Про норми співацького режиму

В роботі керівника співочого гурту (хору) важливим є регулювання співацьких навантажень з метою збереження здорового стану співацького апарату. Від цього залежить ефективність вокального виховання учасників вокально-хорових колективів з будь-якою манерою співу. Перш за все, у процесі занять колективу (учнів) необхідно уникати перенавантажень у співі, не допускати форсованого (крикливого) звучання хору або ж сольного виконавця, не захоплюватися доланням граничних нот у високій теситурі. Так само не варто захоплюватися граничними нотами нижньої частини діапазону голосу, оскільки це призводить до втрат якості звучання верхніх нот. Категорично недопустимим є спів у хворобливому стані. Все це призводить до травмування голосового апарату, зниження результативності навчального процесу.

Питання для самоперевірки

1. Які є види розспіванки?

2. Яка мета розспіванки?

3. Що означає еталон звучання голосу?

4. Які основні аспекти присутні у розспівуванні гурту (ансамблю)?

5. Які принципи оптимізації і самооптимізації мають бути присутні в процесі співу?

6. З якою метою використовуються гармонічні вправи?

7. Які вправи слід використовувати в розспівуванні колективу?

8. З якої частини співацького діапазону починається розспіванка?

9. Які можливі недоліки фіксуються у звучанні ансамблю (хору) або окремих груп виконавців?

10. Яких норм співацького режиму необхідно дотримуватися?

Література

1. Аспелунд Д. Развитие певца и его голоса. М., 1947.

2. Євтушенко Д., Михайлов-Сидоров М. Питання вокальної педагогіки. К.,1963.

3. Емельянов В. В. Развитие голоса. Кординация и тренинг. СПб: Лань, 2000.

4. Карузо Е. Мистецтво співу і вокальна методика. Санкт-Петербург 2005.

5. Микиша М. Практичні основи вокального мистецтва. К.,: Музична україна, 1985.

6. Назаренко И. К. Искусство пения: Хрестоматия. М., 1968.

[1] Ольга Бенч-Шокало. Український хоровий спів. – К., 2002, С. 82.

[2] Кошиць О. Про українську пісню й музику. Нью-Йорк, 1970,С.7.

[3] Тлумачний словник української мови, 4 том, С. 392.

[4] Іваницький А.І. Український музичний фольклор. Вінниця, 2004, С. 272-288.

[5] Див. Євтушенко Д., М. Михайлов-Сидоров. Питання вокальної педагогіки. К., 1963, С. 232-243.

.

[6] Там же. С. 234.

[7] Там же. С. 236.

[8] «Звуковий канал» - термін, що вживається у вокальній педагогіці. З.К, формується в гортані співака.

[9] Ольга Бенч-Шокало. Український хоровий спів. К., 2002, С. 59.

[10] Там же, С. 59.

[11] Ященко Л. І. Українське народне багатоголосся. К.,1962.

[12] Павленко І.Я. Пісенна традиція села Лука.. К., 2009, С. 46

[13] Молдавін М. Народний підголосковий спів. К. 1980, С. 16.

[14] Стилізація - відтворення колориту якої-небудь епохи в образах і стильових особливостях літературного твору. Твір мистецтва, який за формою є наслідуванням певного стилю. Тлумачний словник української мови. К, 2000.

[15]Манера исполнення аутентичного фольклора и современная исполнительская практика//Фольклор: проблемы изучения, сохранєния, пропаганды (тезисы в двух частях). М. 1988 ч. 2, С.49..

[16] Там же, С. 50.

[17] Соколова А.К. К вопросу об определении понятия «фольклорнмй ансамбль». Там же, С. 47.

[18] Чурко Ю.М. Проблемы сохранєния и развития хореографического фольклора на сцене// Там же, С.55.

[19] Ємельянов В. Развитие голоса (координація и тренинг). М. 1997.

[20] Простір, що знаходиться над голосовими складками гортані.Термін «ротогорловий рупор» сформульований Ємельяновим В. // Емельянов В. Развитие голоса. Координация и тренинг.

[21] Юссон Рауль. Певческий голос. М., 1974.

[22] Кравченко О. Секреты бельканто. Симферополь, 1993, С.90.

[23] Там же, С.82.

[24] Пісенна традиція села Лука. К., 2009, С.204.

[25] За свідченням очевидців, Г.Г.Верьовка в роботі з Українським народним хором досягав потрібного звукоутворення і характеру звучання окремих хорових партій, вибираючи за «зразок» когось із виконавців з яскравою (типовою) природною манерою співу.

[26] Наведені критерії звучання голосу Н.Калугіної є обґрунтованими для виконавських традицій російського пісенного фольклору.

[27] Див.: Калугина Н. Работа с русским народным хором. М., 1977; Л.Шамина работа с самодеятельным хоровым коллективом. М.,1984.

[28] Те саме, що говір. Різновид загальнонародної мови, поширеної на невеликій території, діалект, жаргон, сленг, суржик, лексикон. Тлумачний словник української мови. 1Т., К.,2000.

[29] Микиша М. Практичні основи вокального мистецтва. К., 1971, С. 10.

[30] Там же, С.10.

[31] Калугина Н.В. Методика работы с русским народным хором. С. 79.

[32] Асафьеєв В.В.. «Речевая интонация». Издательство «Музыка» М. 1965.

[33] Шаляпин Ф.И. «Маска и душа»// Укладач Іванов М.Б.. М. 1960, С. 81.

Дата добавления: 2015-10-13