Значення громадянської війни в Сполучених Штатах

У результаті громадянської війни в Сполучених Штатах перемогла своєрідна буржу-азно-демократична революція, спрямована не так проти феодалізму або його пережитий-ков, а проти рабства. Суттєвою ознакою перемоги революції є перехід влади від одного класу до іншого. У США переважання в палаті представників буржу-азная республіканська партія отримала в 1855 р. Виконавча влада перейшла до буржуазії в 1861 р., коли президент був обраний з числа кандидатів республіканської пар-тії. На це обрання було відкинуто південними рабовласницькими штатами, начавшими заколот. Тільки шляхом громадянської війни влада перейшла до представників буржуазії. Таким чином, в ході громадянської війни, найгострішої форми класової боротьби, в Сполучених Штатах Америки відбувся перехід влади від рабовласників до великої промислової буржуазії Півночі. Цей перехід влади від одного класу до іншого здійснився шляхом збройної боротьби народних мас Півночі на чолі з буржуазією проти армії рабовласників Півдня і їх численних таємних і явних прихильників на Півночі.

Питання про те, до якого виду буржуазних революцій відноситься громадянська війна в Се-вірною Америці, вирішується залежно від того, чи брали народні маси в ній активну участь, наклали вони відбиток на хід подій, на об'єктивне утримуючи-ня буржуазної революції.

Безсумнівно, що народні маси взяли активну участь у громадянській війні. У ар-мию сіверян, становить до 1863 р. з волонтерів, а потім на основі призову, всту-пило понад 2700 тисяч осіб. Самий факт формування робочих полків по професії-Сіям, масового вступу селян на західну армію в міру її просування до Півдня, формування вельми боєздатних негритянських полків та участі, крім 186 тисяч негрів в армії, ще чверті мільйона їх у тилових частинах - всі ці чисто количе -недержавні показники говорять про активну участь народних мас Півночі у громадянській війні. На Півдні відбувалися повстання негрів і фермерів проти рабовласників, на Се-вірі - народні виступи проти «мідянок». Однак вирішує питання не кількість населення, залученого в громадянську війну, а той факт, що народним масам вдалося накласти відбиток на хід подій, вплинути на об'єктивний зміст, на результати громадянської війни. Знищення рабства, закон про безкоштовну роздачу ділянок землі на Заході - закон про гомстедах, перехід до рішучого ведення війни, скасування поправки до конституції про недоторканність особи, чистка в армії, політичний розгром рабовласників в період реконструкції, при переході від президентської реконструкції до реконструкції, що здійснювалася радикальними республіканцями через конгрес, - у всіх цих подіях громадянської війни і відновлення Союзу в тій чи іншій мірі позначалися напір народних мас, їхні вимоги, їх тиск на уряд республіканців.

Нарешті, чимале значення мало залучення вперше в історії США в парламентську боротьбу і взагалі в політичне життя широких мас негритянського населення південних штатів у період реконструкції, а також участь негритянських збройних сил у цій боротьбі, що мало місце в більш-менш значних масштабах до 1870 - 1872 рр.. Враховуючи, що реконструкція стала продовженням і епілогом громадянської війни, ми можемо констатувати, що на відміну від війни за незалежність XVIII в., Яка була буржуазною революцією, громадянська війна 60-х років XIX в. в США була своєрідним видом буржуазно-демократичної революції, спрямованої насамперед проти плантаційного рабства.Громадянська війна, подібно війні за незалежність, стала революційної традицією американського народу.

Про громадянську війну в США У. З. Фостер пише: «Ця революція була буржуазно-демократичною революцією тому, що основний удар був спрямований на знищення рабства, а також тому, що негритянський народ, дрібні фермери і робочий клас сиг-грали вирішальну роль в забезпеченні перемоги в громадянській війні»(1).

Діалектика історії така, що розвиток машинного виробництва на перших порах со-супроводжуючих поширенням плантаційного-рабовласницької системи на величезні нові території південного заходу (хоча і в цей період обробіток бавовни на Півдні при по-мощі вільної праці сприяло б набагато більш швидкому розвитку США). Од-нако на наступних етапах свого розвитку капіталістичне виробництво і рабство стали повністю несумісні, відбувся рішучий зіткнення цих двох соці-альних систем. У ході американської буржуазно-демократичної революції плантацію-онное рабство було знищено.

Крах рабовласництва в США було водночас перемогою «американського» шляху раз-розвитку капіталізму в сільському господарстві. І до громадянської війни в Північній Америці намічалося такий розвиток сільського господарства, але воно мало місце лише в окремих районах - на Заході і частково в північно-східних штатах. До знищення рабства не можна було констатувати розвиток сільського господарства по «американському» шляху в національному масштабі, тобто як ведучого, переважаючого типу розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Звичайно, якщо шукати «чисто американського» шляху розвитку капіталізму в сільському хо-зяйстве, то такий шлях не можна буде виявити не тільки в Америці, а й взагалі будь-де. Проте ми розглядаємо буржуазно-демократичну революцію в США в XIX в., На противагу державам в Німеччині, як перемогу «американського» шляху раз-розвитку капіталізму в сільському господарстві. У тому-то й позначається обмеженість буржу-азной, хоча б і буржуазно-демократичної революції, що навіть при її перемозі залишається ще багато пережитків докапіталістичних відносин. «Чистого» капіталізму не буває; проте хоча на величезній території Півдня зберігаються велике землеволодіння і кабальна оренда, але на Заході набирає чинності закон про гомстедах, землі залізничних компаній в кінцевому рахунку у великій кількості переходять до дрібним власникам. На Півдні з 80-х років розвивається велика фабрична промисловість і посилюється пролетаризація орендарів-здольників.

