Cooperation in the field of human rights

1) victorious powers	b) держави-переможці
2) incapable of military service	d) непридатний до служби в армії
3) minority	a) меншість
4) to enjoy rights	e) користуватися правами
5) to be binding upon all parties involved	c) бути обов’язковим для всіх сторін
6) captured wounded	f) поранені полонені

The Convention for the Amelioration of the Condition of the Wounded in the Time of War – Конвенція про поліпшення стану поранених під час ведення війни.

The International Covenant on Civil and Political Rights – Міжнародний Пакт з громадянськиих та політичних прав.

The International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights – Міжнародний Пакт з соціальних, економічних і культурних прав.

Throughout the history there were some efforts of the mankind to maintain the human rights by international action – the conclusion of international treaties. It can be traced back to the 17th century, when the Treaty of Westphalia (1648) first established the principle of equal rights for different religions (the Catholics and Protestants in Germany).

Протягом всієї історії людство намагалось досягти дотримання прав людини за допомогою міжнародної діяльності - укладення міжнародних договорів. Це почалось у 17 столітті, коли за Вестфальським миром (1648) вперше запроваджено принцип рівних прав для різних релігій (католиків і протестантів в Німеччині).

In the 19th century, the universal prohibition of the slave trade was an object of international concern which expressed in various treaty arrangements. In 1926 the Assembly of the League of Nations approved the International Slavery Convention leading to complete abolition of slavery in all forms.

У 19 столітті об'єктом заклопотаності міжнародного співтовариства була загальна заборона работоргівлі, що знайшло своє відображення в різних договірних угодах. У 1926 році Асамблея Ліги Націй прийняла Конвенцію Міжнародного рабства для завершення процесу скасування всіх форм рабства.

It was also in the second half of the 19th century that the conclusion of treaties on the protection of the rights of victims of war began. The Convention for the Amelioration of the Condition of the Wounded in the Time of War provided that military wounded and sick of any side must be cared for and captured wounded must be sent home if they are incapable of military service (1864).

Крім того, у другій половині 19-го століття почалося укладення договорів про захист прав жертв війни. Конвенція з поліпшення стану поранених під час війни забезпечила надання догляду для поранених і хворих військових з обох сторін та відправлення додому поранених полонених, якщо вони не в змозі далі нести військову службу (1864).

In some of the peace treaties and in declarations created after World War I, a number of states of Europe and one state in the Middle East (Iraq) were made to accept the obligations toward their racial, linguistic, and religious minorities: all of their nationals were to be equal before the law

and were to enjoy the same political and civil rights. The result of the Treaty of Versailles (1919) was organizing the League of Nations which was of great importance for the development of international law, and also the protection of the particular rights of minorities.

У деяких мирних договорах і деклараціях, прийнятих після Першої світової війни, ряд держав Європи та одна держава на Близькому Сході (Ірак) взяли зобов'язання по відношенню до своїх расових, мовних і релігійних меншин: усі громадяни цих країн повинні були бути рівними перед законом і користуватися однаковими політичними і громадянськими правами. Результатом Версальського договору (1919) стала організація Ліги Націй, яка мала велике значення для розвитку міжнародного права, а також захисту конкретних прав меншин.

The Treaty of Versailles also established the International Labour Organization (1919) which after World War II became a specialized agency of the United Nations and contributed to the promotion of such human rights as the abolishing of forced labour, the elimination of discrimination

in employment and occupation, freedom of association, etc.

За Версальським договором також засновано Міжнародну організацію праці (1919), яка після Другої світової війни стала спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй і внесла свій внесок у просування таких прав людини, як скасування примусової праці, ліквідацію дискримінації під час прийому на роботу, свободу асоціацій тощо.

At the end of World War II, the victorious powers established the International Military Tribunal for the Trial of German Major War Criminals. Under its charter, the tribunal had jurisdiction to try not only crimes against peace and war crimes but also “crimes against humanity”

committed against any civilian population.

