Про духовний мир серця

Твоє серце, любий, створено Богом для того, щоб воно Його єдиного любило і служило Йому за обитель. Тому Він взиває до те­бе, щоб ти віддав Йому своє серце, говорячи: «Дай мені, сину, твоє серце» (Прип. 23,26). Але так, як Бог є мир, що перевищує всякий ум, то необхідно, аби серце, яке хоче прийняти Його в себе, було мирне й вільне від усякого збентеження, бо тільки в мирі місце Його, як співає Давид (Пс. 75,3). Потурбуйся насамперед утвердити своє серце в мирному устрої, так, щоб усі твої чесноти, всі діла й под­виги були спрямовані на здобуття цього миру, найбільше ж твої доблесні діла боротьби з ворогами твого спасіння, як сказав вели­кий мовчальник Арсеній: «Всю свою турботу зверни на те, щоб внутрішній твій настрій був у Бозі, й переможеш зовнішні пристрасті».

Мир серця бентежать пристрасті; не допускай пристрастей до серця, і воно завжди буде в мирі. Борець у невидимій боротьбі сто­їть озброєний біля воріт серця і відбиває тих, які намагаються увій­ти в нього і його збентежити. І доки серце перебуває в мирі, доти перемога над ворогами є легкою. Мир серця — це і мета духовної боротьби, і наймогутніший засіб для отримання в ній перемоги. То­му, коли пристрасне збентеження прокрадеться в серце, не кидайся на пристрасть, щоб її побороти, а зійди скоріше в серце, й нама­гайся повернути його до мирного стану. Як тільки серце сповниться миром, то й боротьбі кінець.

Життя людини є не що инше, як безперервна боротьба й без­перервне випробування. А Іов сказав: «Чи ж то життя людини на землі не служба?» (Іов 7,1). Спокуса викликає боротьбу — й ось боротьба. Через цю боротьбу тобі потрібно завжди чувати та ревно берегти своє серце й наглядати за ним, щоб воно перебувало в мирі та спокої. Коли підніметься в твоїй душі який-небудь бентежний рух, стань з ревністю на його подолання і умиротворення серця, щоб під дією цієї спокуси не зійти на манівці. Бо людське серце подібне на годинникову гирю і на корабельне стерно. Збільш або зменш вагу гирі — й відразу зміниться рух усіх годинникових коліс і стрілки годинника перестануть правильно показувати час. Повер­ни направо або наліво стерно, то відразу зміниться рух корабля, і він зійде з того курсу, якого тримався раніше. Так, коли серце бен­тежиться, все наше нутро приводиться в безладний рух і наш ум тратить правильність свого мислення. Ось чому треба умиротворювати серце, щойно воно збентежиться чим-небудь внутрішнім або зовнішнім в час молитви чи в инший час.

І знай, що тільки тоді ти будеш вміти добре молитися, коли навчишся добре діяти в подвизі збереження свого внутрішнього миру. Сюди і спрямовуй свою увагу, обдумуючи, як досягти того, щоб кожне твоє діло робилося з умиротвореним серцем, з задово­ленням і радістю. Якщо коротко: безнастанним подвигом усього твого життя повинно бути зберігання миру свого серця, не допус­каючи впасти йому в будь-яке безладне замішання, і всі свої діла ти маєш робити в цьому мирі зі скромністю, як написано: «Сину, вико­нуй діла свої скромно» (Сир. 3,17), — і сподобишся обіцяного блажен­ства: «Блаженні тихі, бо вони успадкують землю» (Мт. 5,4).

ГЛАВА 15

Дата добавления: 2015-09-06