Конспект лекції № 13

ОСНОВИ ГАБІТОСКОПІЇ

Конспект лекції висвітлює такі питання:

1. Габітоскопія як часткове вчення і галузь техніки.

2. Властивості ознак зовнішності людини, їх об’єктивні і суб’єктивні відображення.

3. Сучасні можливості встановлення людини за ознаками зовнішності за допомогою методів словесного і суб’єктивного портрета, інших спеціальних методів.

4. Анатомічні і функціональні ознаки зовнішності людини, її особливі прикмети.

Питання 1. Габітоскопія як часткове вчення і галузь техніки

Під габітоскопією пропонується розуміти часткове вчення криміналістики, яке на основі пізнання сутності та класифікації ознак зовнішності людини, їх об’єктивних і суб’єктивних відображень, закономірностей сприйняття, запам’ятовування, зберігання і відтворення такого роду ознак в пам ’ яті іншої людини при описанні за методами словесного чи суб’єктивного портрету та за іншими спеціальними методами, а також при пред’явленні особи для впізнання та отримання такими способами антикримінальних відомостей, їх оцінки і використання у протидії правопорушенням, розробляє складові частини гласної методики ведення даної протидії на всіх її стадіях.

Як й будь-яке інше часткове вчення криміналістики габітоскопія має тотожній іншим частковим вченням внутрішньоструктурний статус, коли:

1. Основи габітоскопії (поняття даної сукупності знань як часткове вчення і галузь техніки, властивості ознак зовнішності людини, їх об’єктивні і суб’єктивні відображення, сучасні можливості встановлення людини за ознаками зовнішності методами словесного і суб’єктивного портрета та за допомогою інших спеціальних методів, сутність, класифікація та методика опису анатомічних і функціональних ознак зовнішності людини, її особливих прикмет тощо) мають викладатися у другому розділі «Основні галузі техніки» другої частини базового навчального курсу криміналістики «Техніка».

2. Тактичні особливості опису людини за ознаками зовнішності за допомогою методів словесного і суб’єктивного портрета, інших спеціальних методів, а також тактики пред’явлення особи при звичайному, груповому та зустрічному впізнанні – у другому розділі «Тактика проведення окремих де-факто і де-юре процесуальних і парапроцесуальних дій чи їх комбінацій» третьої частини базового навчального курсу криміналістики «Тактика» в межах такої теми, як «Тактика пред’явлення для впізнання», а також у третьому розділі «Тактика призначення та проведення експертиз» даної частини, зокрема, у темі «Особливості тактики призначення і проведення окремих видів експертиз» у частині особливостей тактики підготовки матеріалів, призначення і проведення експертизі з пластичної та іншої муляжної реконструкції обличчя та інших частин тіла загиблої людини за черепом та іншими залишками її кісток, експертизи графічної (комп’ютерної та ін.) реконструкції обличчя та інших частин тіла загиблої людини за черепом та іншими залишками її кісток, експертизи фото-портретної реконструкції обличчя людини по різного роду об’єктивним відображенням ознак її зовнішності тощо.

4. Викладу методичних особливостей опису людини за ознаками зовнішності за допомогою методів словесного і суб’єктивного портрета, інших спеціальних методів, а також проведення різного роду експертиз на основі об’єктивних відображень ознак зовнішності людини найбільш підходять такі теми другого розділу «Методики протидії окремим видам і групам злочинів та інших макроправопорушень» четвертої частини «Методика» базового навчального курсу криміналістики, як: «Особливості методики протидії вбивствам і заподіянню тілесних пошкоджень, вчиненими різними способами і в специфічних ситуаціях», «Методика протидії статевим макроправопорушенням», «Методика протидії крадіжкам», «Особливості методики протидії крадіжкам, скоєним з проникненням у приміщення», «Особливості методики протидії кишеньковим крадіжкам», «Методика протидії грабежам», «Методика протидії розбійним нападам», «Особливості методики протидії грабежам і розбійним нападам на водіїв транспортних засобів», «Особливості методики протидії грабежам і розбійним нападам, що вчинені в різних ситуаціях», «Методика протидії вимаганням» та ін.

