Про короткі молитви, або короткі молитовні зітхання до Бога

Вже не раз говорилось, що справжньою молитвою є внутрішня молитва, яка твориться не тільки словом, але й умом та серцем. Така молитва захоплює всю увагу й тримає її внутрі біля серця. Тому пере­бування внутрі (увагою) є невід'ємною рисою і головною умовою справжньої молитви. Поряд з перебуванням внутрі в ділі молитви має бути невід'ємна думка про присутнього Бога, який бачить і слухає молитву. При цьому треба відхиляти всяку иншу думку. Це назива­ється пильнуванням або оберіганням серця. Тому вся турбота того, хто вправляється в молитві, повинна бути звернена насамперед до того, щоб завжди невідступно бути біля серця, пильно охороняючи його від кожної чужої думки, окрім думки про Бога. І щоб ти не робив, роби так, аби не відвертатися увагою від Бога, усвідомлюючи Його присутність: немовби перебуваючи перед Його обличчям. Це є вище діяння в молитовній праці. Шлях до нього і навіть до усвідом­лення потреби його прокладає молитва, що твориться, як уже було сказано вище. Вона перша навчає ум зосереджуватись біля серця і тримати увагу лишень на Бозі. Пізнавши наскільки це зосередження благотворне, молільник цілком природньо буде бажати, щоб воно стало незмінним станом його духа: бо тоді у ньому триватиме безнастанна молитва. Тому ж, хто забажав цього, залишається тільки задовольнити своє бажання. І всі, які відчули таку потребу, шукали та знаходили це. На це також спрямовані всі настанови святих Отців про пильнування і оберігання серця, які є породжені не чим иншим, як успіхами в цій праці.

Якщо й ти відчуваєш таку потребу, то в тебе виникне питання; а, як досягти успіху в постійному внутрішньому перебуванні перед обличчям Бога, з тверезим оберіганням серця. Шлях до цього започатковує і прокладає молитвослів'я: але не доводить до необхідної сили й н досконалосте Молитва є дуже складна. Вона вміщає в себе та пропонує нашій увазі багато предметів, які, хоч усі святі, можуть нага­дати собою инші предмети, життєві й громадські, а через них і світ­ські, неналежні, за звичайними законами поєднання думок і уяви. Так буває. ї найщиріша молитва не проходить без того, щоб думка не зійшла на манівці та не заблукала. Оскільки молитва через це порушу­ється і стає нечистою, то немає молільника, якого б це не дратувало та в якого б не виникало бажання визволитися від такої немочі. На це була звернена увага святих мужів ще з перших днів подвижництва. Що ж, окрім молитвослів'я, є для лікування цього? Існує молитва коротенькими молитвами, які б, тримаючи думку перед обличчям Бога, не давали їй причини відхилятися й таким чином примушували її постійно перебувати внутрі. Про це свідчить святий Касіян, запев­няючи, що в його часи така практика була поширена в цілому Єгипті (Бесіда 10, гл. 10). З повчань инших отців бачимо, що вона викорис­товувалась і на Синаї, і в Палестині, і в Сирії та в инших місцях — в усьому християнському світі. Звернення «Господи помилуй!» та инші короткі молитви, яких багато в усіх чинах нашого богослуження, і наші молитовні правила, що инше можуть означати, як не це? Так ось тобі моя порада: вибери собі коротку молитву або кілька таких молитов і, часто їх повторюючи, дійди до того, щоб вони були в тебе на язиці й утримували твою увагу на одному — на думці про Бога.

Які вибирати молитви, це вже залежить від тебе. Читай Псал­тир. Там в кожному псалмі можеш зустріти натхненні звернення до Бога. Із них і вибери, які ближче підходять до твого стану та більше тобі до душі. Вивчи й повторюй то одне, то друге, то третє; ними - розширюй свою молитву, й вони нехай будуть в тебе на язиці весь час і в усіх ділах, від молитви до молитви. Можеш складати і свої короткі молитви, точніше виражаючи ними й свою потребу, на зразок тих 24~ох молитов святого Йоана Золотоустого, які ти маєш у молитовнику.

Але не вибирай їх дуже багато, щоб не обтяжити ними пам'ять і не розсіювати свою увагу, що не відповідатиме меті, для якої вони при­значені — тримати увагу зібраною.

24 молитви св. Йоана Золотоус­того - приблизна міра; можна й менше. Добре мати не одну, а декілька для різноманітности та оживлення духовного смаку; однак в молитві не варто швидко переходити від одної до другої, а взявши одну, яка більше підходить до твоєї духовної потреби, взивай нею до Бога, поки не притупиться смак до неї. Можеш і всю свою молитву або її частину замінити цими молитвами, постановивши повторювати їх по кілька разів — по 10, по 50 і по 100 разів з малими поклонами. Але завжди пам'ятай одне - постійно тримати увагу зверненою до Бога.

Таку творчість назвемо короткими молитовними зітханнями до Бога в кожний момент дня і ночі, в який не спиш.

Дата добавления: 2015-09-06