Розповідь учителя. Тема. Адміністративне право

Урок № 22

Клас: 10

Тема. Адміністративне право

Мета: спираючись на знання учнів, отримані при вивченні пра­вознавства в дев’ятому класі, охарактеризувати адміні­стративне право та адміністративну відповідальність; удо­сконалювати вміння аналізувати й порівнювати поняття, працювати з джерелами інформації; формувати вміння давати правову оцінку ситуацій із життя; сприяти форму­ванню правової культури учнів.

Очікувані результати: Після опрацювання теми учні зможуть: дати визначення адміністративного права, назвати осно­вні його інститути та джерела;

• дати визначення адміністративного проступку та розкри­ти його склад;

• розкрити особливості правового статусу суб’єктів адмі­ністративного права;

• охарактеризувати особливості адміністративної відпові­дальності неповнолітніх;

• пояснити, що таке державна служба;

• розкрити підстави адміністративної відповідальності;

• назвати види адміністративних стягнень.

Базові поняття і терміни: «адміністративне право», «суб'єкти адміністративного права», «державна служба», «адміністративний проступок», «ад­міністративна відповідальність», «адміністративні стягнення».

Обладнання уроку: підручник, таблиця «Види адміні­стративних проступків».

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

III. Вивчення нового матеріалу

1. Загальна характеристика адміністративного права.

2. Суб’єкти адміністративного права.

3. Державна служба.

4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.

5. Підстави адміністративної відповідальності.

6. Адміністративні стягнення.

7. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Бесіда на повторення

• Які відносини регулює адміністративне право?

• Які правопорушення називають адміністративними?

• За які адміністративні проступки несуть відповідальність неповнолітні? Підбиваючи підсумки цієї частини уроку, учитель пропонує учням погли­бити свої знання в галузі адміністративного права, зауваживши, що у пере­кладі з латини слово administration означає керування, управління.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.

Розповідь учителя

Адміністративне право України являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. Головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існу­вання у сфері державного управління у зв’язку з організацією та функціону­ванням системи виконавчої влади на всіх рівнях управління в державі.

Адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлю­ються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.

Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що складають­ся з питань державного управління:

· відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, Кабінетом Міністрів України та обласними, районними державними адміністраціями);

· між не підпорядкованими одне одному державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні — між державними адміністраціями різних областей);

· між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об’єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об’єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадя­нином, який звернувся до відділу з відповідною заявою).

При регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі ме­тоди: рекомендації й обов’язкові настанови, заборона певних дій, одноособо­ве і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. Однак найпоширенішими і найважливішими методами державного управління є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). Переконання пов’язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. У разі порушення закону за­стосовується примус. Примус — це крайній захід, який використовують зде­більшого для припинення правопорушення.

Джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. По-перше, це Конституція України, яка визначає систему органів виконав­чої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного управління.

До законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать Закони України «Про державну службу», «Про міліцію», «Про місцеве само­врядування в Україні», «Про звернення громадян» тощо. Окремі положення адміністративного права містять Повітряний та Митний кодекси. Окреме місце посідає Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

2. СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА.

Дата добавления: 2015-07-20