Цілком можливе розкриття названих проблем габітоскопії в межах таких тем даного розділу четвертої частини базового навчального курсу криміналістики, як: «Методика протидії різним видам хабарництва», «Методика протидії суспільне небезпечним хуліганським проявами», «Методика протидії викраденню або заміні дитини чи розголошуванню таємниці усиновлення», «Методика протидії суспільне небезпечним порушенням правил безпеки руху та експлуатації автотранспорту», «Особливості методики протидії суспільне небезпечним порушенням правил безпеки руху та експлуатації міського електро­транспорту», «Особливості методики протидії суспільне небезпечним пору­шенням правил безпеки руху і експлуатації залізничного транспорту», «Методика протидії макроправопорушенням, пов’язаним із пожежами», «Методика протидії макроправопорушенням, пов’язаним із незаконним обігом наркотиків», «Методика протидії наркобізнесу», «Методика протидії суспільне небезпечному перетинанню кордону», «Методика протидії суспільне небезпечним порушенням митних правил», «Методика протидії шпигунству», «Методика протидії терористичними актами», «Методика протидії банди­тизму», «Методика протидії макроправопорушенням, що дезорганізують роботу місць позбавлення волі», «Методика протидії контрабанді» та ін.

Знайдеться місце положенням часткового вчення з габітоскопії й у третьому розділі «Особливості методики протидії злочинам та іншим різновидам макроправопорушень» четвертої частини «Методика» базового навчального курсу криміналістики, зокрема, у таких тамах, як «Особливості методики протидії організованим макроправопорушенням», «Особливості методики протидії замовним макроправопорушенням», «Особливості методики протидії макроправопорушенням неповнолітніх», «Особливості методики протидії макроправопорушенням психічно хворих осіб», «Особливості методики протидії макроправопорушенням іноземців чи проти них», «Особливості протидії інформаційним макроправопорушенням», «Особливості методики протидії макроправопорушенням минулих років» та ін.

Стислий огляд наукових основ встановлення людини за ознаками зовнішності.

Питання 2. Властивості ознак зовнішності людини, їх об’єктивні і суб’єктивні відображення

Властивості ознак зовнішності людини: 1. Індивідуальність ознак зовнішності людини. 2. Відносна стійкість ознак зовнішності людини. 3. Рефлекторність ознак зовнішності людини (властивість ознак зовнішності людини відображатися в пам’яті іншої людини або у вигляді матеріально фіксованих відбитків: фотографія, портрет тощо). 4. Наочність ознак зовнішності людини (доступність візуальному спостереженню ознак зовнішності людини).

Суб’єктивні відображення ознак зовнішності людини на підставі ідеальних відбитків: 1. Показання особистісного джерела щодо уявного образу ознак зовнішності людини. 2. Портрет, малюнок, ескіз, профільні паперові та інші вирізки чи інше художнє зображення обличчя та інших частин тіла людини, виконаний: 2.1. Власноручно особистісним джерелом. 2.2. Спеціалістом чи іншою людиною зі слів особистісного джерела. 3. Словесний портрет (фоторобот, суб’єктивний портрет тощо) певної людини, складений: 3.1. Власноручно особистісним джерелом. 3.2. Спеціалістом чи іншою людиною зі слів чи показань: 3.2.1. Певного особистісного джерела. 3.2.2. Двох і більше особистісних джерел. 4. Скульптурне та інше пластичне зображення обличчя та інших частин голови і тіла людини. 5. Чеканка та інші рельєфні зображення обличчя та інших частин тіла людини. 6. Пластична та інша муляжна реконструкція обличчя та інших частин тіла людини на підставі черепу чи інших залишок кісток. 7. Графічна (комп’ютерна та ін.) реконструкція обличчя та інших частин тіла і функціональних ознак зовнішності людини.

