Декларація незалежності 1776 року

Перш, ніж говорити про цей важливий документ, зупинимося на характеристиці соціальних, політичних та правових поглядів тих ідеологів американської революції, які прийняли участь у створенні Декларації незалежності США.

Томас Джефферсон (1743–1826рр.) ідеалізував буржуазну республіку. Він зробив висновок про те, що право народу на революційне повалення уряду, проголошене у Декларації незалежності, в американському середовищі вже вичерпало себе. Виступаючи за поступове звільнення рабів, Джефферсон вважав за необхідне експатріацію негрів з США.

Видатний американський просвітитель-демократ Бенджамін Франклін (1706–1790 рр.) розвиваючи концепцію внутрішнього суверенітету американських колоній Англії, висунув та теоретично обґрунтував доктрину федеральної організації Британської імперії. Ця доктрина мала демократичний характер і її можна розглядати як заклик до буржуазно-демократичної форми імперської організації Британії. Франклін відстоював ідею повної рівності всіх частин імперії, її внутрішнього суверенітету, який був поділений між органами колоній та англійським королем; він вперше назвав північноамериканські колонії державами (state), уточнивши при цьому, що жодна з них не є складовою частиною Великобританії.

Обґрунтовуючи ідею державно-правової автономії Північної Америки, Франклін використовував теорію природного права, популярну з часів Локка, який сформулював ідею про право кожного народу скинути уряд, що його не задовольняв. Американські переселенці, які покинули Британські острови, говорив Франклін, реалізували саме це право, оскільки вони прагнули порвати з англійською колоніальною державністю, церковним та політичним деспотизмом, феодальною ієрархією.

Проект Декларації доручили підготувати комісії з п’яти членів Конгресу на чолі з Т. Джефферсоном.

Скликання І-го Конгресу в 1774 році та прийняті на ньому рішення стали першими проявами спільної діяльності американських колоній. Саме тоді було покладено початок їх подальшому об’єднанню, яке було закріплене на ІІ Конгресі прийняттям рішення про організацію спільних військових дій. Вже під час війни остаточно сформувалося прагнення вести боротьбу до повного та остаточного відокремлення від метрополії та отримання колоніями статусу вільних та незалежних держав.

У квітні-травні 1776 року у Північній Кароліні, Віргінії та інших колоніях була проголошена незалежність. Колонії оголосили себе республіками-штатами.

4 липня 1776 року у Філадельфії була прийнята Декларація незалежності, яка проголосила колишні колонії вільними та незалежними штатами. Хоча американському народу знадобилось ще сім років вкрай напруженої боротьби на військових та дипломатичних фронтах, щоб відстояти та затвердити своє право на незалежність.

Однак з великих ідей цього документу полягала в ідеї громадянської рівності. На початку декларації йшлося наступне: “Ми вважаємо такі істини самоочевидними: що всі люди створені рівними, що творець наділив їх певними невід’ємними правами, що такими правами є право на життя, свободу, прагнення до щастя”.

Ідеологи американської буржуазної революції Джефферсон, Франклін та Пейн вірили, що ці принципи стануть невід’ємними від американської державності.

В юридичному плані Декларація незалежності є самостійним документом і частиною Конституції США не виступає, хоча й друкується час від часу разом з нею. Політичні та юридичні принципи, що проголошені в Декларації, послужили революційним гаслом, під яким американська буржуазія вела та успішно завершила боротьбу проти британського гніту.

Декларація в доступній формі виражала корінні сподівання американців на свободу й демократію, вони читали її під гарматні салюти і дзвін. Повний розрив політичного і державного зв’язку з Англією був обґрунтований так: “Ми вважаємо очевидними такі істини: всі люди створені рівними і всі вони наділені Творуем деякими невід’ємними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав створено серед людей уряди, яким надано справедливу владу за згодою керованих. А якщо ця форма правління стає згубною для їхніх цілей, то народ має право змінити або скасувати її і створити новий уряд, який керувався б такими принципами і мав таку організацію влади, які б, на думку цього народу, дедалі більше можуть сприяти його безпеці і щастю”.

