Процесу та інших обставин внесення змін у документи

Конспект лекції висвітлює такі питання:

1.. Поняття, система і розподіл положень встановлення факту, автора, виконавця, процесу та інших обставин внесення змін у документи.

2. Різновиди та ознаки ідеальної і матеріальної підробки письмодокументів.

3. Встановлення змісту знищених текстів і рельєфних позначень, підробки печаток і штампів.

Питання 1.Поняття, система і розподіл положень встановлення факту, автора, виконавця, процесу та інших обставин внесення змін у документи

Удосконалена концепція даного як і попереднього часткового вчення також базується на запропонованому С.А. Кириченком у процесі дисертаційного дослідження новітньому розумінні поняття і видового поділу документів як різновиду речових джерел антиделіктних відомостей, що вже були розглянуті окремо (див. лекція 4 з курсу криміналістика, питання 2) і потребують істотного перегляду положень традиційного розділу другої частини «Техніка» курсу криміналістики, названого у силу цього майже у всіх підручниках і посібниках криміналістики вкрай застарілим і семантично необґрунтованим словосполученням «Техніко-криміналістичне дослідження документів».

З початку викладеного словосполучення «техніко-криміналістичне» можна зрозуміти лише те, що дана сукупність знань знаходиться у другій частині базового навчального курсу криміналістики «Техніка», традиційним завданням якої є з’ясування можливостей дослідження відповідних слідів. Виходячи з цього, майже всі існуючі розділи традиційної криміналістичної техніки, тим більше – «Почеркознавство», також можуть іменуватися у контексті «техніко-криміналістичного дослідження».

У разі ж втілення даного підходу щодо кожної з існуючих галузей другої частини курсу криміналістики «Техніка», також не знаходилося б відповіді на основні сутнісне концептуальні положення кожної з цих сукупностей знань, які щодо традиційної теми «Техніко-криміналістичне дослідження документів» фактично проявляються у встановленні щодо кожного з існуючих різновидів документів:

1. Факту внесення змін у відповідний різновид документів.

2. Обставин внесення змін у відповідний різновид документів у частині:

2.1. Автора такого роду змін.

2.2. Виконавця такого роду змін.

2.3. Засобів внесення такого роду змін.

2.4. Процесу та інших обставин внесення такого роду змін.

Встановлення автора чи виконавця змін у документи, які у даному аспекті розглядаються в якості трасосубстанцій, може бути здійснено на підставі пізнання, збирання, особистого та експертного дослідження ознак переважно ідеальної підробки документу, у той час як встановлення засобів і процесу внесення змін – ознак матеріального підлогу, визначення поняття, різновидів і класифікації яких також має зайняти провідне місце поміж основ даного вчення у контексті кожного із різновидів документів.

На підставі викладеного, часткове вчення із встановлення факту та обставин внесення змін у документи повинно мати систему принаймні із 12 основних підрозділів із відображення щодо кожного з різновидів документів вказаних сутнісне понятійних основ та особливостей даного вчення у контексті тактики проведення окремих процесуальних і парапроцесуальних дій чи їх комбінації, а також методики протидії окремим видам чи групам макроправопорушень або за особливих обставин. Наприклад, в межах такої теми техніки, як «Основи встановлення факту та обставин внесення змін у документи» мають бути наступні розділи:

1. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у письмодокументи, в межах чого було б корисно розглянути відповідні основи щодо окремо рукописних, машинописних і типографських документів.

2. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін в образодокументи, де також можуть бути відповідні підрозділи щодо певних різновидів такого роду документів.

3. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види фотодокументів.

4. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види кінодокументів.

5. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види аудіодокументів.

6. Особливості встановлення факту, автора виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види відеодокументів.

7. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види голограмодокументів.

8. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види пластикодокументів.

9. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види електроннографодокументів.

10. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види електроннодокументів.

11. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види комп’ютеродокументів.

12. Особливості встановлення факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види полідокументів.

