Внутрішня структура документа

Структура - відносно стійкий спосіб організації елементів док-та як системи. Внутрішня структура док-ту - це його внутрішня будова, набір взаємопов'язаних елементів і частин, що дозволяють більш ефективно шукати, сприймати і використовувати інф-цію, що міститься в ньому. Вона об'єднує документ в єдине ціле, підпорядковує його внутрішні компоненти один одному і цілому. Склад внутрішніх структурних елементів і частин багато в чому визначається видом док-та. Видання повинно включати розташовані в певній послідовності наступні елементи і частини: елементи видання, на яких розміщають вихідні відомості; зміст; передмова: вступну статтю, основну частину (основний текст); післямова; допоміжні покажчики; додатки. Вихідні відомості - це сукупність даних, що характеризують док-т і призначених для його оформлення бібліографічної обробки, систематичного обліку і інформування споживачів. До основних елементів вихідних відомостей відносяться: автор, заголовок (назва), анотація (реферат), місце і рік видання, видавництво.

Зміст - елемент апарату видання, перелік заголовків творів, надрукованих у виданні, що є, або прізвищ авторів і заголовків публікованих авторів, а також заголовків розділів, що входять до складу твору, з вказівкою сторінок, з починаються ці розділи або автори.

Передмова - елемент апарату видання, передуючий основному тексту, і що містить пояснення мети, особливостей твору і т.п. може належати автору, видавництву, редактору, перекладачу.

Текст - тематично взаємопов'язана послідовність висловів або вислів, виражений за допомогою певної системи знаків, а також письмова орієнтація висловів; основна частина літературного твору, виражена у вигляді зв'язаних лексично, граматично, логічно, стилістично фраз, що передає його зміст. У виданні розрізняють текст основний, допоміжний і додатковий. В основному тесті викладений основний зміст публікованого твору на відміну від текстів передмови, післямови і т.п.

Післямова - елемент апарату видання, розміщений за основним текстом, що містить необхідні роз'яснення, обіцяючи ідеї, відомості про автора, його твір, розрахований на читача, що вже ознайомився з основним текстом.

Допоміжний покажчик - частина видання, що відображає відомості про текст в іншому аспекті, ніж основний текст допомоги, з відсиланнями до відповідних бібліографічних записів. Це впорядкований за абеткою путівник по тексту видання, забезпечуючий швидкий пошук необхідної інф-ції. Складається з рубрик посилань по тексту, а також посилань „див" і,див також", зв'язуючи споріднені поняття.

Реквізити документа – це сукупність обов’язкових даних про документ, які встановлені стандартом. Розрізняють реквізити-підстави, що визначають числові дані (вага, кількість, вартість, номер, рік) і реквізити-ознаки, що визначають нечислові дані (колір, марка, прізвище автора, назва). До основних реквізитів-ознак відосять: відомості про автора та співавтора (при наявності назва видання, над заголовкові дані, підзаголовкові, класифікаційний індекс УДК чи ББК, авторський знак, комплексний торговельний індекс, міжнародний стандартний номер книги, анотація, реферат.

Дата добавления: 2015-08-21