Сприяння для успіху в здобутті навику в молитві

Бажаючи та шукаючи успіху в молитовній праці, все до того й пристосовуй, аби не руйнувати однією рукою того, що будує друга.

1. Тіло своє тримай строго і щодо їжі, і щодо сну, і щодо від­починку; нічого не давай йому тільки тому, що воно того хоче, як заповідав апостол: «...не дбайте про тіло задля похотей» (Рим. 13,14). Не давай спокою тілу.

2. Свої зовнішні відносини звузь до найнеобхідніших, зокрема на час навчання молитві. Опісля молитва, діючи в тобі, вкаже, що без шкоди для неї може бути додано. Особливо стережи почуття, а особливо - очі і слух, а також зв'яжи язик. Без дотримання цього не зробиш і кроку в молитовному ділі. Як свічка не може горіти на дощі та вітрі, так не можливо зажевріти молитві при напливі вражень ззовні.

3. Весь вільний час після молитви використовуй на читання і роз­думування. Для читання вибирай книги, в яких говориться про мо­литву та взагалі про внутрішнє духовне життя. Роздумуй лишень про Бога й божественні речі, і найбільше про воплочення Сина Божого для нашого спасіння, про страждання і смерть Господа Спасителя. Роблячи так, будеш зануреним в море божественного світла. Окрім цього, лишень випаде нагода, ходи в церкву. Сама присутність в храмі отінить тебе молитовною хмарою. А що ще отримаєш, якщо всю службу простоїш в істинно молитовному настрої.

4. Маєш знати, що в молитві не можна досягти успіху без успіху взагалі в християнському житті. Без сумніву, необхідно, щоб на душі не лежав жоден гріх, неочищений покаянням. Якщо ти під час молитви зробив щось, що засмучує твою совість, поспіши очиститися покаянням, щоб сміливо стояти перед Господом. І постійно утримуй в серці смиренне сокрушення. Окрім того, не опускай жодної нагоди для творення добра або для вияву доброго бажання, насамперед смирення, послуху та відречення від своєї волі. Зрозуміло, що ревність проспасіння повинна горіти невгасно у всьому — і малому, і великому - та, наповнюючи всю душу, має бути головною рушійною силою зі страхом Божим та непохитним упованням.

5. Так налаштувавшись, працюй, молячись то готовими молитвами, то своїми, то короткими звертаннями до Господа, то молит­вою Ісусовою, не опускаючи нічого із того, що може сприяти в цьому ділі. І отримаєш те, що шукаєш. Нагадаю тобі, що говорить Макарій Єгипетський: «Побачить Бог молитовний труд твій, що ти щиро шукаєш успіху в молитві й дасть тобі молитву. Бо знай, що хоч і свої­ми зусиллями творена та досягнена молитва є молитва, яка Богові приємна, але справжня молитва є та, яка вселяється в серце й ро­биться постійною, - є дар Божий, діло Божої благодаті. Тому моля­чись про все, не забувай молитися і про молитву.

6. Перекажу тобі, що чув я від одного боголюбця. «Я жив, - роз­повідав він, - не зовсім чесно; але Бог змилувався наді мною і послав мені дух покаяння. Це було під час говіння. Я по-різному напружу­вався, щоб покласти в себе тверду рішучість виправитися, особливо перед сповіддю довго молився перед образом Божої Матері, просячи її вимолити і мені таку рішучість. Приступивши потім до сповіді, я все відверто розповів. Духовний отець нічого мені не відповів; але, коли проказав над моєю головою молитву розрішення, то в моє серце ввій­шов солодкий вогник. Відчуття це подібне до того, коли проковт­нути якийсь смачний шматок. Вогник цей там і залишився в серці, й мені здавалося, ніби хтось тримає мене за серце. З цього часу я по­стійно молився і свою увагу тримав там, де було таке почуття, і про одне піклувався — щоб воно не відійшло. І Бог помагав мені. Про мо­литву Ісусову я не чув, а коли почув, то зрозумів, що в мені було саме те, що шукається цією молитвою». Я розповів тобі цю розповідь для того, аби ти зрозумів, що шукається молитовним трудом і за якою ознакою можна дізнатися, що воно отримане.

7. Додам до цього й слова св. Григорія Синаїта (Добротолюбіє, ч. 1, с. 112). «Благодать є в нас з часу святого хрещення, але через нашу неувагу, суєту й зіпсутість у житті, вона придушується або, як картопля, закопується в землю. Коли хто постановляє жити добре, дбаючи про спасіння, то плодом усієї його праці має бути відновлення в силі цього благодатного дару. Робиться це двома способами: по-перше, цей дар відкривається важким виконуванням заповідей, і наскільки хто досягає успіху у виконанні заповідей, настільки цей дар виявляє свою світлість і свій блиск; по-друге, приходить він в рух і розкривається безнастанним молитовним призиванням Господа Ісуса. Перший спосіб дієвий, але другий дієвіший, так що й перший через нього отримує свою силу. Тому, якщо щиро хочемо розкрити сховане в нас благодатне насіння, то поспішаймо скоріше набути навик у цій останній сердечній вправі та утримуймо в серці лишень діло молитви, без образів, безуявно, поки воно зігріє наше серце й розпалить його до невимовної любови до Господа», - тут поєднується все, про що я нага­дував тобі вище, в 4-му пункті.

ГЛАВА 53

Дата добавления: 2015-09-06