Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сутність поняття «Комунікаційна діяльність» . Значення форм комунікаційної діяльності

Читайте также:
  1. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту
  2. Анлійська буржуазна революція XVII ст. Характер,рушійні сили,історичне значення.
  3. АРГУМЕНТОВАНО ПОЯСНИТИ СУТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ СТРУКТУРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА.
  4. Асортемент та призначення посуду, приборів, білизни.
  5. Асортимент та призначення торгового посуду,приборів, білизни
  6. Асоціація поняття
  7. Біологічне значення і класифікація вуглеводів, їх фізико-хімічні властивості.

Комунікаційна діяльність – це процеси, що плануються і цілеспрямовано здійснюються суб’єктом комунікації. Форми комунікаційної діяльності в залежності від установок учасників.

1) Спілкуваня - учасників відносяться один до одного як рівноправний суб*єкт суб’єктні відносини у вигляді діалогу рівноцінних особистостей

2) Обслуговування суб’єктивно об’єктні відносини метою яких є задоволення комунікаційних потреб людей, реципієнт виступає в ролі клієнта.Комунікант є обслуговуючий персонал.

3) Управління суб’єктивно об’єктні відносини, де реципієнт виступає об’єктом комунікаційного впливу і як засіб досягнення цілей комуні канта здійснюється за допомогою наказу, примусу, навчання, гіпнозу.

4) Наслідування- суб’єктивно об’єктні відносини, де реципієнт цілеспрямовано наблюдає комуні канта і використовує його як взірець для наслудвання.Активною стороною виступає реципієнт.

18. Типи комунікацій, сутність поняття «соціальна комунікація»

Комунікація – це взаємодія між суб’єктами, опосередкована певним об’єктом

Існують 3 види комунікацій:

Просторова – транспортні зв’язки пошта та торгівля.

Смислова - політичні демонстрації, танці, переклад.

Генетична – генетичне наслідувування, змішування рис, етносів.

В залежності від реципієнта розрізняють 2 види смислової комунікації:

- Внутрішня- реципієнт і комунікант співпадають в одній особі.

- Зовнішня – соціальна комунікація- (різні особи)

Соціальна комунікація – це рух смислу в соц.. часі і просторі. В залежності від кількості учасників, що беруть участь у цесі комунікації вона поділ. На:

- Мікросоціальна – комунікант та реципієнт взаємодіють на психологічному рівні.

- Мідісоціальна – комунікація в малих соціальних групах, що належать до одного суспільства.

- Макросоціальна – де в якості комуніканта та реципієнт виступають або суспільство в цілому державні утворення або історичні утворення,цивілізації.

 

19. Канал документної комунікації: сутність, типи документів, комунікаційні бар’єри. Документ – це стабільний речовий об’єкт призначений для використання в соціальні комунікації в якості завершеного повідомлення. Відмінні ознаки документа: 1. Наявність смислового змісту; 2. Стабільність речової форми; 3. Призначення для використання в комунікаційних каналах; 4. Завершеність повідомлення. Комунікаційний канал – це уявна або реальна лінія зв*язку п якій повідомлення інф.рухаються від комуні канта до реципієнта. Комунік.канал надає засоби для створ.і передачі повідомлень,такі як технічні засоби мови, коди. Існує наступна типізація сучасних документів: 1. Зчитувальні документи – це твори письма природною і штучною мовою. 2. Іконічні документи – докум.,що несуть знаки та образи подібні об’єктам (малюнки, голограми, фотографії, піктограми, картини); 3. Ідеографічні - користуються умовними позначками (ноти, герби, схеми, карти, ордени, емблеми); 4. Символічні – це речові об’єкти, що виконують документні функції (музейні експонати, історичні реліквії, архітектурні пам’ятники); 5. Аудіальні; 6. Машиносчитні (диск, дискета, флешка). Бібліограф.підхід до пон.первинний і втор.док.дозволяє виділити 2 рівня документної комунікації: 1. Первинно-докум.рівень, де представлені вище перерах.док.у відповідності з комунік.каналами. 2.Вторинно-докум.рівень – це галузь бібліограф.діял., що використ.бібліограф.матеріали, видання,бібліограф.бази машинозчитувальних даних. Передумовою формування моделі докум.комунік.є комунік.процес, який склад.з наступних етапів: 1) створення повідомлення, 2) обробка інф., 3) передача інф., 4) зберігання інф.,5) розповсюдж.інф.,6) формування ІПС втор.типу. при цьому основним признач.є процес формув.нового знання. Бар’єри документної комунікації: 1. Технічний бар’єр полягає у недоступності необхідних документів, долається шляхом адресного пошуку, а також семантичного пошуку інформації за допомогою інформаційно-пошукових систем; 2. Психологічний бар’єр - виникає внаслідок не розуміння смислу документів, долається шляхом систематичного поглибленого читання; 3. Соціальний бар’єр – це перешкоди, які створюються управляючими органами на шляху повідомлення від комуніканта до реципієнта. Головною перешкодою є цензура – це контроль та обмеження розповсюдження по комунікаційних каналах будь-яких знань, фактів, концепцій, стимулів, емоційних настроїв.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 644 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Документ як система | Внутрішня структура документа | Наукове видання як вид текстового видання | Бібліографічне видання як вид інформаційного видання | Основні види оптичних документів: загальна характеристика. | Документний фонд в системі документальних комунікацій | Облік та обробка ДФ. | Основні напрямки інформаційної роботи. | Фонд довідкової та нормативно-правової інформації в системі ПАІУ. | Довідково-інформаційне обслуговування споживачів у режимі «запит-відповідь» як вид інформаційного обслуговування. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Спеціальні методи вивчення| Правові основи інформаційних відносин.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)