Тактика обшуку і виїмки

Лекція висвітлює такі питання:

1. Поняття, правові основи проведення і класифікація обшуку, витребування та отримання трасосубстанцій і документів

2. Сутність підготовки і тактика проведення обшуку приміщення та транспортного засобу.

3. Стадії та особливості тактики проведення обшуку ділянок місцевості та особистого обшуку.

Питання 1. Поняття, правові основи проведення і класифікація обшуку, витребування та отримання трасосубстанцій і документів

Глава 20 «Слідчі (розшукові) дії» КПК України не передбачає проведення в якості окремої де-факто слідчої дії виїмки, яка здійснюється в процесі різних де-факто слідчих дій, перш за все, огляду та обшуку, що однак не може повністю замінити виїмку як самостійну отримуючу дію, завдання якої полягає, у т. ч. у раптовій виїмці тих, трасосубстанцій і документів, які можуть бути сфальсифіковані зацікавленими особами.

Стаття 93 «Збирання доказів» КПК України передбачає по суті отримуючі парапроцесуальні дії, які алогічно заміняють отримуючу процесуальну дію – виїмку, коли згідно:

Частини 2 «сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом …. витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок …».

Абз. 1 ч. 3 «сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок …».

Вказані норми кодексу передбачають пасивні дії головних суб’єктів антикримінального судочинства з очікування, коли витребувані ними трасосубстанції та документи надійдуть від фізичних чи юридичних осіб, або будуть принесені ними, поміж яких, частіше за все, бувають зацікавлені особи.

Залишаючи поза межами відповіді позицію законодавця, який надає широкі можливості для фальсифікації трасосубстанцій чи документів до моменту їх потрапляння у володіння головних суб’єктів антикримінального судочинства (див. лекція 4 з курсу криміналістики, питання 1), треба дати відповідь на те питання, а за якою процесуальною дією мають такого роду речові джерела потрапити у володіння суб’єктів антикримінального судочинства після їх витребування чи отримання. Вихід лише у проведенні огляду речового джерела, у процесі якого витребувана чи отримана трасосубстанція або документ (який буде підданий не огляду, практично обстеженню, якщо документ не має ознак трасосубстанції, а вивченню чи одночасному обстеженню та вивченню, якщо документ одночасно має значення як трасосубстанція і як власне документ) і має бути вилучений з метою залучення до матеріалів антикримінальної справи.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій» КПК України, слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

У відповідності ж з вимогами абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Тобто, обов’язково поняті залучаються для проведення лише: 1. Обшуку житла та іншого володіння особи. 2. Обшуку особи.

Поняття житла та іншого володіння особи викладено у ч. 2 ст. 233 «Проникнення до житла чи іншого володіння особи», згідно якої під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Звідси всі інші види обшуку: приміщення та місцевість, що не є володінням особи, може проводитися й без участі понятих.

Вимоги інших частин ст. 233 КПК України також мають бути враховані при проведенні обшуку, а саме:

1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.

3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Тактичні прийоми проведення обшуку мають бути розроблені з дотриманням вимог КПК України, а саме:

Дата добавления: 2015-07-20