Охарактеризувати події Північної війни на Полтавщині та її пам’ятні місця в екскурсійних маршрутах краю.

У 1700 році спалахнула війна за панування в басейні Балтійського моря між Росією, Данією й Саксонією, з одного боку, і Швецією, Англією та Нідерландами, з другого. Українські землі, в тому числі й полтавський край, були втягнуті в ці події. Відразу після проголошення війни, козаки Полтавського й Чернігівського полків, очолювані полковниками І. Іскрою та Ю. Лизогубом, вирушили в похід на шведську фортецю Нарва, але зазнали там нищівної поразки. У 1701–1704 роках українські війська (Гадяцький, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Полтавський полки) діяли в складі 30-тисячного російського корпусу під командуванням Б. Шереметева в Естляндії й Ліфляндії. В 1704–1707 pоках лівобережні полки воювали в Польщі, підтримуючи союзника Петра Августа II.

У 1708–1709 pоках Полтавщина стала ареною найголовніших подій війни, а поразка під Полтавою поклала край планам І. Мазепи створити українське велике князівство під номінальним протекторатом шведського короля.

15 листопада 1708 року шведська армія вторглася на територію сучасної Полтавської області, розташувавшись між Прилуками, Ромнами, Лохвицею і Гадячем. У шведському таборі перебував гетьман І. Мазепа, майже всі вищі урядовці й полковники. Основні сили російської армії дислокувались в Слобідській Україні, окремі частини знаходились за Ворсклою та в межиріччі Сули і Псла. Полтавщина виявилась фактично окупованою шведською і російською арміями. Населення було зацьковане реквізиціями, постоями та іншими воєнними тягарами, а особливо жахливим царським терором. Воєнні дії на території краю тривали 8 місяців. Петро І вибрав оборонну тактику, шарпаючи ворога безперевними нападами і розташувавши в містах-фортецях сильні гарнізони з наказами комендантам боронитися до останнього. Штурми і облога фортець знесилювали шведські війська.

Протягом січня-лютого 1709 року Карл XII намагався наступати у східному напрямку, але перед загрозою великої повені повернувся за Ворсклу і на початку березня розташував свою армію в Опішні, Решетилівці й В.-Будищах. Після укладення у В.-Будищах 28 березня 1709 року українсько-шведського договору запорожці стали табором під Н.-Санжарами.

Але запорожцям і шведам дуже заважала Полтава, що заступала шляхи на Січ і не дозволяла опанувати ситуацію в цілому краї. Облога міста, яку шведи розпочали 1 квітня 1709 року, затяглася до 27 червня, тобто тривала 87 днів. Вирішальна битва відбулася 27 червня 1709 року, яка призвела до повного розгрому шведської армії.
Петро І цього ж дня урочисто в’їхав у Полтаву, де гучно святкував перемогу. Тим часом уцілілі шведські війська відступили вздовж Ворскли до Переволочної, де 29 червня під Переволочною розігрався останній акт трагедії. Ця трагедія перетворила тактичну поразку під Полтавою на стратегічну.

Дата добавления: 2015-08-21