Розповідь учителя. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на під­ставі:

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на під­ставі:

• придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, ін­шими цивільно-правовими угодами;

• безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

• приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користу­вання;

• прийняття спадщину;

• виділення на місцевості (в натурі) належної їм земельної частки (паю). Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особа­ми України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності в разі:

• придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, ін­шими цивільно-правовими угодами;

• внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

• прийняття спадщини;

• виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, а також іноземні юридич­ні особи не можуть бути власниками земель сільськогосподарського призна­чення.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунк­тів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

Територіальні громади набувають землю в комунальну власність у разі:

· передачі їм земель державної власності;

· примусового відчуження земельних ділянок у власників із мотивів сус­пільної необхідності та для суспільних потреб;

· прийняття спадщини;

· придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, інши­ми цивільно-правовими угодами;

· виникнення інших підстав, передбачених законом.

Право державної власності на землю набувається і реалізується держа­вою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. Держава набуває пра­ва власності на землю у таких випадках:

• відчуження земельних ділянок у власників із мотивів суспільної необ­хідності та для суспільних потреб;

• придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

• прийняття спадщини;

• передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

• конфіскації земельної ділянки.

Підстави припинення права власності на земельну ділянку;

• добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

• смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

• відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

• звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

• відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

• конфіскація за рішенням суду;

• невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України (наприклад, у випадку спадкування ними земель сільськогосподарського призначення).

4. КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ: ПОНЯТТЯ, СУБ’ЄКТИ, ВИДИ.

Дата добавления: 2015-07-20