Для миру серця потрібно втікати від почестей і любити смирення та вбогість

Отже, брате мій, якщо любиш мир серця, то намагайся увійти в нього через двері смирення. Иншого входу, крім смирення, немає. Щоб осягнути смирення, треба зробити зусилля над собою, треба прийняти в любовні обійми різні свої незадоволення й скорботи, як рідних сестер, й уникати слави й почестей, бажаючи бути від кожного приниженим і невідомим, і ні від кого не отримувати опіки й утіхи, крім одного Бога. Утверди у своєму серці, впевнившись у Його благості, такий помисл, що Бог є твоїм єдиним прибіжищем, а все инше є для тебе колючки, які, щойно вкладеш їх у своє серце, завдадуть тобі смертельної шкоди. Якщо випаде тобі перенести від когось ганьбу, не журись, але перенось це з радістю та впевненістю, що в цей час Бог з тобою. І не бажай иншої понести й не шукай чогось иншого, як тільки страждання за любов до Бога та за те, що служить найбільшій Його славі.

Застав себе радіти, коли хтось скаже тобі образливе слово або осудить тебе, або виявить до тебе презирство. Бо під такою знева­гою й безчестям схований великий скарб, і якщо ти охоче приймеш їх, то дуже швидко станеш духовно багатим, про що не буде знати навіть той, хто зробить тобі таке добро, тобто той, хто зневажить тебе. Не шукай ніколи, щоб тебе хтось любив у цьому житті та ша­нував, аби тобі було легше співстраждати з розіп'ятим Христом, не зустрічаючи ні від кого й ні від чого в цьому перепони. Стережись себе як найлютішого ворога, і не йди за своєю волею, ані за своїм умом, ні за своїм смаком і почуттям, якщо не хочеш загубитися. Тому тримай завжди напоготові проти себе зброю, й коли твоє бажання прихилиться до будь-чого, хай і святого, то поклади це бажання, оголене від усього стороннього, перед твоїм Богом, з гли­боким смиренням молячись до Нього, що нехай буде в цьому Його, а не твоя воля. Й учини це зі щиросердечним відданням себе на Божу волю, без усякої домішки самолюбства, знаючи, що сам в собі ти нічого не маєш і сам у ділі твого спасіння нічого зробити не зможеш.

Оберігай себе від помислів, які видаються святими й розпалю­ють для них нерозумну ревність, про які говорить Господь: «Стере­жіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині — вовки хижі; Ви пізнаєте їх за плодами їхніми» (Мт. 7,15). Плодом є нудьга та поразка духа. Знай, що все, що відсуває тебе від смирення й від внутрішнього миру та спокою, під яким би гарним виглядом воно не приходило, — лжепророки, які, закриваючись овечою оде­жею, тобто лицемірною ревністю зробити добро ближньому без розбору, є істинно хижі вовки, які крадуть у тебе смирення, мир і спокій, так необхідні для кожного, хто міцно бажає досягти успіху в духовному житті. І чим більше якесь діло здається на перший пог­ляд прикрашене святістю, то тим строгішому випробуванню воно повинно бути віддано, але без упередження й тривоги. Якщо при цьому допустищ деколи помилки, то не падай духом, але смирись перед Богом й, усвідомивши свою неміч, візьми собі як урок на майбутнє. Бо може бути, що Бог допустив це, аби смирити в тобі яку-небудь рису гордині, яка є незнана тобі й глибоко схована.

Коли відчуєш, що твоя душа вражена яким-небудь вістрям отруйного терня, тобто пристрастю або пристрасним помислом, не бентежся від, цього, але зосередь увагу й додай зусиль, щоб не допустити їх до серця. Повернись до нього обличчям і переходь у наступ, тримаючи серце недосяжним для пристрасти і чистим перед Богом, якого ти таким чином завжди будеш мати присутнім у собі, в глибині свого серця, задля чистоти його настрою. Водночас освітлюй своє внутрішнє переконанням, що все, що трапляється з тобою і в тобі, приходить задля творо випробовування й навчання, аби ти нарешті навчився правильно розрізняти, що веде тебе до спасіння, й наслідуючи це, сподобився отримати вінець правди, який приготований тобі Божою благістю.

ГЛАВА 18

Дата добавления: 2015-09-06