Читання з аркуша

Про користь читання з аркуша для розвитку студентів музична педагогіка говорить з давніх-давен. На особливих перевагах, які містяться у читанні музики, не раз наголошували видатні виконавці та педагоги. Вони вважали, що читання з аркуша повинно складати певну частину щоденного раціону занять музиканта.

Читання з аркуша – це форма діяльності, яка відкриває найсприятливіші можливості для всебічного і широкого ознайомлення студентів з музичною літературою. Розширяючи горизонти пізнання студентами музики, поповнюючи фонд їхніх слухових відчуттів, збагачуючи професійний досвід і т.д., воно здатне зіграти найактивнішу роль в процесах становлення та розвитку музичної свідомості.

Таким чином, читання з аркуша – один з найкоротших, найбільш перспективних шляхів, які ведуть до загальномузичного розвитку студентів. Саме в процесі читання нот з аркуша зі всією повнотою і чіткістю виявляють себе основні дидактичні принципи розвиваючого навчання: збільшення обсягу використаного у навчанні музичного матеріалу та прискорення темпів його проходження.

Не дивлячись на те, що важливість цієї роботи визначається завжди й усіма, в навчальній практиці їй не завжди надається достатня увага. Однією з причин цього є прагнення деяких педагогів детально “відшліфувати” з студентами задану програму, старанно її відпрацювати з тим, щоб забезпечити успішність залікових чи екзаменаційних виступів. В результаті цього обов’язковій програмі студенти приділяють основну частку свого часу, а можливість вільного музикування за інструментом зводиться нанівець.

Розглянемо деякі вузлові питання теорії й методики читання музики за фортепіано, визначимо принципово важливі положення читання нот з аркуша.

1. Одна з головних умов, що забезпечить правильний процес читання з аркуша, полягає в уявному випередженні студентом того, що безпосередньо грається ним в даний момент.

Для виховання навичок читання нот важливо привчати студентів проглядати нотний текст очима. Треба усвідомити розмір і ладотональність, побудову твору, а також уявно його прослухати. Це не лише допоможе ясніше уявити характер твору, але й буде сприяти розвитку внутрішнього слуху.

2. Друге суттєве положення теорії й практики читання музики з аркуша виражається у вимозі невідривності погляду студента від нотного тексту. Лише за цієї умови може бути забезпечене плавне, безперервне, логічне розгортання звукового “дійства”. Невідривність від тексту погляду тісно пов’язана з вмінням грати не дивлячись на руки, як часто говорять “всліпу” – вмінням винятково важливим при читанні з аркуша. Відриваючи очі від нотних лінійок, студент, зрозуміло, легко губить той фрагмент тексту, який виконує в даний момент. Звідси – затримки, зупинки, різні помарки у виконанні.

При читанні з листа студент повинен передусім охопити твір в цілому. Тому звертається увага на найсуттєвіше. Деякі ж деталі – другорядні голоси, менш значні звуки в акордах, витончені відтінки – можуть лишитися за полем зору виконавця. При читанні з аркуша слід прагнути зіграти твір без зупинок, в темпі, по можливості наближеному до справжнього.

3. Третьою умовою, здатною сприяти покращенню процесу читання музики з аркуша є необхідність орієнтуватися при грі за графічними обрисами нотного запису, за контурним окресленням нотних структур. Вихоплюючи єдиним поглядом загальну конфігурацію мелодичних малюнків, спрямованість їх руху, пізнаючи в тексті різні акордові стереотипи (тризвуки, домінантсептакорди, їх обернення і т.д.) за їх характерним зовнішнім виглядом, кваліфікований “читач” не потребує абсолютного розшифрування кожного звуку на нотоносці. Так, уточнюючи нижній звук будь-якої складної вертикалі, він без особливих зусиль розгадає останні, інакшими словами сприйме акордову вертикаль як єдину і цілісну “звукову картину”.

Звичайно, читати за фортепіано на початковому етапі слід полегшені твори. Нема необхідності детально відтворювати на клавіатурі кожен знак нотного тексту. Скороченню й полегшенню тексту в першу чергу підлягають фонові гармонічні звукоутворення (фігураційні орнаменти, акордові комплекси і т.д.). Навпаки, мелодичні малюнки, як і баси, вимагають до себе особливо дбайливого відношення.

Зусилля студентів при читанні з аркуша повинні бути спрямовані насамперед на виявлення в нотному тексті і відтворення більш-менш закінчених, структурно завершених музичних думок. Тільки гра “по фразах”, як свідчить художня практика, здатна надати процесу читання змістовності, внутрішньої логіки й емоційного забарвлення. Навпаки, характерне для недосвідчених музикантів педантичне і суто механічне “крокування” від ноти до ноти, від клавіші до клавіші – свідчення глибокого нерозуміння важливих закономірностей читання музичного тексту з аркуша.

Першою умовою успішного оволодіння студентами навичками читання з аркуша є розвиненість технічної піаністичної бази (рухливість пальців, вміння виконувати стрибки, диференціювати звучання мелодії і гармонії в акомпанементі, володіння навичками педалізації тощо ). Другою – систематичність і послідовність самостійних занять студентів над розвитком навичок і прийомів читання, таких як: миттєвої орієнтації у фактурі твору, зокрема фактурі акомпанементу-гармонії, мелодії, ритмі й темпі, вміння обрати потрібну аплікатуру.

Знаний педагог-піаніст І.Гофман, відповідаючи на запитання про найкращий шлях набуття професійно-необхідних для піаніста навичок читання з аркуша, писав: “Багато читати і грати з аркуша, причому як можливо швидко, хоча б і траплялись деякі дрібні помилки. При швидкому читанні ви зможете розвинути здатність очей, як кажуть “хапати”, а це, у свою чергу, полегшить вам читання деталей”.

Одним з важливих факторів, що заважають студенту, навіть добре технічно підготовленому, навчитись швидко читати нотний текст, є психологічний бар’єр. Проблема його подолання – першорядне завдання початкового етапу занять з читання нот.

Оптимізація навчального процесу на уроці, створення атмосфери доброзичливості через методично правильний підбір навчального репертуару за рівнем доступності (у технічному та художньому відношенні) – перспективний шлях вирішення цієї проблеми.

Починати вивчати твори краще з таких, що мають незначний обсяг, повільний або помірний темп і тональність з невеликою кількістю ключових знаків. Крім цього, перехід від одного ступеню складності фактури твору до іншого повинен здійснюватися поступово, через ускладнення одного з елементів акомпанементу-гармонії, метроритму, темпу, форми, обсягу.Важливо також пам’ятати, що прийом “спрощення фактури” слід використовувати лише у випадку крайньої необхідності.

Таким чином, основним завданням при читанні з аркуша є:

-ознайомлення з нотною літературою різних художніх стилів, історичних епох;

-збільшення об’єму використаного матеріалу та прискорення темпів його проходження;

-виявлення структури твору, його стилістичних особливостей;

-орієнтація за графічними обрисами нотного тексту, за контурами нотних структур;

-зорове випередження нотного тексту;

-невідривність погляду від нотного тексту;

-осягнення потрібного темпу та характеру твору;

-узагальнене виконавське охоплення музичної форми;

-розкриття художнього образу твору.

Дата добавления: 2015-07-24