Тактичні та методичні особливості відповідних різновидів документів не можуть претендувати на аналогічну деталізацію і більш правильно їх викладати вже спільно у контексті відповідних тем тактики і методики курсу криміналістики.

З урахуванням викладеного, під встановленням факту, автора, виконавця, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у документи пропонується розуміти часткове вчення криміналістики, яке на основі пізнання закономірностей відображення матеріально фіксованих ознак виконавця, автора, засобів, процесу та інших обставин внесенні змін у різні види документів, збирання, особистого та експертного дослідження цих ознак документів як трасосубстанцій чи вивчення власне документів та отримання таким способом антикримінальних відомостей, їх оцінки і використання у протидії правопорушенням, розробляє поняття і класифікацію вказаних ознак та інші складові частини гласної методики ведення даної протидії на всіх її стадіях.

Як й будь-яке інше часткове вчення криміналістики встановлення факту та обставин внесення змін у документи має тотожній іншим частковим вченням, особливо попередньому, найбільш спорідненому частковому вченню - встановлення виконавця, автора, засобів, процесу та інших обстави внесення змін в різні види документів, внутрішньоструктурний статус, коли:

1. Основи встановлення факту, виконавця, автора, засобів чи процесу та інших обставин внесення змін у різні види документів (поняття, система і внутрішньоструктурний статус даного вчення, поняття, класифікацію та основи встановлення матеріально фіксованих ознак виконавця, автора, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види документів тощо) мають викладатися у другому розділі «Основні галузі техніки» другої частини базового навчального курсу криміналістики «Техніка».

2. Тактичні особливості збирання та особистого дослідження матеріально фіксованих ознак факту, виконавця, автора, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види документів при проведенні окремих де-факто процесуальних (слідчих, судових) чи парапроцесуальних (слідчих, судових, захисних, обвинувальних) дій, їх комбінації при вивченні таких тем, як «Тактика обстеження (перш за все, тактики обстеження документів як трасосубстанцій і вивчення як власне документів)», «Тактика обшуку і виїмки (перш за все, тактики обшуку і виїмки документів та інших видів речових джерел)», «Тактика пошуку, розшуку і затримання переслідуваного», «Тактика слідчого чи судового уточнення та\чи перевірки показань на місці», «Тактика слідчого чи судового експерименту» тощо – у другому розділі «Тактика проведення окремих де-факто і де-юре процесуальних і парапроцесуальних дій чи їх комбінацій» третьої частини базового навчального курсу криміналістики «Тактика».

3. Тактичні особливості підготовки матеріалів, призначення і проведення експертиз із встановлення факту, виконавця, засобів, процесу внесення змін у різні види документів та ін. - третього розділу «Експертна тактика» даної частини базового навчального курсу криміналістики у межах такої теми, як «Тактика призначення і проведення окремих видів експертиз».

4. Методичні особливості встановлення факту, виконавця, автора, засобів, процесу та інших обставин внесення змін у різні види документів у процесі протидії окремим видам чи групам макроправопорушень або протидії такого роду діянням за особливих обставин – у другому розділі «Методики протидії окремим видам і групам макроправопорушень» та у третьому розділі «Методики протидії макроправопорушенням за особливих обставин» третьої частини базового навчального курсу криміналістики «Методика», у першу чергу, при вивченні таких тем, як «Методика протидії привласненню і розкраданню через зловживання службовим становищем», «Методика протидії хабарництву та іншим службовим макроправопорушенням», «Методика протидії економічним макроправопорушенням», «Методика протидії податковим макроправопорушенням», «Методика протидії транспортним макроправопорушенням», «Методика протидії суспільне небезпечним порушенням охорони праці» тощо.

Виходячи ж із сучасного видового поділу документів встановлення факту та обставин внесення змін у документи має перерости традиційні межі викладу матеріалу лише у контексті почеркознавства і мати в собі систему даного часткового вчення у складі при наймі 12 розділів, які б відображали основи, тактичні і методичні особливості встановлення факту, виконавця, автора, засобів, процесу та інших обставин виготовлення кожного із сучасних різновидів документів.

