Із записок яхтсмена

«До Сінопської бухти зайшли пізньої ночі.

Сіноп спав і не боявся, що хтось потривожить його сон. Запорозькі козаки, які терзали колись місто із заздрісною постійністю (жаль, що не уточнено: у відповідь на постійне терзання Османською імперією України. – В. Ч.), адмірал Нахімов, який відправив на дно османську флотилію – усе це далека історія, якою турецькі школярі не обтяжують себе. Інша річ, красива легенда про царицю амазонок незрівнянну Сінопу, яка подарувала ім'я прадавньому поселенню.

І факт народження тут великого Діогена і найбільшої верфі Османської імперії. Залишки фортечної стіни, обвитої плющем, вражають розмірами (а її колись штурмом брали братчики Сагайдачного!) і недвозначно натякають на колишню могутність міста, заснованого більше двох з половиною тисяч років тому. Нині воно зустрічає своїх гостей з дитячою привітністю і безпосередністю.

Господар кафе на набережній запрошує до себе, сподіваючись на гарні чайові від іноземців. Але дізнавшись, що ми з України, розпливається в посмішці: „Ющенко – гуд!“ – і пригощає нас кофе – справжнім, ароматним, густим. Так почалося наше знайомство з чорноморською Турцією. А до нас тут побували скіфи, ассирійці, греки, римляни, османи, хрестоносці, сельджуки, монголи, Тамерлан і Александр Македонський, Петро Сагайдачний та інші козацькі морські отамани – непогана компанія, чи не так?

Уранці місто заграло новими фарбами – срібно‑рибними, червоно‑полуничними і пістряво‑вуличними. Ми всотували в себе місцевий колорит і не засмучувалися тотальному незнанню населенням англійської мови – спілкування вийшло, як говориться, „від серця до серця“, щирим і з посмішкою. Сінопці, слава Богу, ще не зіпсовані туристичним бізнесом!

А який тут чудовий хамам. Заслужений відпочинок в чарівній кофейні, довгоочікуваний обід в рибному ресторані і неспішна прогулянка по вже майже рідному місту. Ми так розслабилися, що часу на пошуки музею Діогена вже не було – залишаємо це задоволення тим, хто прийде за нами».

Спекотний полудень.

Десь там, далеко на обрії зливаються дві лазурі – небесна і морська.

Легкий вітерець. Яких тільки круїзів не запропонують туристові в Турції!

Sunset cruise – круїз на заході сонця.

Cocktail charter – круїз на яхті.

А ще ж чорноморська ралі‑регата – «Sitronics Intellect Cup».

Екстрим вам забезпечений! По саму зав'язку. Вкупі з гламуром. Кричать рекламні щити:

«Якщо ви стомилися від нудьги й безділля на пляжах та одноманітності курортних задоволень, якщо душа бажає і прохає вражень і ви не проти полоскотати свої нерви – круїз на яхті для вас!»

Бувалі ще запевняють: любіть море! Тільки море допоможе виявити не лише ваші кращі риси характеру, а й гірші – знадобиться. У крайньому разі, на берег – запевняють все ті ж бувалі, – ви повернетесь з моря зовсім іншою людиною, яка володіє якоюсь захоплюючою тайною, незбагненною для «сухопутних» громадян. Не кажучи вже, що ви значно поповните свій словарний запас і безперечно розширите кругозір.

І це при тому, що на морі гарантують врятування лише кожного п'ятого пасажира – така статистика!

Тож, постарайтесь на морі стати саме п'ятим пасажиром і екстрим вам буде забезпечений по саму зав'язку!

А ще вам буде забезпечено багато чого. У тому числі й «вражаючий захід сонця у відкритому морі» і, звичайно ж, холодний мартіні в запотілих бокалах…

Дата добавления: 2015-08-18