Стаття 269 «Спостереження за особою, річчю або місцем» КПК України

(1) Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

(2) Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

(3) Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

Стаття 270 «Аудіо-, відеоконтроль місця» КПК України

(1) Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

(2) Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

Питання 5. Обов’язкові та факультативні учасники і принципи проведення різних видів огляду

Загальні вимоги щодо обов’язкової участі суб’єктів антикримінального судочинства у проведенні де-факто процесуальної дії взагалі та різних видів огляду, зокрема, викладені у ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій».

Так, згідно ч. 3 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

У відповідності з ч. 6 ст. 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для проведення низки де-факто слідчих дій, з оглядів поміж яких вказано лише огляд трупа, у т. ч. пов’язаного з ексгумацією, та освідування особи, якщо не застосовано безперервного відеозапис ходу проведення цих дій, про недоліки чого говорилося окремо (див. лекція 4 з курсу криміналістики, питання 3).

У той же час, згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Поняті, згідно вимог абз. 1 ч. 7 ст. 223 КПК України, можуть бути запрошені для участі в інших де-факто процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Тобто обов’язковими випадками залучення понятих є тільки такі різновиди огляду: 1. Огляд трупа. 2. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією. 3. Освідування особи. 4. Огляд житла та іншого водління особи.

Проведення останнього різновиду огляду з обов’язкової присутності понятих обумовлено вимогами абз. 2 ч. 7 ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій» КПК України, згідно яким обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Залучення понятих на розсуд слідчого залишається по всіх інших видах огляду: 1. Місцевості 2. Приміщення. 3. Речей. 4. Документів. 5. Місця діяння макроправопорушення.

Конкретизацію інших обов’язкових учасників дають відповідні статті, коли згідно:

- ч. 1 ст. 238 «Огляд трупа» КПК України огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта;

- ч. 2 ст. 239 КПК України труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта;

- ч. 2 ст. 241 КПК України освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується;

Практикою встановлено, що обов’язковими є участь таких спеціалістів:

1. Спеціаліст вибухотехнік за наявності на місці діяння такого роду пристроїв

2. Інспектор ДАІ при огляді місця дорожньо-транспортного діяння тощо.

До факультативних суб’єкти антикримінального судочинства відносяться всі інші особи, коли їхня факультативність передбачена, зокрема, й відповідними нормами КПК України, коли згідно вимог:

- ч. 3 ст. 237 КПК України для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

- ч. 2 ст. 241 КПК України освідування здійснюється, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Частіше ж факультативність участі певних суб’єктів антикримінального судочинства обумовлюється лише антиделіктною ситуацією, яка, однак, може перетворити участь певного суб’єкта в обов’язкову, висновок про що можуть роблять керівник органу досудового розслідування або прокурор при здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також суддя чи суд при постановленні відповідного процесуального рішення.

В якості третіх осіб при проведенні огляду можуть виступати:

1. Особи, які ведуть фотовідеодокументування місця діяння.

2. Ордист для оперативного обміну і використання відомостей.

3. Представники громадськості із охорони місця діяння макроправопорушення та ін.

Принципи здійснення слідчого обстеження місця діяння:

1. Невідкладність огляду місця діяння.

2. Першопочатковість характеру огляду місця діяння (коли з декількох невідкладних дій встановлюється черговість їх проведення)).

3. Об’єктивність огляду місця діяння.

4. Повнота огляду місця діяння.

5. Системність огляду місця діяння.

6. Пошуковість характеру огляду місця діяння.

7, Розшуковість характеру огляду місця діяння.

8. Принцип можливо повнішого використання у процесі огляду науково-технічних засобів.

9. Принцип можливо повнішого використання у процесі огляду допомоги спеціалістів.

10. Забезпечення збереження обстановки місця діяння.

11, Єдине керівництва оглядом місця діяння.

12. Безперервне спільне із понятими сприйняття всіх дій у процесі огляду,

13. Безперервне спільне із понятими розуміння всіх дій у процесі огляду.

14. Постійний взаємозв’язок та обмін відомостями між учасниками обмеження.

15. Постійний взаємозв’язок та обмін відомостями з ордистами.

Питання 6. Етапи і способи проведення огляду місця діяння, черговість збирання та фотовідеодокументування антиделіктних слідів

Послідовність підготовки та здійснення обстеження (огляду, особистого дослідження) зводиться до наступного.

