Тайно, - в таїнствах

Для досягнення мети, з якою приступаємо до цього божествен­ного таїнства, треба нам мати особливі наміри, робити особливі діла, приймати особливі заходи - перед причастям, під час причас­тя і після причастя. Перед причастям необхідно через таїнство по­каяння очистити себе від усякої скверни гріхів, як смертних, так і не смертних, і виконати покуту, яку дав отець після сповіді, з'єдну­ючи з цим тверду рішучість від усього серця, всією душею, всією силою і всією думкою служити одному Господу Ісусу Христу й ро­бити все, вгодне Йому. Оскільки Він у цьому таїнстві дає нам Тіло своє і свою Кров, з душею і Божеством і всією силою воплочення, то, роздумуючи, яке мізерне є те, що ми Йому даєм, порівняно з тим, що Він дає нам, постановимо в серці робити все можливе на Його славу, і якщо б нам довелося оволодіти найвищим даром, який коли-небудь приносили Йому земні та небесні творіння, то виявимо готовність принести це без вагань Його Божій Величі.

Побажавши прийняти це таїнство, щоб перемогти й побороти його силою своїх і Господніх ворогів, ще з вечора або навіть раніше, починай думати як сильно наш Спаситель, Син Божий і Бог бажає, щоб ти з прийняттям цього таїнства звільнив для Нього місце у сво­єму серці, аби, з'єднавшись з тобою, Він допоміг тобі вигнати звід­ти всі твої пристрасті та перемогти всіх твоїх ворогів.

Це бажання нашого Господа настільки велике та палке, що його не може в досконалості вмістити жоден сотворений ум. Ти, зрештою, щоб хоч трохи наблизитись до цього, потрудись закар­бувати в своєму умі дві такі думки: перша - як невимовно радісно всеблагому Богу перебувати в щирому спілкуванні з нами, як запевнює сама священна Премудрість, говорячи: «....моя бо втіха: бути з людськими синами» (Прип. 8,31) і друга - як сильно ненавидить Бог гріх, тому що він стоїть на перепоні Його з'єднання з нами, яке для Нього так бажано, й тому що він прямо протилежний Його Божим досконалостям. Будучи з природи безмежно благим і чистим світ­лом та невимовною красою, не може Він не бридитися гріха - крайнього зла, темряви, нечистоти, мерзоти та сорому в наших душах. І ця Божа ненависть до гріха така велика, що від початку весь Його промисел щодо нас і встановлення Старого та Нового Завіту були спрямовані на знищення і згладження його слідів, особливо ж предивне страждання Спасителя нашого Ісуса Христа, Сина Божо­го і Бога. Деякі богослови та вчителі навіть кажуть (згадай розповідь св. Діонісія Ареопагіта про видіння Титу), що якби була потреба, то Господь Ісус готовий був би перенести багато інших смертей задля знищення сили гріха. Так переслідує його Боже обурення.

Зрозумівши з таких думок і споглядань, наскільки велике бажання має Бог увійти в твоє серце, щоб остаточно перемогти там твоїх ворогів, які є і Його ворогами, ти не можеш не відчувати в я собі живого бажання прийняти Його, нехай Він зробить в тобі таку надію на ділі. Надихнувшись таким чином мужністю і прийнявши дерзновення від вірної надії, що в тебе може увійти небесний архистратиг твій Ісус, викликай частіше на боротьбу ту пристрасть, яка тебе турбує і яку бажаєш перемогти. Вражай її ненавистю, зневагою, відразою, відновлюючи водночас у собі молитовне ба­жання протилежної їй чесноти і готовність на відповідні діла. Ось що треба тобі робити ввечері перед причастям.

Вранці перед св. причастям пройди одним взором ума всі свої захоплення, неправди, прогріхи, які зроблені тобою з часу поперед­нього причастя, згадавши при цьому з яким осліпленням і без стра­ху все це робилося, ніби не було в тебе Бога, Судді, що бачив це, мало того, щоб визволити тебе від таких діл, Він переніс страшні муки та ганебну смерть на хресті, які ти схвалював, коли, схиля­ючись до гріха, свої сороміцькі похоті ставив вище від Божої волі, вище від твого Спасителя. Соромом нехай вкриється лице твоєї душі при усвідомленні такої невдячности та безстрашности. Але не допусти, щоб відчувати себе розчавленим від збентеження, і всяке невірство далеко віджени від себе. Це довготерпеливий Господь, схилившись на милість твоїм покаянням і виявленою тобою готов­ністю відтепер служити Йому єдиному, іде до тебе і в тебе, щоб без­мірною безоднею своєї милости потопити та поглинути безодню твоєї невдячносте й твого маловірства та безстрашносте. Приступи до Нього зі смиренним почуттям негідности, але з повною надією, любов'ю і відданістю, приготовляючи Йому в своєму серці просто­рий кивот, нехай вселиться Він в тебе весь. Як і яким чином? Виже­ни із серця всяку думку про будь-що сотворене, а не тільки саму пристрасть і співчуття до неї, та зачини його двері, нехай не ввійде в нього ніщо й ніхто, окрім Господа.

Після причастя св. таїнств увійди відразу в тайни свого серця і, поклонившись там Господеві з благоговійним смиренням, звернись до Нього мисленно такими словами: «Ти бачиш, всеблагий мій Гос­поди, як легко я впадаю в гріхи на згубу собі, і яку силу має наді мною пристрасть, і наскільки сам я безсилий визволитись від неї. Поможи мені та підкріпи безсилі мої зусилля, або радше сам візьми зброю мою і нею замість мене врази цього страшного ворога мого.

Після цього, звернувшись до Небесного Отця Господа нашого Ісуса Христа і нашого, який разом з Ним у цих таїнствах своєю ми­лістю зійшов, і до Духа Святого, який своєю благодаттю тебе збудив і приготував до прийняття Тіла й Крові Господніх і по прийняті їх тепер щедро отінює, поклонись єдиному Богу, в Тройці Святій славному і нам благому, та віддавши благоговійну Йому подяку за велику до тебе милість, виявлену в цей момент, як певний дар, постав неухильну рішення, готовність і порив до боротьби зі своїм гріхом в очікуванні перемогти його силою єдиного Бога в Трьох Особах. І знай, що допомоги від Бога не отримаєш, якщо не будеш докладати всіх зусиль для поборення своєї пристрасте, і якщо, пра­цюючи старанно, надієшся лиш на свої сили, то успіху також не будеш мати. Працюй старанно, але успіху очікуй лишень від Божої допомоги. Допомога, без сумніву, прийде й, зробивши твої зусилля всесильними, подасть тобі легку перемогу над тим, з чим борешся.

ГЛАВА З

Дата добавления: 2015-09-06