And development

We may begin by asking the question: «What is constitutional law and what part does it play in our constitution?» One motive for seeking a definition of constitutional law is simply to settle conventional questions of usage within the legal system for purposes of exposition: to mark, for example, the boundaries of constitutional law and administrative law, or public law and private law. Another point of asking this question is to establish the existence of clear distinction between rules of strict law and rules established by political practice or constitutional convention.

Ми можемо почати з питання: «Що таке конституційне право і яку роль воно відіграє в нашій конституції?» Одна із причин для пошуку визначення конституційного права – викласти у рамках правової системи роз’яснення традиційних питань щодо наступного: розмежування, наприклад, конституційного права та адміністративного права чи публічного права і приватного права. Ще одна причина щоб задати це запитання – це визначити чітку відмінність між положеннями строго закону і правилами, встановленими політичною практикою або конституційними зборами (Коституційною Асамблеєю). (перевір речення).

So, constitutional law is the law which establishes, empowers and regulates institutions of government. Simple as it may seem, there is a complication because constitution has three meanings. First, it means all the laws regulating government. From this first meaning comes a second meaning where constitution refers to a system of government. Finally, constitution is used in a narrow sense to mean a document or statute, called «Constitution» containing basic constitutional rules.

Таким чином, конституційне право є правом, що встановлює, уповноважує і регулює інститути влади. Це, як може здатися, просте завдання насправді є складним, тому що слово «Конституція» має три значення. По-перше, воно означає всі закони, що регулюють діяльність уряду. Із цього першого значення приходить друге значення: конституція визначає систему правління. Нарешті, конституція використовується у вузькому сенсі для позначення документа або статуту, який називається «Конституція» та містить основні конституційні правила.

The concept of constitution was first outlined in Aristotle’s classification of governments identified with constitution. He believed that the best form of constitution is the combination of monarchy, aristocracy and democracy so that citizens could realize their rights and carry out the duties for the benefit of the whole society.

Саму концепцію конституції вперше запровадив Аристотель у своїй класифікації урядів, що ідентифікувались за допомогою «конституції». Він вважав, що найкращою формою конституції є така комбінація монархії, аристократії та демократії, яка дає змогу громадянам реалізувати свої права і виконувати свої обов'язки в інтересах усього суспільства.

The modern ideological roots of the idea of constitutional law are connected with the names of Thomas Hobbes, John Locke and other scholars who claimed the concept of concentration of powers and separation of powers and developed the notion of social contract. According to the above-mentioned notion, people in society willingly give up absolute freedom for sake of security and prevention of rule of «the law of the jungle» (the principle that only the strongest will survive).

Сучасне ідеологічне коріння ідеї конституційного права пов'язане з іменами Томаса Гоббса, Джона Локка та інших вчених, які проголосили концепцію концентрації влади й розподілу влади та розробили поняття суспільного договору. Відповідно до цього поняття, люди в суспільстві охоче віддають абсолютну свободу заради безпеки та запобігання дії «закону джунглів» (принцип, згідно з яким виживає найсильніший).

The works of these philosophers influenced upon the authors of the US Constitution and the French Declaration of the Rights of Man and the Citizen.

Твори цих філософів мали вплив на авторів Конституції США та французької Декларації прав людини і громадянина.

As the constitution is the framework for government then constitutional law is the study of foundational laws of nation states. Constitutions may limit or define the authority and procedure of political bodies to provide for enforcement of new laws and regulations.

Оскільки конституція встановлює рамки, у межах яких діє уряд, то конституційне право займається вивченням фундаментальних законів національних держав. Конституції можуть обмежувати або визначати повноваження і спосіб функціонування політичних органів для забезпечення ними виконання нових законів та нормативних актів.

Constitutional law is the body of law governing the implementation and interpretation of the constitution. It defines the range and application of the terms of the Constitution and covers fundamental aspects of the application of government authority in the nation states. It is a field of law that is both complex and broad. Some constitutional lawyers maintain that the Constitution purposely remains vague and subject to interpretation so that it may be adopted to the circumstances of a changing society. Other constitutional scholars however, maintain that the provisions of the Constitution should be strictly construed and their provisions applied in a very literal manner.

Конституційне право є зводом законів, що регулюють здійснення й тлумачення конституції. Воно визначає діапазон і застосування термінів Конституції й охоплює основні аспекти повноважень органів державного управління в національних державах. Це область права, яка одночасно складна й об’ємна. Деякі конституційні юристи стверджують, що Конституцію навмисно залишають розпливчастою і такою, що підлягає тлумаченню, у такому разі її можна пристосовувати до обставин мінливого суспільства. Інші конституційні вчені, однак, стверджують, що положення Конституції мають бути точно витлумачені та застосовуватись у буквальному сенсі.

Constitution is usually understood as the main formal document of the state but, of course, dealing with constitutional law the constitutional lawyer must not only consider constitutional history and political practice but also conventions of various kinds that are closely linked with the constitution itself.

Конституцію, зазвичай, вважають основним офіційним документом держави, але, звичайно, маючи справу з конституційним правом, конституційний юрист повинен враховувати не тільки конституційну історію і політичну практику, але й різноманітні конвенції, тісно пов'язані з самою конституцією.

Дата добавления: 2015-08-13