Аналіз стану регіонального ринку праці в Україні.

Головними індикаторами, що відображають стан ринку праці в державі, є кількість безробітних на 1000 осіб наявного населення, навантаження на одне вільне робоче місце та частка зайнятого населення у віці 15-70 років у відсотках до всього населення відповідного віку. Ці характеристики мають суттєві регіональні розбіжності, що потребує негайного державного втручання з метою розробки ефективної стратегії управління процесами на регіональному ринку праці.

До регіонів з найвищим рівнем безробіття належать Тернопільська, Рівненська, Черкаська та Чернівецька області, де на 1000 осіб населення припадає 24-32 безробітних. Значно найнижчий рівень безробіття склався в Київській, Донецькій, Одеській областях, в яких число безробітних в розрахунку на 1000 осіб населення не перевищує 11. Відносно непогане становище за показником працевлаштування спостерігається в АР Крим та промислових регіонах, що свідчить про активізацію діяльності служб зайнятості та відновлення економічної діяльності підприємств.

Слід зазначити, що навантаження незайнятого населення на одне робоче місце практично повторює характер розподілу показника рівня безробіття за регіонами країни з деяким відмінностями – найбільш напружена ситуація фіксується в Тернопільській, Черкаській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Херсонській областях. Найліпші показники реєструються в Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Запорізькій та Київській областях.

Ситуація із зайнятістю населення відзначається більш рівномірним розподілом цього параметру по регіонах. Івано-Франківська Тернопільська області, які мають найнижчі показники зайнятості, лише на 10 % відстають від регіонів-лідерів за цим показником - Дніпропетровська та Донецька областей.

Групування регіонів України по інтегральному показнику за станом на ринку праці представлено на картосхемі на рис.

середній

високий

низький

Ужгород

Львів

Луцьк

Івано-Франківськ

Тернопіль

Чернівці

Хмельницький

Рівне

Вінниця

Житомир

Київ

Чернігів

Черкаси

Одеса

Миколаїв

Кіровоград

Суми

Сімферополь

Херсон

Дніпропетровськ

Запоріжжя

Харків

Донецьк

Луганськ

Полтава

До зон з достатньо високим рівнем індексу стану на ринку праці увійшли Київська, Одеська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька області та АР Крим, для яких характерні високий ступінь урбанізації населення, більша конкурентоспроможність суб’єктів господарювання та вищий рівень промислового та сільськогосподарського виробництва. Зони з низьким рівнем вказаного індексу характеризуються значними обсягами сільськогосподарського виробництва, низьким рівнем інвестування в економіку регіону, що провокує відтік працездатного населення в кращі в цьому сенсі регіони.

Показники демографічного стану та розвитку ринку праці держави при нормальному перебігу процесів макроекономіки, як правило, є корельованими.

Дослідження динамічних змін на ринку праці по регіонах країни за період 2004-2006 рр. вказує на достатньо стрімкі переміщення позицій рівня індексу стану на ринку праці по областям. Зокрема, свій імідж на фоні інших значно покращили Волинська область (піднявшись в рейтингу на 6 щаблів), Вінницька, Кіровоградська (на 4 щаблі), Рівненська, Хмельницька (на 3 щаблі), Житомирська, Закарпатська (на 2 щаблі). Майже без змін залишалась ситуація в Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях. Погіршили свої рейтинги Хмельницька та Луганська області.

Аналіз ситуації, що склалась нині в Україні на ринку праці, вказує на відсутність формування дієвих важелів в державному регулюванні системи попиту на робочу силу та її пропозиції на регіональному рівні. Створення ефективного механізму регулювання в цій сфері потребує від державних органів комплексного підходу і, в першу чергу, розробки досконалої правової регламентації даного напряму, вирішення економічних та демографічних проблем, що безпосередньо визначають стан ринку праці. Державне регулювання регіонального ринку праці стає дієвим лише при ефективній роботі правових механізмів активізації попиту та пропозиції робочих місць, регулюванні рівнів доходу населення, враховуючи при цьому комплекс демографічних, соціальних та економічних проблем.

Рівень економічної активності населення знизився, з 65,2% за 9 місяців 2013 року до 63,0% за 9 місяців 2014 року. У тому числі серед осіб працездатного віку цей показник знизився з 73,2% за 9 місяців 2013 року до 71,9% за 9 місяців 2014 року

Рівень зайнятості населення знизився з 60,6% за 9 місяців 2013 року до 57,4% за 9 місяців 2014 року. Зниження рівня зайнятості відбулося в усіх регіонах. Рівень зайнятості серед працездатних осіб становив 65,3% (за 9 місяців 2013 року – 67,6%).

