Висновки

Дослідження було виконане, головним чином, на матеріалах роману Томасса Бруссіґ «На короткому кінці Сонячної Алеї». Крім того, нами були враховані історичні відомості про топографічні об'єкти і відомості про історичний контекст написання роману. Широко використані також матеріали книжкового фонду обласної наукової бібліотеки ім. Про Ольжича. М. Житомира, а також електронні варіанти деяких статтей і книг.

Виконане дослідження показує необхідність аналізувати художній твір із залученням концепту хронотопу. Це допомагає у вирішенні непростої проблеми, яка полягала в парадоксальному протиріччі між різними формами пам'яті та різними способами відтворення минулого в літературі.

ЗМІСТ

ТЕЗИ……………………………………………………………………………… 2

ВТУП………………………………………………………………………………6

РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ НАПИСАННЯ РОМАНУ…………………………………………………………………………………10

1.1 Історичне підґрунтя виникнення «Німецької літератури об'єднання»…...10

1.2. «Історична пам’ять» як основа для виявлення національної ідентичності………………………………………………………………………………13

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ………………………………………………… ….16

РОЗДІЛ ІІ. ХУДОЖНЄ ВІДОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ………………………………………………………… …17

2.1.Виникнення нових форм зображення реальності ……………………… ….17

2.2. Характерні особливості оповідної манери в романі …………………........18

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ............................................................................... 21

РОЗДІЛ ІІІ. РОЗДІЛ ІІІ. ТОПОГРАФІЯ СПОГАДІВ ПРО НДР В РОМАНІ ТОМАСА БРУССІГА «СОНЯЧНА АЛЕЯ» …………………………………………..22

3.1. Втілення концепту «хронотопу»…………………………………………22 3.2. Топографічні відносини в спогадах головного героя……………………23 ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ….......................................................................28 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………........................................... 30

ВСТУП

Восени 1989 року в НДР відбувся так званий Поворот (Wende) - масові демонстрації протесту проти існування двох окремих німецьких держав, які несподівано завершилися відкриттям Берлінського муру (9 листопада 1989), послабленням контролю в соціалістичній Німеччині та остаточним злиттям НДР з ФРН (3 жовтня 1990). Попри ідилічні очікування «всенімецького раю», «об'єднання втрачених братів і сестер» (В. Лепеніз), «нечувана подія» возз'єднання вже на початку 1990-х років виявилася проблематичною: насильницька „вестернізація Сходу" (термін В. Ауфферманн), вандалізм щодо культури НДР (масове закриття східних університетів, скасування професур, нищення книжок, написаних в часи НДР, на звалищі в м. Еспенгайн в 1991 році), труднощі інтеграції східнонімецького населення до нових умов, криза самоідентифікації західних земель призвели до прояву глобального розриву всередині постульованої німецької єдності. Про це свідчать перші публікації на тему об'єднання: «У нас - табу на контакт» (М. Мітчелінг, 1991), «Стрес Повороту» (М. Шмітц, 1995), «Криза об'єднання» (Ю.Кока, 1995), «Культоршок, Німеччина» (В. Ваґнер, 1996) т ін. [2].

Об'єднання Німеччини, падіння Берлінської стіни, великі зміни у сфері політичного і культурного життя країни не могли не торкнутися літератури. На нашу думку, - це, без сумніву, одне з найважливіших і найгостріших питань, цікавих не тільки в світлі літературознавчих досліджень сучасної літератури, а й важливих для розуміння того, як сприймається німецька література».

Уявлення про новітню німецьку літературу в вітчизняному літературознавстві залишилося до теперішнього часу відкритою проблемою. Лише в 2003 р в журналі "Іноземна література" з'явилася оглядова стаття Е. Соколової "Зі Сходу на Захід і назад: література Німеччини після об'єднання".

Отже, актуальність дослідження обумовлена надзвичайно малою кількістю досліджень у вітчизняному літературознавстві як творчості окремих письменників, що визначили обличчя німецької літератури 1990-х рр., так і всього періоду в цілому.

Під «літературою об'єднання» ми розуміємо літературу, яка рефлектує життя Німеччини до і після Повороту з перспективи об'єднаної країни, кореспондує з політичним дискурсом Возз'єднання / Німецької єдності й відбиває перебіг культурної трансгресії та процесів реінтеграції німецького суспільства 1990-х років.