Об’єктивні відображення ознак зовнішності людини: 1. Фотознімки обличчя та інших частин тіла людини. 2. Кінозапис обличчя та інших частин, розмови, ходи та інших функціональних ознак зовнішності людини. 3. Відеозапис, виконаний у т. ч. відеокамерами, вмонтованими у мобільні телефони, ноутбуки та інші прилади, обличчя та інших частин, розмови, ходи та інших функціональних ознак зовнішності людини. 4. Комп’ютерне зображення (запис) обличчя людини та інших частин, розмови, ходи та інших функціональних ознак зовнішності людини. 5. Рентгенівські та інші знімки у незримих променях (ультразвуковий тощо) обличчя та інших частин тіла людини. 6. Прижиттєвий чи посмертний зліпок із обличчя та інших частин тіла людини (долонь рук, ступенів ніг тощо). 7. Післясмертна маска обличчя людини. 8. Череп та інші залишки кісток чи законсервованих частин тіла людини. 9. Ксерокопії та інші електрографічні копії (відбитки) обличчя та інших частин тіла людини. 10. Відбитки шкіряного покрову та об’ємних зображень пальців і долонь рук, ступенів ніг та інших частин тіла людини, які утворилися у т. ч. у процесі контактної взаємодії при готуванні чи скоєнні макроправопорушення або приховування його слідів. Наприклад, відбитки обличчя та інших частин тіла та одягу людини, що відобразилися на лакофарбовому покриті, лобовому склі та інших частинах транспортного засобу при наїзді чи іншому контакті з людиною. 11. Муляж (скальпель тощо) обличчя та інших частин тіла людини.

Питання 3. Сучасні можливості встановлення людини за ознаками зовнішності за допомогою методів словесного і суб’єктивного портрета, інших спеціальних методів

Методи встановлення людини за ознаками зовнішності:

1. Художнього портрета.

2. Суб’єктивного портрета, складеного на основі показань особистісних джерел.

3. Пластичної та іншої муляжної реконструкції обличчя та інших частин тіла загиблої людини за черепом та іншими залишками її кісток.

4. Графічної (комп’ютерної та ін.) реконструкції обличчя та інших частин тіла загиблої людини за черепом та іншими залишками її кісток.

5. Фото-портретної реконструкції обличчя людини по: 5.1. Фотознімкам, у т. ч. негативним знімкам, діафільмовим зображенням тощо) обличчя людини. 5.2. Кінозапису обличчя людини.

5.3. Відеозапису, виконаному у т. ч. відеокамерами, вмонтованими у мобільні телефони, ноутбуки та інші прилади, обличчя та інших частин тіла людини.

5.4. Комп’ютерним зображення обличчя людини.

Питання 4. Анатомічні і функціональні ознаки зовнішності людини, її особливі прикмети

Поняття ознак зовнішності людини, їх класифікація за характером прояву.

Сутність та огляд загально фізичних ознак зовнішності людини. Значення статі, віку та антропологічного типу людини для її встановлення.

Анатомічні ознаки зовнішності людини.

Методика опису будови тіла, голови, лоба, брів, очей, вій, носа, губ, зубів, вушних раковин, шиї, плечей, грудної клітки, спини, рук і ніг, волосяного покриву, зморшок та інших анатомічних ознак зовнішності. Значення вказаних ознак для встановлення людини за методом словесного портрета.

Функціональні ознаки зовнішності людини: 1. Звичайна поза (положення тіла) людини. 2. Хода людини. 3. Міміка (особливості руху м’язів обличчя при розмові) людини. 4. Артикуляція (особливості руху і положення губ при розмові) людини. 5. Жестикуляція (особливості руху і положення рук при розмові). 6. Побутові, у т. ч. й шкідливі, звички людини, наприклад. звичка певним чином відкушувати край цигарки тощо. 7. Професійні навички, у т. ч. писати і тримати писальний засіб. 8. Характер голосу людини. 9. Характер мови людини.

Особливі прикмети людини: 1. Анатомічні дефекти (відсутність пальця, руки, ноги, їх незвична форма чи розмір тощо). 2. Локальна пігментація шкіри. 3. Шрами від: 3.1. Травм. 3.2. Захворювань.4. Операційні шви. 5. Татуювання. 6. Пірсінг тощо.

Основні положення методики складання суб’єктивного і словесного портрета на підставі анатомічних, функціональних та інших ознак зовнішності людини.

Загальні положення експертного встановлення людини за методом пластичної і графічної реконструкції її обличчя за черепом та іншими залишками кісток.

Дата добавления: 2015-07-20