Стаття 241 «Освідування особи» КПК України

(1) Слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

(2) Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

(3) Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред’являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

(4) При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.

(5) Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.

У контексті викладеної правової регламентації за КПК України власне огляду, а не обстеження трасосубстанцій та вивчення документів, від точного дотримання чого криміналістика відступити не може, стисло тактичні особливості проведення різних видів огляду мають зводитися д о наступного:

1. Огляд предметів здійснюється в кабінеті слідчого, куди вони потрапляють двома основними шляхами:

1.1. З місця діяння, де їх повинні були уже оглянути в межах огляду місця діяння або місцевості чи приміщення.

Тоді такі речові джерела мають бути вже в упаковці. Тому слідчий у присутності понятих має спочатку підготувати місце, на якому буде оглядатися речове джерело, за звичай це стіл слідчого або інший виділений з цією метою стіл. Поверхню столу попередньо треба протерти вологою губкою, щоб попередити знаходження на ньому сторонніх мікрооб’єктів. Далі стіл покривається аркушем паперу, на який вже й кладеться упаковка. Всі ці дії документуються в протоколі, де також відображається стан упаковки, наявність на ній посвідчувальних засобів, їх цілісність. Робиться висновок – порушувалась чи ні упаковка. Якщо упаковка порушувалась, то треба призначати експертизу із завданням встановити чи дійсно порушувалася упаковка і якщо так, то яким способом, а також який стан речового джерела, чи змінювалось воно тощо. Тобто у такому разі слідчий огляд речового джерела не робить, доки не буде проведена експертиза. Якщо упаковка ціла, то слідчий порушує її і робить всі необхідні дії із огляду та особистого дослідження речового джерела. Після цього порушена упаковка і речове джерело впаковується у той папір, над якому проводився огляд речового джерела і робляться на цій упаковці всі посвідчувальні засоби (підписи слідчого, понятих, відбиток печатки антиделіктного органу тощо) таким чином, щоб унеможливити неконтрольоване проникнення у наступному в цю упаковку.

1.2. Речове джерело приносять особисто або надсилають поштою.

Проводиться аналогічно з тією різницею, що доставлені нарочним речові джерела можуть бути і без упаковки, а коли вони в упаковці чи надіслані поштою і є лише в упаковці, то вже оглядається дана упаковка.

2. Вивчення документів (їх оформлення і змісту) розглядається за правилами обстеження речових джерел доказів як трасосубстанцій але в межах огляду докуметів, з тією різницею, що документи не упаковуються і залучаються до справи без упаковки і вивчається власне оформлення та зміст документу як саме такого різновиду речового джерела доказів. Коли документ має сліди макроправопорушення, то він виступає в якості речового джерела доказів – трасосубстанцій і вже як оглядається, так і вивчається з точки зору оформлення та змісту у вище викладеному порядку. Тобто, у такому випадку обстеження (огляду, особистого дослідження) документу та його вивчення (вивчення оформлення, змісту) збігаються у часі, що за новітнім підходом О. С. Тунтули потребує оформлення протоколом лише обстеження документу.

3. Тактика огляду трупу і тіла живої людини вивчається судово-медичними експертами у медичних вузах. Необхідно лише додати, що огляд трупа поза межами місця діяння оглядається лише у морзі, в усіх інших випадках (наприклад лікарня, салон швидкої допомоги тощо) місце знаходження трупа розглядається як місце діяння, яке оглядається по загальним правилам огляду місця діяння. Що ж стосується слідчого освідування – огляду тіла живої людини, то тактика проведення даної де-факто отримуючої дії вже має проводитися новими підходами, вказаними у ст. 241 КПК України.

Питання 4. Тактика різних видів негласного огляду, передбачених КПК України

Тактика проведення різних видів негласного огляду, передбачених КПК України, має також виходити із існуючого правового регулювання порядку їх проведення, зокрема:

Дата добавления: 2015-07-20