Здоров’я і прагнення до цілісності

У стародавні часи ті, хто бажав осяяти світ чеснотою, перш за все приносили своєму народу порядок. Щоб у країні панував порядок, вони приводили до гармонії свої сім'ї. Щоб у сім'ї була гармонія, вони починали з самих себе. Аби почати з себе, першим ділом вони міняли на краще свій стан духу. А для цього було потрібно, аби їх наміри були чисті.

Конфуцій

В епоху серйозних екологічних і соціальних проблем мислячі люди, як і слід було очікувати, з несхваленням дивляться на «схиблених на здоров'ї», котрі вдосконалюють свої тіла у той час, як навколо валиться світ. Розсудливі вважають одержимість фізичним здоров'ям марною і безглуздою розкішшю: марною тому, що вона піднімає зовнішній бік «я», безглуздою тому, що навіть міцне здоров'я не захистить людину від екологічних катастроф, громадських заворушень, а у кінцевому підсумку – від старості та смерті. Краще присвятити себе насущним проблемам світу і не бути настільки егоїстичним.

Водночас прихильники духовних практик і ентузіасти здорового способу життя дивляться на активістів громадських рухів і дивуються: «Як вони можуть запевняти, що врятують світ, якщо не у змозі зцілити навіть себе?» Довіритесь ви лікарю, який хворий? І справді, є щось лицемірне, наприклад, в активісті екологічного руху, якщо він мстивий, обмежений і схильний до домінування в особистих взаєминах, або у соціального реформатора, якщо він неуважний чоловік і байдужий батько.

На початку цієї книги я писав про те, що якщо душа та тіло нероздільні, тоді зцілення тіла на глибинному рівні – це робота душі, і, прислухаючись до тіла, навчаючись у нього, ми зближуємось зі своїм «я». Це означає, що шукання «схиблених на здоров'ї» не настільки прості й прямолінійні: це щось більше, аніж пошуки секрету правильного харчування, вивчення стародавнього мистецтва цигун, відкриття особливої ​​«суперїжі», будь-яке поліпшення життя. Незабаром ми зрозуміємо, що для повного зцілення навіть на суто фізичному рівні необхідно привести до стану цілісності та єдності усі аспекти життя.

З етимологічної точки зору слово «здоров'я» означає всього лише «стан цілісності». Уявлення про здоров'я, що передбачають поділ фізичних, психічних, емоційних, соціальних і духовних аспектів буття, не можуть ставитися до здоров'я у глибинному сенсі цього слова. Наприклад, бути фізично здоровим неможливо, якщо зсередини тебе гризе роздратування. Не можна похвалитися здоров'ям, якщо розвалюються твої особисті стосунки. Важко зберігати нормальні, здорові стосунки, якщо вони розвиваються в умовах хворого суспільства. Суспільство не можна зцілити, якщо не змінити наші взаємовідносини із Землею. Отже, навіть практика, що спрямована виключно на фізичний аспект здоров'я, неминуче торкнеться усіх боків життя: стосунків, засобів для існування, харчування, зв'язків із суспільством, політичної діяльності.

Зворотне теж справедливе: справжнє зцілення суспільства або планети недосяжне без супутньої метаморфози на особистому рівні. Навіть якби екологію планети вдалося чудесним чином відновити, ми, залишившись колишніми, знову довели б її до нинішнього стану. Наша отруєна й забруднена планета – це відображення наших думок і почуттів. Не можна спорудити міцний будинок на гнилому фундаменті, а наш загальний світ спочиває, як на фундаменті, на нашому колективному розумі. Зайнятися слід у першу чергу кризовою ситуацією на Землі й одночасно – джерелом цієї кризи всередині нас самих.

Так і в соціальних змінах: якби вдалося створити утопічне соціалістичне суспільство, не викоренивши жадібність й прагнення людей змагатися один з одним, несправедливість знову виступила б на перший план. По суті, можна стверджувати, що всі подібні спроби провалилися саме тому, що соціальна революція не торкнулася глибини людського серця і що прагнення володарювати, панувати, шукати своєї вигоди можна знищити тільки зсередини.

Ніхто не намагається збентежити людину, активістська діяльність якої обмежена лише однією областю, чи то подушка для медитацій, обідній стіл або арена соціальної боротьби. Я зовсім не вимагаю, аби ви поширювали йогу, прагнення до цілісності, на всі сфери особистого та суспільного життя. Це ні до чого, оскільки йога опановує ними сама. Вона розкриває протиріччя, що десятиліттями назрівали у нашому житті, і робить їх нестерпними. Цей розтин – це неминучий результат вдумливого підходу до занять йогою.

Наприклад, соціальна, екологічна або політична активність – це форми карма-йоги, йоги безкорисливого служіння оточуючим. Її найочевидніше завдання – об'єднати розрізнене на міжособистісному рівні. Але не можна обмежуватися тільки цією метою, оскільки неуцтво й упередженість зводить нанівець усі старання творити добро чи допомагати людям. Як дізнатися, чи справді служиш оточуючим або просто задовольняєш свої егоїстичні потреби? Тільки вам відомо, наскільки ви відверті з собою, ніхто не знає, що у вас у голові. Отже, карма-йога зрештою потребує осягнення самого себе.

Так і з йогою харчування. Політичний характер їжа набуває тоді, коли ми шукаємо джерела їжі, яка корисна для здоров'я. У цій книзі часто повторюється, що погана карма псує смак їжі. Прислухавшись, я розумію, що тіло закликає мене змінити коло спілкування, активно брати участь у створенні й розвитку джерел натуральних цільних продуктів, домагатися зміни несправедливих законів, що стосуються харчової промисловості. Я просто не в змозі харчуватися так, як хочу, і при цьому абстрагуватися від перерахованих вище запитань.

Вирішивши вчитися у свого тіла та довіряти йому, людина незабаром зрозуміє, що вся її колишня система переконань кардинально змінилась. Наприклад, якщо організм стверджує, що такий-то продукт токсичний, а читання літератури про такі речовини, як гідрогенізовані жири, підтверджує відчуття, то залишається лише гадати, чому виробники продуктів рекламують їх, чому медики не б'ють тривогу, чому уряд не заборонить виробництво шкідливих речовин. Наша віра в ефективність подібних установ буде підірвана, а разом із нею похитнеться і віра у правильність нашої роботи, освіти, соціальної взаємодії, всього, з чим пов'язане життя у суспільстві. Звичайно, можна ігнорувати протиріччя між, скажімо, переходом на натуральні продукти і роботою у сфері виробництва газованої води, але якщо щиро практикувати йогу харчування або будь-яку йогу, заперечувати ці протиріччя буде дедалі важче.

Робота над собою неминуче охоплює роботу над фізичним і соціальним оточенням, професією та творчістю, шлюбом і дружбою, відносинами з батьками, з суспільством, із Землею. Можна навіть стверджувати, що світ дарований нам як інструмент для здійснення внутрішньої роботи. Пам'ятайте: матерія невіддільна від духу, а душа – від плоті. Наше життя у цьому світі значне і сповнене духовним сенсом. Цей світ для нас – це знаряддя поклоніння, важливий кожен вчинок, що здійснений у ньому. Наші дії – це молитви, більш вагомі, аніж ті, які промовляють, стоячи на колінах біля ліжка; наші молитви не бувають марними.

Дата добавления: 2015-09-03