У кінцевому рахунку не Північ пристосовується до аграрних відносин Півдня, а навпаки. На Півдні з'явилося багато нових фермерів, але там збереглися пережитки рабства, нічим не відрізнялися від пережитків феодалізму.

У ході війни, після знищення рабства революційним шляхом, значна частина рабовласницьких латифундій була конфіскована або продана їх власниками і перейшла до буржуазії і фермерам. В інших маєтках колишніх рабовласників господарство плантації перетворилося на господарство дрібних орендарів, по перевазі здольників.

Перемога «американського», або фермерського, шляхи розвитку капіталізму в сільському госпо-стве, знищення рабства революційним шляхом і демократичне дозвіл аграр-ного питання на Півночі та Заході надзвичайно розширили ринок для промисловості США. Посилилася колонізація Заходу. На всьому Півночі відбувалося капіталістичне розшарування фермерства. В умовах капіталізму нові дрібні власники розорялися. Власники гомстедах, проживши п'ять років на своїй ділянці і закріпивши своє право власності на нього, часто продавали отриману таким чином землю. На Півдні, хоча і мед-леннее, також йшов розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві; там раз-вивается своя велика промисловість. Громадянська війна в Північній Америці расчит-стіла дорогу для надзвичайно швидкого розвитку капіталізму і була однією з важливішого-ших передумов перетворення Сполучених Штатів Америки до кінця XIX ст. в першу у світі промислову країну, велику імперіалістичну державу.

Американська революція XIX в. почалася в 1861 р., але тільки з 1863 р. настав її бур-жуазную-демократичний етап. Проте з цього не випливає, що в 60-х роках XIX в. в США було дві революції - спочатку буржуазна, а потім буржуазно-демократична. Наявність в буржуазній революції буржуазно-демократичного етапу (наприклад, якобінськоїдиктатури 1793-1794 рр.. У французькій революції) характеризує революцію в цілому як буржуазно-демократичну. В інших випадках революція з самого початку має буржуазно-демократичний характер (революція 1905 р. і лютнева революція 1917 р. в Росії).

У результаті громадянської війни буржуазно-демократичні перетворення не були доведені до кінця. Громадянська війна дозволила лише частина завдань буржуазно-демократичної революції: були знищені плантационное рабство негрів, монопо-лія на політичну владу плантаторів у південних штатах, плантатори позбулися політичної влади в загальнонаціональному масштабі: федеральні органи влади перейшли в руки буржуазії. Буржуазно-демократична революція в США посилила зростання капіталізму. Однак, як і всяка буржуазно-демократична революція, вона була обмеженою: залишалося невирішеним цілий ряд питань.

Негритянські маси вимагали розділу плантацій, повного політичного та цивільно-го рівноправності. Стояло питання про боротьбу за демократичні порядки на Півдні і в масштабах всієї країни. Буржуазія, в тому числі правили радикальні республіканці, не хотіла очолити рух народних мас за подальше поглиблення буржуазно-демократичної революції. Буржуазія боялася подальшого розвитку революції. Кро-ме того, буржуазія Півночі, зберігаючи тягчайший гніт аграріїв над негритянським населе-ням Півдня, переслідувала і свої економічні цілі - отримати дешеву робочу силу як на самому Півдні, так і на Півночі, куди здольники і кроппери надалі масами переселялися. Своїх основних цілей буржуазія домоглася під час громадянської війни: вона захопила федеральну владу, знищила основні перешкоди для розвитку капі-талізм.

У цих умовах революція могла піти далі лише в тому випадку, якщо б її очолив пролетаріат, який повів би за собою негритянські та фермерські маси. Але прольоту-Ріат в США після громадянської війни був ще політично незрілим, в його середовищі гос-подствовалі дрібнобуржуазні ілюзії; в області політики робочі йшли в руслі буржу-азного керівництва республіканської партії.

У роки громадянської війни і після її закінчення буржуазія провела ряд заходів у своїх ін-Тереса. Найголовніше, звичайно, знищення рабства, що дало величезні кадри дешевої робочої сили, що відкрила весь Південь для виробів промисловості.

Буржуазія встановила високі тарифи, вигідні для промисловців. Ще на виборах 1860 республіканці обіцяли ввести високі тарифи, що ними і було зроблено в 1862 р. Надалі, під час війни, тариф переглядався кілька разів і до 1864 р. в середньому передбачав ввізні мита в 47%.

Буржуазія і фермери домагалися проведення трансконтинентальних залізничних ліній за підтримки держави. Рабовласники Півдня протестували, але після громадян-ської війни, починаючи з 1869 р., був побудований і введений в дію ряд таких магістралей.

В інтересах буржуазії було впорядкування і зміцнення грошового обігу і банківської системи. До 1862 в США було близько 1500 банків, що існували на підставі рішень 29 штатів.Кожен з цих банків мав право випускати банкноти, і 7 тисяч різних видів їх циркулювало в країні, причому частина їх не мала ніякого забезпечення. У 1864 р. конгрес видав закон, за яким банки могли засновуватися тільки з дозволу федерального уряду і зобов'язувалися мати для випускаються банкнот забезпечення в загальнодержавних грошах або цінних паперах. Ми навели лише кілька прикладів використання буржуазією отриманої нею влади

Дата добавления: 2015-08-21