Кожний з вказаних 12-ти розділів часткового вчення встановлення виконавця, автора, засобів чи процесу та інших обставин виготовлення відповідних видів документів має містити в собі взаємопов’язані підрозділи із відображення основ і та особливостей у контексті тактики проведення окремих де-факто або де-юре процесуальних і парапроцесуальних дій чи їх комбінації, а також методики протидії окремим видам чи групам макроправопорушень або протидії такого роду діянням за особливих обставин встановлення:

1. Факту внесення змін у певний різновид документу.

2. Виконавця внесення змін у певний різновид документу.

3. Автора внесення змін у певний різновид документу.

4. Засобів внесення змін у певний різновид документу.

5. Процесу внесення змін у певний різновид документу.

6. Інші обставини внесення змін у певний різновид документу.

Сьогодні найбільш розвинутим розділом даної теми є так зване «Техніко-криміналістичне дослідження» як сукупність знань про закономірності встановлення, як правило, лише факту внесення змін і тільки у певні різновиди письмодокументів, а іноді фотодокументів у частині встановлення ознак переклейки у документах фотографій та образодокументів у частині ознак підробки штампів та печаток тощо.

В межах же існуючого обсягу часу, виділеного на вивчення цієї теми, можна викласти тільки ці положення, перш за все щодо різновидів та ознак ідеальної і матеріальної підробки письмодокументів і встановлення змісту знищених текстів і рельєфних позначень, ознак підробки печаток і штампів, з акцентом уваги на необхідність розширення змісту теми до вивчення основ встановлення факту, виконавця, автора, засобів, процесу та інших обставин виготовлення кожного із існуючих 12 різновидів документів.

Питання 2.Різновиди та ознаки ідеальної і матеріальної підробки письмодокументів

Поняття та різновиди підробки письмодокументів.

Сутність і ознаки ідеальної підробки письмодокументів та інших видів документів.

Поняття матеріальної підробки рукописних та інших письмодокументів.

Основні способи матеріальної підробки:

1. Дописка.

2. Підчистка.

3. Витравлення.

4. Змив.

5. Переклейка фотокарток.

6. Заміна сторінок документу.

7. Інші способи.

Ознаки кожного з видів матеріальної підробки письмодокументів, можливості та методика їх виявлення, особистого й експертного дослідження.

Криміналістичне значення ознак матеріальної підробки для встановлення різних обставин макроправопорушення.

Значення мікрооб’єктів у встановленні ознак і різних обставин вчинення матеріальної підробки письмодокументів.

Питання 3.Встановлення змісту знищених текстів і рельєфних позначень, ознак підробки печаток і штампів

Найбільш поширені способи встановлення первісного змісту письмодокументів. Використання для встановлення первісного змісту письмодокументів фотографічних методів, дифузно-копіювального методу, різних видів спеціального випромінювання, мікроскопії та інших методів особистого та експертного дослідження.

Загальні відомості про можливості виявлення малопомітних, незримих і знищених текстів, а також рельєфних позначень на металевих, пластмасових, гумових, дерев’яних та інших матеріалах.

Найбільш поширені способи і характерні ознаки підробки печаток і штампів та їх відбитків. Сучасні можливості особистого та експертного дослідження підробки печаток, штампів та їх відбитків. Деякі можливості відновлення спалених, обвуглених та інших пошкоджених письмодокументів. Правила їх збирання та іншого поводження з ними.

Загальні відомості про сучасні можливості особистого та експертного дослідження фотодокументів, кінодокументів, відеодокументів, голограмодокументів і пластикодокументів.

Роль мікрооб’єктів у встановленні засобів та обставин виготовлення фотокарток, слайдів, фотоплівок, кіноплівок, відеозапису та інших різновидів фотодокументів, кінодокументів і відеодокументів.

Стисла характеристика можливості встановлення обставин і засобів виготовлення та зміни змісту образодокументів, фотодокументів, кінодокументів, пластикодокументів, електрографодокументів, електроннодокументів, комп’ютеродокументів і полідокументів.

---

Дата добавления: 2015-07-20