Етапи слідчого огляду місця діяння:

1. Підготовчий етап

2. Робочий (оглядовий, загальний, детальний) етап

3. Заключний етап огляду місця діяння.

Підготовчий етап включає в себе:

1. Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце діяння полягають у тому, що з’ясовується:

- у заявника чи чергової частини міліції, що і де конкретно трапилось, чи є потерпілі;

- якщо так, то чи надана їм медична допомога чи є інші наслідки (руйнування, зупинка транспорту, перерва виробництва);

- чи прийняті заходи по забезпеченню охорони місця діяння, чи знаходяться там співробітники міліції або інші посадові особи;

- коло осіб, участь яких необхідна (обов’язкові, факультативні, треті особи);

- наявність та готовність технічних засобів (для фотовідеозйомки, освітлення, виявлення та фіксації слідів, упаковки речових доказів, засоби перевозки трупу та ін.)

2. Підготовчі дії слідчого на місці діяння:

– слідчий перевіряє стан виконання попередніх вказівок, уточнює їх і при необхідності дає нові розпорядження;

- отримує початкові відомості від ордистів та свідків (осіб, які перебували або знайшли місце діяння, виявили труп та ін.) з приводу діяння макроправопорушення;

- отримує відомості, хто був і що робив на місці діяння, в якому одязі був, яке взуття (щоб помилково потім не зібрати сліди цих осіб);

- визначає спосіб огляду місця діяння;

- уточнює учасників, інструктує їх.

На оглядовому етапі з’ясовуються загальні питання про те, що саме уявляє собою місце діяння і що саме мало місце тут, а також де мають бути межі місця діяння та як ці межі співвідносяться з прилеглою територією. Цей етап дає початкові відомості для планування самого огляду, уточнення обов’язків учасників.

Загальний етап має за мету більш детальне обстеження усіх елементів обстановки місця діяння макроправопорушення з метою виявлення усіх ознак, які безпосередньо пов’язані з цим діянням і доступні до сприйняття без маніпуляції відповідними предметами.

Загальний та детальні етапи можуть неодноразово чергуватися, тобто послідовно виконуватися щодо різних елементів місця діяння.

Щодо цих двох етапів виділяють наступні способи їх проведення:

1. Статичний (без зрушення початкового положення об’єктів).

2. Динамічний (пов'язаний з маніпулюванням, переміщенням і перевертанням об’єкту).

3. Ексцентричний (від центру до периферії по спіралі – при наявності на місці діяння чітко вираженого центрального вузла, наприклад - трупу).

4. Концентричний (при відсутності чітко вираженого центрального вузла – від периферії до центру по спіралі).

5. Вузловий (вибірковий, суб’єктивний).

6. Фронтальний (суцільний, об’єктивний).

7. За секторами (на Україні він не застосовується):

7.1. Попереднім поділом місця діяння на конкретну кількість градусів, що відображається на схемі;

7.2. Визначенням орієнтирів початку і завершення кожного із секторів, що також попередньо документується у схемі.

8. Комбіновані способи проведення слідчого огляду та особистого дослідження місця діяння.

На заключному етапі з’ясовуються проблеми та інші недоліки попередніх етапів, розглядаються заяви і зауваження учасників даної де-факто слідчої дії, приймаються заходи по усуненню виявлених недоліків, пакуються виявлені сліди та інші речові докази, складається протокол огляду.

Черговість збирання слідів діяння макроправопорушення наступна:

