матеріального збитку з винного, по нормах трудового права при обмеженій матеріальній відповідальності, встановлений особливий порядок - утримання грошових коштів із заробітної платні безпосередньо по розпорядженню адміністрації.

Найуважнішим чином слід вивчити умови настання матеріальної відповідальності, до яких відносять:

- наявність реального дійсного збитку;

- протиправна поведінка (дія або бездіяльність) причинителя шкоди;

- наявність причинного зв'язку між поведінкою працівника і збитком, що наступив;

- провина працівника в заподіяній шкоді.

Трудове законодавство встановлює наступні основні види матеріальної відповідальності працівника:

- обмежена, яка полягає в обов'язку працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст.ст.132-133 КЗпП);

- повна, яка встановлює обов’язок працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду у повному обсязі (ст.134 КЗпП);

- підвищена (кратна), передбачена у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір (ст.135 КЗпП).

За загальним правилом, працівник несе обмежену відповідальність, оскільки повна матеріальна відповідальність наступає у випадках, прямо встановлених законом. Конкретні випадки настання повної матеріальної відповідальності регламентовані ст.134 КЗпП України.

Особливу увагу студентам слід приділити письмовим договорам про повну матеріальну відповідальність. Обов’язковими умовами укладення договору про повну матеріальну відповідальність працівника є:

- досягнення 18-річного віку;

- безпосереднє обслуговування працівником грошових або товарних цінностей;

- посада або робота повинні бути передбачені у відповідному переліку, який встановлений законодавством.

Важливо пам’ятати, що договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути двох видів: індивідуальні і колективні (бригадні). Студентам необхідно розглянути особливості висновку і змісту таких договорів.

Далі вивчають діючий порядок відшкодування збитку, заподіяного роботодавцю. Слід мати на увазі, що працівник може добровільно відшкодувати збиток повністю або частково. З відома роботодавця для відшкодування збитку працівник має право передати рівноцінне майно або виправити пошкоджене. У разі відмови працівника від добровільного відшкодування шкоди, заподіяної з його вини, ця шкода стягається примусово в позасудовому або судовому порядку.

Шкода може бути відшкодована шляхом утримань із заробітної платні працівника, якщо сума збитку не перевищує середнього заробітку працівника, не закінчився встановлений законодавством двотижневий термін з дня встановлення розміру збитку, а також трудові відносини між сторонами трудового договору продовжуються.

В інших випадках покриття шкоди здійснюється у судовому порядку. Важливо пам’ятати, що орган по розгляду трудових конфліктів з урахуванням конкретних обставин справи може понизити розмір збитку, що підлягає стягненню з працівника.

Вивчивши відповідальність працівника перед роботодавцем, студентам важливо розглянути питання про відповідальність роботодавця перед працівником. Така відповідальність може бути, насамперед, у випадку, коли працівнику заподіяна шкода порушенням роботодавцем законодавства про працю, а також за шкоду, заподіяну майну працівника.

Слід розглянути особливості і порядок залучення роботодавця до матеріальної відповідальності. Слід пам’ятати, що роботодавець відшкодовує заподіяний працівнику збиток в повному об’ємі.

Чинне законодавство зобов’язує роботодавця відшкодувати моральну шкоду працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

Семінар (2 години)

1. Визначення підстав для притягнення до матеріальної відповідальності сторін трудового договору.

2. Трудові спори щодо матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю: види матеріальної відповідальності працівників; умови і порядок притягнення до матеріальної відповідальності.

3. Підстави матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникку.

На самостійне опрацювання виноситься питання (6 год.):

1. Трудові спори, які ґрунтуються на договорі про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.

2. Трудові спори щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я..

3. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди.

Завдання для самостійної роботи

Завдання № 1. Підготувати наказ (розпорядження) роботодавця про покладання на працівника матеріальної відповідальності за шко­ду, заподіяну підприємству.

Завдання № 2. Підготувати відповідно до вимог законодавства Ук­раїни позовну заяву до суду:

- про відшкодування збитків, заподіяних працівником при виконанні трудових обов'язків;

- про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньої транс­портної пригоди (в порядку регресу).