Одночасно в літературному житті Німеччини настає новий етап переробки минулого у вигляді романів та оповідань середнього покоління «східних» письменників, що народилися після 1960 року і, як правило, лише після об'єднання Німеччини стали відомими публіці. Адже для більшості цих авторів об'єднання Німеччини дійсно є найважливішою подією світового значення, учасниками якого вони стали, і падіння Берлінської стіни послужило приводом знову звернутися до свого минулого і спробувати усвідомити, які зміни несе з собою нова політична ситуація. Можливо, тому Берлінська стіна і життя по обидві її сторони виявляються основною темою їхньої творчості. Так, романи Томаса Бруссіґа, одного з молодих представників літератури об’єднання, які наважуються по іншому висвітлити цю проблему («Герої, такі ж, як ми» ("Helden wie wir", 1995) [5], «На короткому кінці Сонячної Алеї» ("Am kürzesten Ende der Sonnenallee", 1999) [3], - миттєво стають бестселерами. Разом з тим творчість молодих авторів не виправдовують надії тих, хто чекав від них якоїсь політичної заяви. Автори дивують не своїм критично-просвітницьким поглядом, який від них очікували, а доброзичливою, хоча і іронічною дистанцією до описуваних подій. Вони відточують свою майстерність гри з атрибутами повсякденності, намагаються розглянути життєві обставини рядових жителів Німеччини, не піддаючи їх програмному аналізу [13].

О б’єктом нашого дослідження став художній світ одного з таких творів, а саме, роман Томаса Бруссіга «На короткому кінці Сонячної Алеї» (“Am kürzesten Ende der Sonnenallee”, 1999).

Бруссіг пише про своє покоління, яке виросло в НДР, і знаходиться на шляху до об'єднаної Німеччини. У романі йдеться про компанію підлітків, які живуть на маленькій вулиці в Східному Берліні в безпосередній близькості від Берлінської стіни. З великою винахідливістю і дотепністю вони порушують приписи та обмеження, що існують у повсякденному житті НДР. У кожного з героїв свої мрії, наївні і дитячі. Один закоханий в найкрасивішу дівчинку в школі, інший мріє про альбом «Rollsng Stones». Дуже важливо, як зображені західна і східна частини Берліна. 60-метровий шматочок Сонячної алеї, великої вулиці, одна частина якої знаходиться в НДР, а інша - у ФРН, показаний, немов маленька казкова країна, що має свою історію, своїх жителів. Не важко помітити, що об’єктами спогадів є не лише ідеологічні середовища того часу, а й певні місця, так звані «місця пам’яті» [12] де перебувають головні герої.

Предметом дослідження є топографія спогадів в художньому втіленні роману Томаса Бруссіга «На короткому кінці Сонячної Алеї».

Таким чином, письменник поставив перед літературою непросту проблему, яка полягала в парадоксальному протиріччі між різними формами пам'яті, різними способами відтворення минулого.

Метою нашого дослідження є аналіз не лише «історії пам’яті»[12], а й «топографії спогадів», яка є одним із аспектів відображення культурної пам’яті народу [8].

Досягнення цієї мети вимагає вирішення наступних задач:

- розглянути історичний контекст написання роману;

- розглянути поняття «історичної пам’яті» як основу для виявлення національної ідентичності;

- виявити особливості оповідної манери в романі;

- дослідити топографію спогадів в художньому втіленні роману;

- проаналізувати топографічні відносини в спогадах головних героїв.

Для вирішення поставлених задач ми використовували наступні методи та прийоми:

- прийом топографічного аналізу тексту (цей досить новий літературознавчий напрям представлений, зокрема, такими вченими, як Franko Moreetti, Barbara Piatti, Stefan Rehm і т.д.);

- метод пильного прочитання тексту (close reading);

- культурно-історичний метод;

- елементи біографічного методу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, щоб донести до читача, що прекрасні спогади можуть залишитися не лише від найкращих часів. А, отже, довести, що повість Томаса Бруссіга «На короткому кінці Сонячної Алеї» може бути цікавою не лише студентам, учням, а й людям середнього покоління, котрі пам'ятають, як це було в СРСР і матимуть чудову нагоду згадати минуле і порівняти якісь ситуації і, можливо, посміятися з себе. Адже коли людина вміє посміятись сама над собою - це ознака її душевного здоров'я і мудрості.

Дата добавления: 2015-08-18