Кількість працюючих, переведених з економічних причин на неповний робочий день (тиждень) у 2014 році, у порівнянні з 2013 роком, зросла на 129,3 тис. осіб і становила 888,1 тис. осіб, або 9,9% працівників. Зростання працюючих у скороченому режимі відбулося у більшості регіонів, зокрема, у Полтавській та Чернівецькій областях – майже на третину, у м. Києві, Донецькій, Сумській та Харківській областях, відповідно, у 1,7-2,0 рази. За видами економічної діяльності кожний п'ятий штатний працівник працював неповний робочий день (тиждень) у будівництві, стільки ж у промисловості, кожен третій - на транспорті, у складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності.

Середньооблікова кількість штатних працівників у січні 2015 року становила 8 млн. 128 тис. осіб та, у порівнянні з відповідним періодом 2014 року, скоротилася на 1,4 млн. осіб. Скорочення відбулося в усіх видах економічної діяльності, найбільш суттєво - у промисловості, торгівлі, фінансовій діяльності, у сфері інформації та телекомунікації, адміністративному обслуговуванні, будівництві, у сфері тимчасового розміщення й організації харчування (на 20% - 30%).

Протягом січня-лютого поточного року роботодавці проінформували державну службу зайнятості про заплановане масове вивільнення 59,3 тис. працівників, що на 26,4 тис. осіб більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Найбільше вивільнення працівників очікується в Одеській, Івано-Франківській, Донецькій областях (від 4 до 7 тис. осіб) та м. Києві (17,7 тис. осіб). Серед осіб, попереджених про вивільнення, найбільшу частку становлять працівники сфери державного управління та обов’язкового соціального страхування (27%), фінансової та страхової діяльності (14%), адміністративного та допоміжного обслуговування (9%), переробної промисловості (8%).

Рівень безробіття населення, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), зріс з 7,1% до 8,9% економічно активного населення. Зростання рівня безробіття відбулося в усіх регіонах. Серед осіб працездатного віку рівень безробіття зріс з 7,7% до 9,3%, зокрема у ІІІ кварталі 2014 року становив 9,9% (у ІІІ кварталі 2013 року – 6,8%).

Чисельність безробітних серед міського населення збільшилася на 222 тис. осіб і становила 1,2 млн. осіб. Серед міського населення працездатного віку цей показник збільшився з 1 026 тис. осіб до 1 248 тис. осіб. Рівень безробіття (визначений за методологіє МОП) серед міського населення зріс з 7,1% до 8,8%. Серед осіб працездатного віку зріс з 7,5% до 9,2%.

Серед мешканців сільської місцевості чисельність безробітних збільшилася на 69 тис. осіб і становила 534 тис. осіб. Рівень безробіття серед мешканців сільської місцевості зріс з 7,1% до 9,0% економічно активного населення. Серед осіб працездатного віку рівень безробіття зріс з 8,0% до 9,6%.

За 9 місяців 2014 року чисельність безробітних жінок зросла, порівняно з відповідним періодом минулого року, на 49,3 тис. осіб та становила 672 тис. осіб. Серед осіб працездатного віку чисельність безробітних жінок зросла на 48,9 тис. осіб і становила 671,6 тис. осіб. Рівень безробіття серед жінок (визначений за методологією МОП) зріс з 6,2% до 7,0%. Серед жінок працездатного віку цей показник зріс з 6,9% до 7,5%.

Чисельність безробітних чоловіків зросла з 242 тис. осіб до 1,1 млн. осіб. Рівень безробіття серед чоловіків становив 10,5% економічно активного населення (за 9 місяців 2013 р. – 8,0%). Серед чоловіків працездатного віку рівень безробіття зріс з 8,4% за 9 місяців 2013 р. до 10,8% за 9 місяців 2014 р.

Кількість вакансій, про які роботодавці проінформували центри зайнятості, станом на 1 березня 2015 року становила 43,4 тис. од. та, у порівнянні з даними на 1 березня 2014 року, скоротилася на 21%. Зокрема, у Сумській, Закарпатській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях на 21-27%, у Дніпропетровській на третину, а у Чернівецькій області скоротилися на 41%. У структурі вакансій найбільшу частку складають робочі місця для кваліфікованих робітників, професіоналів та фахівців, кожна десята вакансія пропонувалася для низько кваліфікованих працівників, мінімальним є попит на технічних службовців та працівників сільського господарства.

Дата добавления: 2015-09-07