Перший конституційний акт містить формулу необмеженого народовладдя – ідею держави, що не визнає тиранії. В ньому перелічуються факти нехтування природними правами американського народу. Він сповіщав про виникнення самостійної держави, нової буржуазної республіки.

Великий американський поет Уолт Уітмен з гордістю писав: “Старі, з’їдені міллю системи Європи належать минулому. Тут ми підняли прапор свободи і тут ми відчуваємо здатність до самоврядування”.

Декларація – перша в історії людства конституційна монархія, що несла ідею народного суверенітету, право народу на повалення неугодного уряду.

Американська буржуазна революція відповідно до своїх цілей опиралася на ідеали просвітництва Західної Європи, які були змінені в американському середовищі.

Декларація незалежності, філософське положення якої містило всього 300 слів, дійсно була маніфестом основних свобод, закликала до війни. У ній був сформульований певний на ті часи принцип суверенітету народу. Засновники нової держави вважали, що найкращою формою держави є республіка.

У Декларації заявлялося, що уряди створюються для забезпечення перерахованих в ній природних прав і якщо довгий час їх порушують, повинні бути замінені. Народ запроваджує ту форму правління, яка на його думку, є “найбільш досконалою для забезпечення його безпеки та щастя”.

У Декларації йшлося про необхідність вести війну, яка фактично вже йшла і яка продовжуватиметься більше п’яти років. За мірою зростання революційних настроїв мас, патріоти почали контролювати асамблеї та надзвичайні конвенти в провінціях. Королівські чиновники, губернатори, судді один за одним покидали країну. Континентальний конгрес здійснював функції законодавчого та виконавчого органу.

У Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки були такі рядки:

Ми вважаємо очевидними такі істини: усі люди створені рівними, і усі вони наділені своїм творцем деякими невідчужуваними правами, до яких належать: життя, свобода і прагнення до щастя. Для забезпечення цих прав установлені серед людей уряди, які мають свою справедливу владу за згодою тих, ким управляють. Якщо ж ця форма правління стає смертельною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її і встановити новий уряд, базований на таких принципах і з такою організацією влади, які, на думку цього народу, найбільше можуть сприяти його безпеці і щастю. Звичайно, обережність радить не змінювати урядів, що існують з давніх пір із-за незначних або тимчасових причин. І ми, дійсно, бачимо на ділі, що люди скоріш готові терпіти зло до останньої можливості, ніж відновити свої права, відмінивши урядові форми, до яких вони звикли. Але, якщо тривалий ряд зловживань і узурпації, що постійно переслідують одну й ту ж мету, виявляє намір віддати народ до влади необмеженого деспотизму, то він не тільки має право, але й зобов’язаний повалити такий уряд і у майбутньому довірити свою безпеку іншій охороні. Ці колонії також довго і терпляче переносили різні утиски, і тільки необхідність змушує їх тепер змінити свою колишню форму правління. Історія нинішнього короля Великобританії наповнена постійними несправедливостями і узурпаціями, прямо схиляла до того, щоб ввести необмежену тиранію у цих штатах.

...Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, що зібралися на спільний конгрес, беручи верховного суддю світу у свідки правоти наших намірів, оголошуємо від імені і за повноваженням народу, що ці з’єднані колонії суть і по право повинні бути вільними і незалежними Штатами. З цього часу вони звільняються від будь-якого підданства британської колонії, і будь-який політичний зв’язок між ними і великобританською державою повністю розривається. Як вільні і незалежні Штати вони набувають повне право оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю і робити все те, на що має право будь-яка незалежна держава. Рішуче сподіваючись на допомогу божеського провидіння, ми взаємно зобов’язуємося один перед одним підтримувати цю декларацію життям, майном і честю.

Так було зроблено перший крок на шляху до створення власної американської державності, власної американської правової системи. Це був важливий рубіж історії держави та права США.

Дата добавления: 2015-08-21