Наприкінці Другої світової війни держави-переможниці створили Міжнародний військовий трибунал для суду над головними німецькими військовими злочинцями. Згідно з його статутом, юрисдикція суду поширюється не тільки на злочини проти миру й військові злочини, але й «злочини проти людства», вчинені щодо цивільного населення.

The United Nations Organization was organized in 1945, and proclaimed protection of human rights as one of its leading principles.

Організація Об'єднаних Націй була заснована в 1945 році і проголосила захист прав людини як один з її провідних принципів.

In 1946, the United Nations set up the Commission on Human Rights as part of the Economic and Social Council. The Universal Declaration of Human Rights was approved by all member countries of the UN General Assembly in 1948. This declaration expressed the hope that people would learn to respect the rights and dignity of others.

У 1946 році Організація Об'єднаних Націй створила Комісію з прав людини в рамках Економічної і Соціальної Ради. Загальна декларація прав людини була схвалена всіма країнами-членами Генеральної Асамблеї ООН у 1948 році. У цій декларації висловлено сподівання, що люди будуть поважати права і гідність інших осіб.

In 1966 two very important documents on human rights were adopted by the UN – the International Covenant on Civil and Political Rights, and the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. Within Europe, there are also some documents on protection of human rights such as the European Convention for the Protection of Human Rights and

Fundamental Freedoms and the European Social Charter.

У 1966 в ООН були прийняті два дуже важливих документи в галузі прав людини - Міжнародний Пакт із громадянських та політичних прав та Міжнародний Пакт із соціальних, економічних і культурних прав. В Європі також прийнято деякі документи із захисту прав людини, такі як Європейська конвенція із захисту прав людини й основних свобод та Європейська соціальна хартія.

The European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms creates the effective mechanism of human rights protection – the European Court of Human Rights which decisions are final and binding upon all parties involved.

Європейська конвенція із захисту прав людини й основних свобод створює ефективний механізм захисту прав людини - Європейський суд з прав людини, рішення якого є остаточними і обов'язковими для всіх сторін-учасників.

18. THE EUROPEAN UNION: A NEW TYPE OF INTEGRATION (511)

The European Union is a family of democratic European countries committed to working together for peace and prosperity. Its population amounted to 487.297.627 people in 2007 when 27 countries became the EU Member States. The territory comes to 4.328.903 km².

Європейський союз являє собою сімейство демократичних європейських країн, які прихильні спільній роботі на благо миру і процвітання. Його населення склало 487.297.627 людей в 2007 році, коли 27 країн стали країнами - членами ЄС. Територія доходить до 4.328.903 км2.

The European Union is now regarded as a supranational legal and political entity, that is, in fact, unique. It is not a State intended to replace the existing states, but it is more than any international organization, it also contains some features of federation. The Community method involves a constant balancing of national and common interests, respect for the diversity of national traditions and the forging of a separate identity. It is an advanced form of integration. Its competence extends to the economy, industry, politics, citizen’s rights and foreign policy. The Member States have set up common institutions to which they delegate some of their sovereignty so that decisions on specific matters of joint interest can be made democratically at European level. This pooling of sovereigntyis also called “European integration”.

Європейський союз в даний час розглядається в якості наднаціональної правової та політичної організації, тобто, по суті, є унікальним. Це не держава, призначена для заміни існуючих країн, але це більше, ніж будь-яка міжнародна організація, він також містить деякі риси федерації. Метод Співтовариства передбачає постійний баланс національних та спільних інтересів, повагу до різноманітності національних традицій і ковку окремо взятої особистості. Це сучасна форма інтеграції. Його компетенція поширюється на економіку, промисловість, політику, права громадян і зовнішню політику. Держави - ​​члени створили спільні інститути, яким вони делегують частину свого суверенітету, так що рішення з конкретних питань, що становлять взаємний інтерес, можуть бути зроблені демократичним шляхом на європейському рівні. Це об'єднання суверенітету також називається " європейська інтеграція".

