Про приготування до боротьби з ворогами у смертну годину

Хоч усе наше життя на землі є безнастанною боротьбою, яку нам треба вести до кінця, але найголовніша й найвирішальніша бо­ротьба очікує нас в годину смерти. І хто падає в цей момент, той вже не встає, і не дивуйся цьому. Бо якщо ворог наважувався при­ступати до безгрішного Господа при кінці Його перебування на землі, як сказав сам Господь: «...надходить бо князь світу цього. Що­правда, у Мені немає він нічого» (Йо. 14,30), то що може стримати його від нападу на нас грішних в кінці нашого життя. І святий Василій Великий говорить в тлумаченні 7-го псалма на слова: «...щоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, щоб не роздер так, що й нікому було б порятувати» (Пс. 7,3), що найневтомніші борці, які все життя боролися з бісами й уникнули їх пасток, і які встояли проти їх нападів, в кінці життя підлягають князем цього віку огляду, чи не знайдеться в них чого-небудь грішного. І тих, в яких знайдуть рани або плями й відбитки гріха, затримують у своїй владі, а ті, у яких не знайдуть нічого такого, вільно минають його й перебувають з Христом.

Якщо таке діло, то не можна не звертати на це уваги й треба заздалегідь готуватися зустріти цей час, щоб успішно його перебу­ти. Приготуванням має бути все життя. А добре приготуєшся до цього часу тоді, коли впродовж усього життя мужньо боротимешся з ворогами свого спасіння. Набувши протягом життя добру звичку перемагати ворогів, ти й у годину смерти легко здобудеш вінець перемоги.

Також частіше роздумуй з увагою про смерть, тримаючи на думці все, що має тоді статися. Якщо так чинитимеш, то ця година не застане тебе зненацька. Тому й не злякає тебе, або не злякає сильно, і твоя душа, не збентежена страхом, виявиться міцнішою та сильнішою в боротьбі й переможе ворога. Світські люди уникають думки про смерть, щоб не переривати своїх плотських утіх і насо­лод, які несумісні з пам'яттю про смерть. Тому в них щораз то біль­ше росте й міцніє прив'язаність до благ світу, яка не зустрічає жодних перешкод. Але, коли прийде година прощатися з життям та зі всіма улюбленими речами й утіхами, вони непомірно бентежаться, мучаться й бояться.

Щоб така думка про смерть принесла потрібний плід, тобі тре­ба, представляючи себе на смертному одрі, уявити й ворожі спокуси, що можуть на тебе напасти тоді, водночас відновлюючи і ті думки та почуття, які в змозі будуть їх відбити. Які саме ворожі напади можливі і як їх відбити, я викладу тобі для того, щоб ти, доки жи­вий, звик мисленно вправлятися в них, а коли надійде година смерти, використав їх і на ділі. Бо ту боротьбу й той бій, який буває тільки один раз, потрібно вміти й звикнути добре прийняти тому, кому треба неминуче їх зустріти, щоб не зробити помилки й не зазнати втрат, яких вже виправити не можна.

ГЛАВА 10

Дата добавления: 2015-09-06