Перевірки територіальних управлінь Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі Держфінпослуг) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Основними нормативно-правовими актами, які визначають правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регуляторних та наглядово-контрольних функцій за діяльністю з надання фінансових послуг є Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.10 №157 та Загальне положення про територіальне управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене розпорядженням комісії від 24.07.03 № 9.

Держфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, окрім ринків банківських послуг, цінних паперів і похідних цінних паперів. Будучи одним із суб’єктів державного фінансового моніторингу, Держфінпослуг та його територіальні підрозділи зобов’язані вживати заходів щодо протидії та боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

За для виконання цієї мети комісія володіє низкою повноважень.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вона вправі здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб.

Фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. Перелік фінансових установ розміщено на сайті Держфінпослуг. Разом з тим, якщо суб’єкт не внесений до реєстру, але надає фін послуги та існує підозра у задіяні його з метою легалізації доходів (існує підозра, що надає такі послуги), прокурор вправі на підставі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» залучити працівників цієї державної установи як спеціалістів. Одним із обґрунтувань такої вимоги є положення п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо захисту інтересів споживачів фінансових послуг.

Здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи, якщо це пов’язано з отриманням доходів у великих розмірах є кримінально-караним діянням (стаття 202 КК України). Ця норма введена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів» від 25.12.2008. Згідно з п. 6 ч.1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» саме Держфінпослуг дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг.

Вказане набуває особливого значення у зв’язку з тим, що доходи, одержані від здійснення діяльності без наявності ліцензії (дозволу) є злочинними (ст. 202 КК України). Тому за наявності предикату такі доходи введені у легальний обіг є легалізацією.

Територіальні підрозділи Держфінпослуг не мають статусу юридичної особи. З огляду на це їх самостійність у прийнятті рішень обмежена. Більш детально про порядок взаємодії з Держфінпослуг зазначено в інформаційному листі Генеральної прокуратури України №07/2/2-63вих-119 окв.-09 від 31.03.2009.

Предметом прокурорської перевірки є, окрім іншого, забезпечення теруправлінням здійснення в регіоні нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням вимог законодавства щодо протидії та боротьби з відмиванням злочинних доходів; захист прав споживачів фінансових послуг.

Відповідно до розділу 2 Положення про теруправління комісії, вони вправі здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається фінансовими установами, та відповідністю її чинному законодавству, надавати матеріали до правоохоронних органів стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.

Порядок проведення теруправлінням перевірок та інспекцій визначений Правилами проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.10.03 №96.

При цьому прокурорській перевірці підлягають: законність проведення планової (позапланової) перевірки чи інспекції; дотримання строків її проведення; виконання п. 4.2 цих Правил; повнота перевірки суб’єкта первинного фінансового моніторингу згідно ст. 18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; відповідність закону оформлення та реєстрації акту перевірки; вжиття передбачених заходів впливу, повнота контролю за виконанням застосованих санкцій; правомірність зупинення (скасування) ліцензії на надання окремих видів фінансових послуг. З цією метою у першу чергу необхідно вивчити складений за результатами перевірки акт та заперечення на нього.

У випадку наявності фактів вилучення документів працівниками фінпослуг при здійсненні інспекції, необхідно перевірити відповідність процедури вилучення вимогам Закону (стаття 42).

Повноваження голови теруправління обмежені правом застосовувати лише ті заходи впливу, які передбачені п. п. 1, 3 пункту 2.1 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу. Однак, як свідчить практика, на сьогоднішній день територіальні органи Держфінпослуг самостійно не накладають стягнення за виявлені порушення, а складають тільки акти перевірок, які передають до центрального апарату Комісії для прийняття відповідного рішення.

Водночас ці заходи впливу не підмінюють санкції, передбачені Порядком застосування Держфінпослуг штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Крім того, згідно із новою редакцією базового закону Держфінпослуг уповноважена складати протоколи за правопорушення, передбачені ст.ст. 166-9, 188-34 КУпАП. Це зобов’язує прокурорів у кожному випадку вивчати законність притягнення до адміністративної відповідальності чи звільнення від неї.

Дата добавления: 2015-10-16