The historical roots of the European Union lie in the Second World War. The idea of European integration was conceived to prevent such killing and destruction from ever happening again. It was first proposed by the French Foreign Minister Robert Schuman in his speech on May, 9, 1950. This date, the “birthday” of what is now the European Union, is celebrated annually as the Europe Day.

Історичні корені Європейського союзу походять з Другої світової війни. Ідея європейської інтеграції була задумана, щоб такі вбивства і руйнування ніколи більше не повторилися. Вперше вона була запропонована французьким міністром закордонних справ Робертом Шуманом у своєму виступі на 9 травня 1950 року. Ця дата, "день народження", того що зараз є Європейським Союзом, відзначається щорічно як День Європи.

The EU was first and foremost created as an economic union. It was founded as European Economic Community. Creation and maintaining the EU’s single market has been a prominent goal of the Community, ensuring the “four freedoms”: free movements of people, goods, services and capital. Considered as a single economy the European Union is the largest in the world with a nominal gross domestic product (GDP)amounting to 31% of world economic output.

ЄС у першу чергу був створений як економічний союз. Він був заснований як Європейське економічне товариство. Створення та підтримка єдиного ринку ЄС була видатою метою Товариства, забезпечуючи "чотири свободи": вільне пересування людей, товарів, послуг і капіталу. Розглядаємий як одна економіка, Європейський союз є найбільшим у світі з номінального валового внутрішнього продукту (ВВП) у розмірі 31% від світового виробництва.

Politically the European Union is built around a common foreign and security policy. The objectives are as follows: 1) to safeguard the commonvalues, fundamental interests and independence of the Union; 2) to strengthen the security of the Union and its Member States in all the ways; 3) to preserve peaceand strengthen international security; 4) to promote international cooperation; 5) to develop and consolidate democracy and the rule of law, and the respect for human rights and fundamental freedoms. These objectives can be successfully achieved in two ways: by cooperation between the Member States in conducting their policy defining common positions and by gradually implementing common measures in the areas where the Member States share common interests.

Політично Європейський Союз побудований навколо спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Цілі полягають в наступному: 1) захист спільних цінностей, основних інтересів і незалежності Союзу; 2) зміцнення безпеки Союзу та його держав-членів в усіх відношеннях; 3) збереження миру і зміцнення міжнародної безпеки; 4) сприяння розвитку міжнародного співробітництва; 5) розвиток і зміцнення демократії і верховенства закону, а також повага до прав людини і основних свобод. Ці цілі можуть бути успішно досягнуті двома способами: шляхом співпраці між державами-членами у проведенні їх політики визначення загальних позицій і шляхом поступового впровадження загальних заходів в областях, де держави-члени поділяють спільні інтереси.

Peace and reconciliation are central to the process of European integration. Not once since the end of the Second World War has Europe sought to impose its ideas on the rest of the world, other than by setting an example of how to solve problems by negotiation. The European Union is increasingly called upon to act as a mediator and a stabilizing force in world affairs. Almost a half century of European integration has had a profound effect on the development of the continent and the attitudes of its inhabitants. It also has changed the balance of power. All governments, regardless of political complexion, now recognize that the era of absolute national sovereignty has gone. Only by joining forces and working towards a “destiny henceforward shared” can Europe’s old nations continue to enjoy economic and social progress and maintain their influence in the world.

Світ і примирення займають центральне місце в процесі європейської інтеграції. Не раз з кінця Другої світової війни Європа прагнула нав'язати свої ідеї решті світу, за винятком встановлення приклада того, як вирішувати проблеми шляхом переговорів. Європейському союзові все частіше доводиться виступати в якості посередника і стабілізуючої сили в світових справах. Майже півстоліття європейської інтеграції зробило глибокий вплив на розвиток континенту та на настрої його жителів. Він також змінив баланс сил. Всі уряди, незалежно від політичного обличчя, в даний час визнають, що епоха абсолютного національного суверенітету пішла. Тільки об'єднавши зусилля і працюючи в напрямку «долі відтепер загальні» старі народи Європи можуть продовжувати користуватися економічним та соціальним прогресом і зберігати свій вплив в світі.

Дата добавления: 2015-08-13