Та про охорону праці на виробництві

Згідно із Законом України "Про права профспілок, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. профспілки наділено суттєвими повноваженнями щодо здійснення громадського кон­тролю за додержанням трудового законодавства і вимог охоро­ни праці на виробництві. Слід звернути увагу, що Законом Украї­ни від 13 грудня 2001 р. до Закону про профспілки внесено істотні зміни, частина з яких саме і спрямована на посилення контрольних функцій профспілок.

Згідно зі статтею 21 Закону профспілки здійснюють громад­ський контроль за виплатою заробітної плати, додержання зако­нодавства про працю та про охорону праці, створенням безпеч­них і нешкідливих умов праці, належних виробничих та сані­тарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективно­го захисту.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників, профспілки мають право вимагати від роботодавців негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Профспілки мають право на проведення незалежної експер­тизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захво­рювань на виробництві та давати висновки про них. Для здій­снення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створю­вати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них.

Новелою у Законі є конкретизація обов'язку роботодавця щодо розгляду контрольного подання профспілки. Закон надає упов­новаженим представникам профспілок право вносити роботодав­цям, органам виконавчої влади та органам місцевого самовряду­вання подання про усунення порушень законодавства про пра­цю, обов'язкові для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументова­ної відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду (ст. 21 зі змінами, внесеними Законом України від 13 грудня 2001 р. № 2886-ІП). Контрольні функції закріплено за виборним органом первин­ної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації. Зокрема, згідно зі статтею 38 Закону виборний орган має право не лише укладати, а й контролювати виконання ко­лективного договору, звітувати про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертатися з вимогою до відповід­них органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору.

Виборний орган первинної профспілкової організації наділе­ний правом приймати рішення про вимогу до роботодавця розі­рвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законо­давство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору; не виконує зобов я-зань за колективним договором, допускає інші порушення зако­нодавства про колективні договори.

Виборний орган здійснює громадський контроль за виконан­ням роботодавцем законодавства про працю та про охорону пращ, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації без­печних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правиль-

ним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків, бере участь у розслідуванні не­щасних випадків, професійних захворювань і аварій, роботі комісії з питань охорони праці.

Контрольні повноваження виборного органу профспілки перед­бачено також у сфері соціального захисту працівників підприєм­ства. Зокрема, він здійснює контроль за підготовкою та подан­ням роботодавцем документів, необхідних для призначення пен­сій працівникам і членам їхніх сімей; за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслу­говування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і про­філактичних закладів та іншими соціальними послугами і піль­гами згідно зі статутом підприємства, установи або організації та колективним договором.

Контрольні повноваження профспілок не тільки проголошу­ються, а й забезпечуються юридичними гарантіями, які конкре­тизовано в редакції Закону України від 13 грудня 2001 р. Зок­рема, у статті 45 Закону передбачено обов'язок роботодавця на­давати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань. Робото­давці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їхньому розпорядженні з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, устано­ви, організації та виконання колективних договорів і угод.

Згаданим Законом статтю 45 було доповнено частиною дру­гою, згідно з якою у разі затримки виплати заробітної плати роботодавець зобов'язаний на вимогу виборних профспілкових органів дати дозвіл на отримання в банківських установах інфор­мації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації або отримати таку інформацію в банківських уста­новах і надати її профспілковому органу. У разі відмови робото­давця надати таку інформацію або дозвіл на отримання інфор­мації його дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до місце­вого суду.

Згідно з підпунктом "є" п. 8 Положення про Державну інспек­цію праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серп-

ня 1996 р. № 906, і постановою Кабінету Міністрів України від 2 бе­резня 1998 р. № 254 "Про внесення змін у Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 906", для здійснення своїх функцій Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України може залуча­ти представників громадськості, профспілок шляхом оформлен­ня останніх, з їхньої згоди, громадськими інспекторами праці.

Громадські інспектори праці діють відповідно до Положення про громадських інспекторів праці, затвердженого наказом Міні­стерства праці та соціальної політики України від 20 березня 1998 р. № 43 (Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міні­стерства праці та соціальної політики України. — 1998. — № 5). Організацію діяльності й керівництво громадськими інспек­торами праці з контролю за додержанням трудового законодав­ства здійснюють територіальні державні інспектори праці. Гро­мадські інспектори праці призначаються за рішенням головно­го державного інспектора праці територіальної Державної інспекції праці.

Громадські інспектори праці проводять перевірки додержан­ня трудового законодавства на підприємствах, в установах і орга­нізаціях усіх форм власності в порядку суспільного доручення без звільнення від основної роботи і без додаткової оплати.

Громадські інспектори праці мають право:

а) контролювати додержання законодавства про працю на
підприємствах і вимагати усунення виявлених правопорушень;

б) вносити на розгляд власника (керівника) підприємства або
уповноваженого ним органу пропозиції, спрямовані на усунен­
ня і попередження порушень законодавства про працю;

в) сприяти проведенню роз'яснювальної роботи із законодав­
ства про працю на підприємствах;

г) безперешкодно відвідувати підприємства з метою контро­
лю за додержанням законодавства про працю;

д) ознайомлюватися з документами й отримувати від підпри­
ємств копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і
звітності та інформацію з питань додержання законодавства про
працю;

є) у разі виявлення порушень законодавства про працю дава­ти власникові (керівникові) підприємства або уповноваженому ним органу розпорядження про їх усунення.

