Адміністративний позов

про оскарження дій (бездіяльності) службової особи

(органу державної влади, органу місцевого самоврядування)

________________________________________________________________________________

(вказати службову особу (орган державної влади), дії, що порушують права,

________________________________________________________________________________

свободи і законні інтереси громадянина, який подав позов, час їх вчинення).

Неправомірність таких дій_________________________________________________________

(вказати службову особу чи орган державної влади)

підтверджується наступним:_______________________________________________________

(вказати підстави, з яких заявник вважає дії неправомірними)

Згідно з ст.ст. 17, 104, 110, 117-118 Кодексу адміністратив­ного судочинства України

ПРОШУ:

1. Задовольнити позов та визнати не чинним рішення відпо­відача повністю чи окремих його положень / зобов'язати відпові­дача прийняти рішення або вчинити певні дії / зобов'язати відпо­відача утриматися від вчинення певних дій / стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішен­ням, дією або бездіяльністю / зобов'язати відповідача виконати зупинену або не вчинену дію / встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача.

Додатки: документ про сплату держмита та судового збору, копії позовної заяви, інші документи.

«»________200_р /підпис/ ПІБ

____________________________________________________________________

Принагідно нагадати, що згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Питанням виконання зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди присвячено главу 40 Цивільного кодексу України).

За даним кодексом, шкода, заподіяна громадянинові незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб при виконанні ними службових обов'язків у галузі адміністративного управління, відшкодовується на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом.

Зокрема, статтею 440 ЦК передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. При цьому, той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Моральна ж (немайнова) шкода(стаття 440-1 ЦК), заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім того, стаття 7 Цивільного кодексу України передбачає захист честі і гідності та ділової репутації. Згідно з нею громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.

Якщо відомості, зазначені в частині першій цієї статті, були поширені через засоби масової інформації (друкованої або аудіовізуальної), вони повинні бути спростовані, у тому ж друкованому виданні, аналогічній радіо- чи телепередачі або іншим адекватним способом. Якщо відомості, які не відповідають дійсності і завдають шкоди інтересам, честі, гідності або діловій репутації громадянина чи організації, містить документ, що виходить від організації, такий документ підлягає заміні або відкликається. Порядок спростування в інших випадках встановлюється судом.

Громадянин або організація, відносно яких поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди їх інтересам, честі, гідності або діловій репутації, вправі поряд із спростуванням таких відомостей вимагати відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням. Щодо вимог про спростування цих відомостей та компенсацію моральної шкоди встановлюється строк позовної давності в один рік.

Виходячи з вище викладеного варто зауважити, що Скаржник також може відчути на собі дію вказаний статей кодексу, якщо допустить необґрунтованість претензій або некоректність у Зверненні. При цьому, згідно ЗУ «Про інформацію» органи державної влади, органи місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді.

Пам’ятайте: відповідно до ст. 55 Основного Закону кожному громадянинові надане право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Дата добавления: 2015-10-13