Свідчення християнського шлюбу

(40) Спроби надати життю на віру юридичного сприяння у багатьох країнах з давньою християнською традицією дуже тривожать як священиків, так і вірних. Часто може видатися, що людина не знає, як відповісти на це явище, і що це просто захисна реакція, Це може створити враження, що Церква лише хоче зберегти status quo, так немовби сім’я, заснована на шлюбі, була просто культурною моделлю („традиційною” моделлю) Церкви, яку вона хоче зберегти, незважаючи на величезні зміни нашого часу.

Під цим оглядом слід поглибити позитивні аспекти подружньої любові, щоб уможливити повернення до інкультурації євангельської правди подібно до того, як це робили християни перших століть нашої ери. Ця нова євангелізація родин, в першу чергу, скерована до християнських родини, бо вони, будучи суб’єктами євангелізації, є першими проповідниками “Доброї Новини” “чистої любові” не лише на словах, але, перш за все, своїм власним свідченням. Треба негайно по-новому відкрити суспільну цінність такого дива, як подружня любов, оскільки явище життя на віру не перебуває на узбіччі ідеологічних факторів, які затьмарюють її і які відповідають хибній концепції про людську сексуальність та стосунки між чоловіком і жінкою. З цього випливає трансцендентна важливість благодатного життя у Христі для християнського подружжя: “Християнська сім’я – це також частина священичого народу, яким є Церква. Засобами Тайни подружжя, в якій вона закорінена і якою вона живиться, християнська сім’я постійно оживотворяється Господом Ісусом Христом, Він кличе і залучає її у діалог з Богом в Тайнах, через жертовне життя і молитву. Це священича роль, яку християнська сім’я може і повинна практикувати у тісному сопричасті з цілою Церквою, у щоденній дійсності подружнього і сімейного життя. Таким чином християнська сім’я покликана освятити себе, церковну спільноту та світ”[96].

(41) Сама присутність християнських одружених пар у різних суспільних середовищах – це найкращий спосіб показати сучасникам (тим, чия суб’єктність значно ушкоджена, тим, хто вступаючи в короткотривалі стосунки, виснажився марними пошуками “вільної” любові, протилежної до справжньої подружньої), що люди можуть справді знайти себе знову і допомогти їм зрозуміти дійсність у повноті усвідомленої суб’єктності у шлюбі в Господі Ісусі. Лише в такому “зіткненні” з дійсністю може з’явитися ностальгія за домівкою, про яку кожен має незабутню пам’ять. Розчарованим чоловікам та жінкам, які цинічно запитують себе: “Невже щось добре може вийти з людського серця?” – необхідно вміти відповісти: “Прийди і подивись на наше подружжя, нашу сім’ю.” Така відповідь може стати вирішальною вихідною точкою, справжнім свідченням, з допомогою якого християнська спільнота з Божою благодаттю об’явить Боже милосердя людям. Можна зауважити, що вірні християни в основному впливають позитивно на численні середовища. Через свідомий вибір віри та життя вони серед своїх сучасників, немов розчина в тісті і світло серед темряви. Тому пастирська увага до їхнього приготування до шлюбу та створення сім’ї і подальшого подружнього та сімейного життя має фундаментальне значення для життя Церкви та світу[97].

Дата добавления: 2015-10-13