Розпорядження громадських інспекторів праці підлягають обо­в'язковому виконанню з повідомленням інспекції в місячний термін про вжиті заходи.

Громадські інспектори праці працюють у взаємодії з держав­ними інспекторами праці та під їх керівництвом.

Громадський контроль також передбачений безпосередньо у питанні додержання законодавства у сфері охорони праці. Згідно зі ст. 41 Закону України "Про охорону праці" (в редакції Зако­ну України від 21 листопада 2002 р.) громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють про­фесійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за до­держанням законодавства про охорону праці, створенням безпеч­них і нешкідливих умов праці, належних виробничих та сані­тарно-побутових умов тощо. У разі загрози життю та здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від робо­тодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, у тому числі на виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законо­давства використовують найману працю.

Професійні спілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначен­ня на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої ви­сновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управ­ління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві гро­мадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Профспілкові комітети підприємств, установ і організацій мають право створювати комісії з питань охорони праці, поря­док організації і діяльності яких передбачено Положенням про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підпри­ємства, затвердженим постановою Президії Федерації профспілок України від 20 вересня 1994 р. (Кодекс законів про працю Украї­ни з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1997. — № 11 —12. — С. 660).

Відповідно до Положення про громадського інспектора з охо­рони праці, затвердженого постановою Президії Федерації проф­спілок України від 20 вересня 1994 р. (Кодекс законів про пра­цю України з постатейними матеріалами // Бюлетень законо­давства та юридичної практики України. — 1997. — № 11 — 12. — С. 662) громадський інспектор з охорони праці здійснює громадський контроль за умовами праці та побуту, додержанням правил і норм охорони праці на робочих місцях, виконанням власником заходів із запобігання травматизму і професійним захворюванням на виробництві. Громадський інспектор з охоро­ни праці обирається відкритим голосуванням на загальних збо­рах профспілкової групи з числа активних членів профспілки на термін дії її повноважень. Громадський інспектор з охорони праці виконує такі функції:

— перевіряє стан умов, безпеки праці й виробничої санітарії на
робочих місцях, додержання працівниками інструкцій з техніки
безпеки та інших нормативних актів з питань охорони праці;

— контролює наявність та повноту інструкцій з техніки без­
пеки, своєчасність та якість проведення інструктажів з безпеки
праці, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та
іншими засобами індивідуального захисту, правильне їх викори­
стання, своєчасне проведення хімчистки, прання, ремонту, сушіння,
дезінфекції, дезактивації тощо;

— перевіряє стан санітарно-побутових приміщень, забезпечен­
ня ними працівників відповідно до встановлених норм, а також
використання цих приміщень за призначенням;

— негайно інформує бригадира, майстра або іншого керівни­
ка дільниці, цеху, підприємства про кожний нещасний випадок,
що стався з працівником на виробництві, вживає заходів щодо
надання допомоги потерпілим;

— бере участь у розслідуванні обставин та причин нещасних
випадків і професійних захворювань на виробництві, вносить до
відповідних комісій свої зауваження та пропозиції щодо своє­
часного й об'єктивного оформлення актів форми Н-1, контролює
виконання заходів з усунення причин нещасних випадків тощо.

Громадський інспектор з охорони праці має право:

— безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на
виробництві;

— вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності

Глава 25

посадових осіб, які порушують вимоги з питань охорони праці, а також про моральне та матеріальне заохочення працюючих, які сприяють створенню безпечних та нешкідливих умов праці.

Характерною особливістю перелічених повноважень трудових колективів і профспілок є те, що вони мають рекомендаційний характер. Прийняті рішення з питань охорони праці не є обо­в'язковими для власника (керівника) підприємства.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте повноваження профспілок у сфері контролю за
додержанням трудового законодавства.

2. Які суб'єкти здійснюють громадський контроль за додержан­
ням вимог щодо охорони праці? Розкрийте їхні повноваження.

3. Соловьев А. Охрану труда на мальїх предприятиях под кон­
троль органов местного самоуправления // Человек и труд. —
1998. — № 10.

4. Сироватпская ЛА. Ответственность за нарушение трудово­
го законодательства. — М.: Юрид. лит., 1990. — 176 с.

5. Територія праці // Профспілкові вісті. — 2002. — 22 лис­
топада.

6. Тьоткін В. Контроль за дотриманням законності щодо по­
кладення на працівників матеріальної відповідальності за шко­
ду, заподіяну підприємству, установі, організації // Праця і зар­
плата. — 1999. — № 36. — С. 5.

7. Чи порушують на місцях трудове законодавство // Праця
і зарплата. — 1998. — № 17. — Вересень.

Теми рефератів

1. Профспілки і громадський контроль за додержанням зако­
нодавства про працю та охорону праці на виробництві.

2. Правова інспекція праці профспілок: завдання і повнова­
ження.

3. Обов'язки роботодавця щодо забезпечення громадського
контролю у сфері праці.

4. Відповідальність роботодавця за порушення законодавства
про працю, про охорону праці на виробництві.

Дата добавления: 2015-10-13