Завдання № 3. Посилаючись на законодавчі акти, підготувати відповідь на такі питання:

1. Позапланові інвентаризації проводяться: а) при зміні керівни­ка колективу (бригадира); б) коли з колективу (бригади) вибуває по­над половину його членів; в) на вимогу одного або кількох членів ко­лективу (бригади).

2. За яких умов розмір покриття шкоди має бути зменшений: а) ко­ли шкода стала наслідком провини працівника; б) за відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей; в) інший варі­ант.

3. Які обставини підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування: а) пряма дійсна шкода; б) ступінь вини працівника; в) конкретна обстановку, за якої шкоду було заподіяно.

4. У разі відмови працівника від укладення договору про колек­тивну (бригадну) відповідальність роботодавець може: а) за згодою працівника перевести його на іншу роботу; б) при відмові працівни­ка від іншої роботи або її відсутності — звільнити працівника з робо­ти з підстав, передбачених законодавством про працю.

5. Договір про колективну (бригадну) відповідальність має бути переукладений: а) у разі зміни керівника колективу (бригадира); б) при вибутті з колективу (бригади) більше половини первісного складу. Керівництво колективом (бригадою) здійснюється керівни­ком (бригадиром), який: а) обирається на зборах колективу (брига­ди); б) призначається власником згідно зі статутом підприємства.

6. При тимчасовій відсутності керівника (бригадира) керівницт­во колективом (бригадою) здійснюється іншим його (її) членом, який призначається роботодавцем: а) за погодженням з членами колекти­ву (бригади); б) без погодження з членами колективу (бригади).

7. Зарахування в бригаду нових працівників проводиться: а) за згодою колективу (бригади); б) без згоди колективу (бригади); в) за погодженням з профспілковим органом.

8. Підставою для притягнення членів колективу (бригади) до ма­теріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна: а) роз­краданням матеріальних цінностей; б) нестачею, умисним знищенням або зіпсуванням матеріальних цінностей; в) знищенням або зіпсуван­ням через недбалість матеріальних цінностей, що підтверджується інвентаризаційними документами.

9. В яких випадках може запроваджуватися колективна (бригад­на) матеріальна відповідальність: а) при спільному виконанні праців­никами робіт; б) при виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), переве­зенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінно­стей; в) коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника й укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 10:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141

Кодекс законів про працю України, глави 1Х і ХУ;

Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей: Закон України від 06.06.95р.// Відомості Верховної Ради. – 1995. - №22. – Ст. 173;

О порядке заключения письменних договоров о полной материальной ответственности рабочих и служащих за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения или для других целей: Пост. Совета Министров СССР от 03.10.77г. №889// СП СССР. – 1977. - №26. – Ст..167;

Про перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків: Пост. Кабміну України від 31.12.91р. № 391// ЗП України. – 1992. - №1. – Ст..27;

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. пост. Кабміну України від 22.01.96р. № 116// ЗП України. – 1996. - №6. – Ст..192;

Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджу-ватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосу-вання і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відпові-дальність: Наказ Мінпраці України від 12.05.96р. № 43// Людина і праці. – 1997. - №1;

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність: Затв. наказом Мінпраці України від 12.05.96р. № 43// Людина і праця. – 1997. - №1;

Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність: Затв. наказом Мінпраці України від 12.05.96р. № 43// Людина і праця. – 1997. - №1;

Об утверждении перечня должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договоры о полной материальной ответственности за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе производства, а также Типового договора о полной индивидуальной материальной ответственности: Пост. Госкомтруд СССР и Секр. ВЦСПС от 28.12.77г. №447/24// Бюл. Госкомтруда СССР. – 1978. - №4;

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затв. пост. Правління НБУ від 02.02.95р. № 21(в ред. пост. від 13.10.97р.)// Офіційний вісник України. – 1997, число 47, с.53;

Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ: Затв. Наказом Головного управління Держказначейства України Мінфіну України від 30.10.98 р. №90;

Методичні рекомендації Держводгоспу України з питань, пов’язаних із матеріальною відповідальністю працівників за трудовим правом України, визначенням розміру шкоди та порядком її покриття: Затв. Наказом Держводгоспу України від 26.04.04 р. №99;

Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Пост. Пленуму ВСУ від 27.03.92р. №6. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про практику розгляду судами трудових спорів: Пост. Пленуму ВСУ від 06.11.92р. №9. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Пост. Пленуму ВСУ від 29.12.92р. №14. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немаинової) шкоди: Пост. Пленуму ВСУ від 31.03.95р. №4. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000. – С.80-84;

Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немаинової) шкоди: Пост. Пленуму ВСУ від 31.03.95р. №4. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000. – С.80-84

Багірова І. Застосування законодавства щодо відшкодування моральної шкоди// Право України. – 2006. - №5;

Васильєв С. Співучасть у справах про відшкодування шкоди, заподіяної при виконання трудових обов’язків// Право України. – 1996. - №4;

Венедиктов В.С. Теоретический проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков: Консум, 1996;

Відшкодування матерільної та моральної шкоди: нормативні акти, роз’яснення, коментарі/ Верховний Суд України/П.І.Шевчук(від. ред.), С.Е.Демський (уклад.). – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 624 с.;

Григорьєва Л. Моральна (немайнова) шкода в нормах законодавства України// Праця і зарплата. – 2001. - №40;

Іконнікова І.А. Матеріальна відповідальність роботодавця за незаконне звільнення з роботи// Держава і право: Зб. наукових праць. – Вип..5. – К., 2000;

Карпенко Д. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності// Право України. – 2002. - №9;

Коротка О. Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом України// Право України. – 2002. - №2;

Коротка О. Удосконалення процесуального порядку відшкодування шкоди// Право і безпека. – 2002. - №4;

Коротка О. Вдосконалення порядку визначення розміру збитків// Вісник Прокуратури. – 2003. - №8;

Невалінний М. Моральна шкода та питання застосування її на практиці // Право України, 1995. — № 7;

Невалінний М. Критерії визначення моральної шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я// Право України. – 1996. - №4;

Панасюк О. Правове регулювання застосування штрафів до працівників// Право України. – 2006. - №8;

Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. — Киев-Одесса: Вища школа, 1982;

Суровська Л.І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до матеріальної відповідальності// Українське право. – 1999. - №2;

Суровська Л.І. Проблема єдиного правового регулювання матеріальної відповідальності працівників недержавних підприємств// Держава і право: Зб. наукових праць. – К., 1999. - №3;

Хуторян Н.М. Матеріальна відповідальність власника перед працівником// Право України. – 1993. - №3;

Хуторян Н.М. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору// Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку: Монографія (Під ред. Н.М.Хуторян). – К.: Ін Юре, 1999;

Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – 2000. – 264с.;

Хуторян Н.М. Правове регулювання матеріальної відповідальності працедавця перед працівником у новому Кодексі України про працю// Правова держава. – Вип.11. – К., 2000;

Хуторян Н.М. Міжнародно-правове регулювання матеріальної відповіда-льності суб’єктів трудового права// Правова держава. – Вип..12. – К., 2001;

Хуторян Н.М. Проблеми галузевої належності матеріальної відповідальності за моральну шкоду, заподіяну сторонами трудового договору// Правова держава. – Вип.13. – К., 2002;

Хуторян Н.М. Проблеми правового регулювання матеріальної відповідальності працівника в новому Трудовому кодексі України// Праця і зарплата. – 2003. - №29;

Хуторян Н.М. Реформування трудового законодавства про матеріальну відповідальність// Держава і право: Зб. наукових праць.- Вип.. 34. – К., 2006;

Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти// Право України. – 2000. - №3;

Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди// Право України. – 2001. - №2;

Яковлєв В.В. Фактична підстава матеріальної відповідальності в трудовому праві// Держава і право: Зб. наукових праць. – Вип.3. – К., 1999;

Яковлєв В.В. Взаємозумовленість трудової функції працівника і договору про повну матеріальну відповідальність// Держава і право: Зб. наукових праць. – Вип..6. – К., 2000;

Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників// Право України. – 2001. - №12.

Тема 11. Порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)

Лекція (4години)

1. Поняття колективних трудових спорів (конфліктів).

2. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому, галу­зевому і територіальному, національному рівнях.

3. Формування ви­мог найманих працівників та визначення органу чи особи, які пред­ставляють їхні інтереси.

4. Порядок і строки розгляду роботодавцем вимог найманих працівників. Момент ви­никнення колективного трудового спору (конфлікту).

5. Повноваження та завдання Національної служби посередництва і примирення.

5. Послідовність розгляду і вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

6. Страйк як крайній засіб вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Дата добавления: 2015-07-10