1. Застосовують позалабораторну собаку-детектора для пошуку по слідах запаху людини переслідуваного. Для цього треба з’ясувати, які сліди (відбитки взуття) або інші предмети заздалегідь можуть належати переслідуваному і мають використовуватись в якості стартових запахоносіїв. Відбитки взуття беруться такі, які не придатні для трасологічних досліджень з метою індивідуальної ідентифікації взуття переслідуваного. Такі відбитки краще за все брати біля периферії місця діяння. Щоб не припуститися помилки, варто знайти вхідні і вихідні відбитки взуття переслідуваного. Замість відбитків взуття можна використовувати ті речові джерела, які заздалегідь належали переслідуваному (його капелюх, рукавички та ін. одяг). Місце знаходження відбитка чи даного речового джерела позначається на схемі місця діяння. Позначається також шлях до об’єкту та від нього кіносолога с собакою-детектор. Далі кіносолог і собака-детектор поза межами місця діяння пересуваються самостійно аж до того моменту, коли вони настигнуть переслідуваного. На випадок знаходження на шляху переслідування знаряддя макроправопорушення чи інших речових джерел, у т. ч. одягу переслідуваного, які той втратив чи від яких позбавився навмисно, в дану групу доцільно включити й ордиста. Ордист має залишитись при знайденому речовому джерелі – трасосубстанції, і засобами зв’язку сповістити про це слідчого. Речове джерело і місцевість у даному випадку будуть виступати в якості додаткового місця діяння, підготовка до огляду якого та огляд мають здійснюватись на загальних підставах.

2. Після застосування позалабораторного собаки-детектора приступають до збирання ймовірних слідів запаху переслідуваного. Методика збирання слідів запаху та отримання зразків запаху переслідуваного викладена окремо (див. лекція 9 з курсу криміналістики, питання 4).

3. Збирання мікрооб’єктів, яке здійснюється на відміну від збирання слідів запаху людини не окремо, а паралельно із збиранням звичайних слідів діяння макроправопорушення та інших речових джерел. Тобто ймовірний носій мікрооб’єктів спочатку обстежують з метою знаходження мікрооб’єктів, а якщо такі не виявлені, і якщо є обґрунтовані дані про те, що вказане речове джерело є носієм ультрамікрооб’єктів чи ультраоб’єктів, то це речове джерело впаковується з метою подальшого призначення експертизи із завданням виявлення та іншого збирання та дослідження самих ультрамікрооб’єктів та ультраоб’єктів. Тоді ж, коли такого роду даних не має, з вказаним речовим джерелом працюють як із звичайним речовим джерелом.

Таким чином схематично послідовність роботи із слідами діяння макроправопорушення така:

1. Застосування позалабораторної собаки-детектора.

2. Збирання слідів запаху людини;

3. Збирання мікрослідів (мікрооб’єктів) та ймовірних носіїв ультрамікрослідів (ультрамікроб’єктів) та ультраслідів (ультраоб’єктів).

4. Збирання звичайних слідів діяння макроправопорушення (макрооб’єктів, параоб’єктів - шкідливі для здоров’я людини, латентнооб’єктів - невидимі не внаслідок розміру, а з інших причин).

Методи фотовідеодокументування результатів слідчого огляду та особистого дослідження місця діяння:

1. Орієнтовне фотовідеодокументування місця діяння. Зазвичай орієнтуючий знімок важко зробити на один кадр із невеликої відстані, тому щоб охопити місце діяння і прилеглу територію використовують панорамну лінійну (горизонтальну чи вертикальну) або кільцеву (яка може бути тільки горизонтальна) зйомку місця діяння із захопленням об’єктів поза його межами, щоб задокументувати загальний вигляд місця діяння поміж цих об’єктів, тобто на фоні предметів, що можуть слугувати орієнтирами. Це робиться для того, щоб у разі необхідності проведення додаткового чи повторного слідчого огляду чи судового огляду дане місце діяння можна було знайти.

2. Оглядове фотовідеодокументування місця діяння, тобто із зйомкою загального вигляду місця діяння без оточуючих предметів через аналогічні методи панорамної зйомки.

3. Вузлове фотовідеодокументування місця діяння, тобто із зйомкою методом масштабної лінійки, стрічкового чи глибинного масштабу або квадратного масштабу місця, де знаходяться ймовірні сліди діяння макроправопорушення чи інші речові джерела антикримінальних відомостей. Тобто при такій зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця діяння, що мають важливе значення, та об’єкти, з якими були пов’язані дії перелідуваного. Таким чином фіксуються сліди діяння макроправопорушення у співвідношенні з іншими об’єктами оточуючої обстановки.

4. Детальне фотовідеодокументування місця діяння, тобто, зйомка вказаними методами масштабної зйомки або мікрозйомки окремих ймовірних слідів діяння макроправопорушення чи інших речових джерел антикримінальних відомостей або окремих деталей цих слідів чи речових джерел як трасосубстанцій.

Дата добавления: 2015-07-20