Contract law 287

1 transaction a правочин

1. obligation h) гарантія, зобов’язання

2. covenant g) домовленість, договір 2. зобов’язання за договором; 3.стаття договору;

3. pecuniary a) грошовий

4. default b) невиконання зобов’язань

5. fraud f) шахрайство

6. subject matter d) предмет обговорення

7. real estate c) нерухоме майно

8.validity e) юридична сила

Contracts are an integral part of everyday life. Working for an employer; insuring your car or your house and even buying a pint of milk are all governed by the law of contract. Although each of the three situations given above have their own specialist areas of law (employment law, insurance law and consumer law respectively) they are all governed by a set of underlying fundamental principles often referred to as the "general law of contract".

Договори є невід'ємною частиною повсякденного життя. Робота на роботодавця, страхування вашого автомобіля або будинку і навіть купівля пінти молока – все це регулюється договірним правом. Хоча кожна із трьох ситуацій, наведених вище, має свої власні спеціалізовані області права (трудове право, страхове право та споживче право відповідно), всі вони регулюються набором базових основоположних принципів, часто званих як «загальне договірне право».

Contract, in US law, is an agreement that creates an obligation binding upon the parties. The essentials of a contract are as follows: (1) mutual assent; (2) a legal consideration, which in most instances need not be pecuniary; (3) parties who have legal capacity to make a contract; (4) absence of fraud or duress; and (5) a subject matter that is not illegal or against public policy.

Договір в законодавстві США - це угода, яка створює зобов'язання, обов'язкові для виконання сторонами. Істотні умови договору є такими: (1) взаємна згода; (2) умови мають бути юридично дійсними, що в більшості випадків не обов’язково означає викладення їх у грошовому вираженні; (3) сторони мають правоздатність для укладення договору; (4) відсутність обману або примусу; і (5) предмет договору не є незаконним або направленим проти суспільних інтересів.

In general, contracts may be either oral or written. Certain classes of contracts, however, in order to be enforceable, must be written and signed. These include contracts involving the sale and transfer of real estate; contracts to guarantee or to answer for the debt, or default of another person; and, in most states of the U.S., contracts for the sale of goods above a certain value.

Загалом, договори можуть бути усними або письмовими. Деякі класи договорів, однак, щоб бути прийнятими до виконання, повинні бути в письмовій формі та підписаними. До них належать договори, пов'язані з продажем й передачею нерухомості; договори щодо гарантій чи відповідальності за боргові зобов’язання, або невиконання зобов’язань іншою особою; і в більшості штатів США договори з продажу товарів на суму вище певного значення.

Contracts are often classified as either contracts by specialty or simple contracts. Another class of obligations, sometimes referred to as contracts of record, are conclusive legal obligations created by the judgment or order of a court of record.

Договори часто класифікують або як спеціальні договори, або як прості договори. Інший клас зобов'язань, який іноді називають « contracts of record» - договори у вигляді публічного акту є незаперечними правовими зобов'язаннями, створюваними рішеннями або постановами « court of record» - суду письмового провадження ( Прим. суд, у якому всі провадження записують і вони доступні як доказові факти )

Contracts by specialty depend for their validity on the formality of their execution. They are required to be written, sealed, and delivered. The usual form of specialty contract is a covenant. A bond has always been regarded and classified as a specialty contract. Contracts by specialty do not require consideration or surrender of a right, given in exchange for the promise, to give them validity. Courts of equity, however, will not enforce a specialty contract unless it is founded on a consideration.

Юридична сила спеціальних договорів залежить від дотримання формальностей при їх укладенні. Договори має бути написано в письмовому виді, скріплено печаткою та вручено (іншій стороні). Звичайна форма спеціального договору - «covenant» - домовленість («із печаткою»). Зобов'язання (боргове, застава чи облігація?) завжди вважають і класифікують як спеціальний договір. Спеціальні договори не вимагають consideration * (зустрічного надання) чи surrender of a right (відмови від права), наданого в обмін на обіцянку надати їм юридичну силу. Суди «права справедливості ( Courts of equity), однак, не будуть примусово виконувати спеціальний договір, якщо він не заснований на consideration *(зустрічне надання).

Simple contracts do not depend for their validity on any particular formality in their execution, but rather on the existence of a consideration. Simple contracts are frequently classified as express and implied. An express contract is one entered into on terms expressed in spoken or written words. An implied contract is one that is inferred from the acts or conduct of the parties.

Юридична сила простих договорів не залежить від формальностей їх укладення, а скоріше від наявності consideration *(зустрічного надання). Прості договори часто класифікуються як позитивно виражені договори (express contract) або неявні (implied contract). Позитивно виражений договір вступає в силу на умовах, виражених в усній або письмовій формі. Непрямим договором є той, який виводиться з дії або поведінки сторін.

________________________________________________________________

* consideration - встречное удовлетворениe (Существует два варианта перевода этого термина – «встречное удовлетворение» и «встречное предоставление». Доктрина встречного удовлетворения является одной из наиболее характерных особенностей англо-американского права. Согласно этому принципу, обещание выполнить какое-либо обязательство считается безвозмездным и не связывающим, если не предполагается ответной услуги (встречного удовлетворения) со стороны лица, которому было дано данное обещание. Лицо, получившее обещание об исполнении в свою пользу обязательства, должно, со своей стороны, в ответ взять на себя все риски, связанные с материальным или правовым ущербом. Или оферент должен получить определенную выгоду за свое обещание. Существуют различные виды встречного удовлетворения, в которых выражены основные принципы данной доктрины, а также способы ее судебного толкования: adequate consideration, nominal consideration, past consideration, good consideration, sham consideration (И. И. Чиронова "Англо-русский толковый юридический словарь (гражданское право)

Дата добавления: 2015-08-13