Виконавське опанування його художньої цілісності.

Подібний поділ цілком допустимий і правильний, наприклад, в уявленні шляхів роботи над твором: від цілого до окремого і знову до цілого. Разом з тим, слід враховувати, що такий поділ все ж умовний, оскільки на практиці дані етапи роботи на лише нерозривно пов’язані між собою і не можуть бути точно розмежовані, але часто співпадають або частково взаємопроникають. Це стосується, наприклад, закінчення розбору і початку роботи над різними окремими завданнями; завершальний етап включає в той же час вдосконалення деталей і т.д. Тому до поділу на 3 етапи слід відноситися обережно, визнаючи одночасно, що уява про нього може допомогти організованості в роботі над твором.

Завдяки виключній різноманітності і багатству цінних в художньому відношенні творів, музична література дає педагогу широкі можливості для повноцінної роботи зі студентами. У відповідності зі всім ходом занять вміло підбираючи твори, педагог керує їх розвитком. Таким чином, твори, які вивчаються, постають як “засоби”, які дозволяють оволодіти певними піаністичними навичками, досягти певного рівня музичної підготовки. проте таке розуміння художнього твору було б не тільки досить вузьким, але й шкідливим. робота над кожним твором повинна розглядатися насамперед як залучення студента до світу прекрасного, як ще один крок, хоч і невеликий, до розкриття його творчої індивідуальності. Одночасно цим будуть розв’язуватися і відповідні піаністичні завдання. Мета роботи над конкретним твором змістовне, яскраве, технічно досконале виконання.

На першому етапі (етапі формування музичного образу) необхідно ознайомитися з творчістю композитора, епохою, історією написання. Далі прослухати твір (у живому виконанні чи запису) та визначити жанр, форму, художній образ. Головним фактором створення художнього образу можуть бути окремі емоційно-образні асоціації, поетичні картини, літературний текст, емоційна реакція.

На другому етапі – (етап технічного освоєння твору) відбувається вивчення та опрацювання всіх елементів нотного тексту: робота над інтонацією, засвоєнням фактури, темпоритму, осмисленням штрихів, динаміки.Виконавці мають проникнути у глибини інтонаційної змістовності виконуваної музики. Це надасть можливість зрозуміти твір, визначити стиль.

На другому етапі роботи над твором слід звернути увагу на вибір аплікатури. У її виборі слід виходити не лише з понять зручності, але й вимог фразування, штрихової узгодженості.

Справу художнього та технічного опрацювання не можна розглядати окремо від питань педалізації. Педаль, як один із засобів музичної виразності, тісно пов’язана з основними барвами виконавської палітри та суттєво доповнює їх.

Існує декілька різновидів педалізації: зв’язуюча, запізнена, звукова, ритмічна, гармонічна, напівпедаль, чверть педаль. Застосування того чи іншого різновиду залежить від стилю виконуваного твору, відповідних ансамблевих завдань, а також акустичних умов.

Основна увага на третьому етапі звертається на питання, пов’язані з цілісністю виконання, з уточненням і найбільш яскравим виявленням загального виконавського задуму. На цьому етапівирішується питання темпу, динаміки, пошуків відповідних відтінків і контрастів, міцності технічних навиків, автоматизації виконавських прийомів.

У репетиційному процесі на цьому етапі корисним буває ретельне опрацювання окремих деталей. Один з варіантів – робота над твором по частинах, розділах, правильне членування на фрази, встановлення відповідних темпів, детальне опрацювання різноманітних відхилень від темпу – сповільнення, прискорення, rubato. Особливу увагу треба звернути на музичні епізоди, що вимагають ритмічної точності, штрихової визначеності. Лише таке скрупульозне опрацювання всіх вищезгаданих деталей дає якісний кінцевий результат.

Однією з важливих передумов цілісності виконання є відчуття загальної лінії розвитку твору. Допомогти студенту в цьому може насамперед прищеплене йому з ранніх років сприйняття музики в розвитку і, зокрема, відчуття не лише “місцевих” опорних звуків, невеликих вершин, але й великих кульмінацій твору. Вони дозволяють об’єднати всі розділи, частини.

Для того, щоб виявити і провести загальну лінію цього розвитку, необхідно не лише відчувати його цілеспрямованість, але й володіти певними виконавськими навичками, зокрема умінням “горизонтально мислити” і “мислити наперед”.

Дата добавления: 2015-07-24