Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Матеріал до лекції

Читайте также:
  1. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
  2. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
  3. V. Закріплення матеріалу
  4. V. Зміст навчального матеріалу для студентів
  5. Вибір матеріалів зубчатих коліс і черв'яків, визначення допустимої напруги
  6. Вибір матеріалу й визначення допустимих напружень [σH] й [σF].
  7. Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів

Питання 1

Правовий статус української мови сьогодні визначає Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року. У статті 10 Конституції записано: “Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом”.

Державна мова — це закріплена традицією, офіційно проголошена законодавчою владою мова сфери офіційного спілкування, мова спілкування держави з її громадянами і навпаки (мова всіх гілок державної влади — законодавчої, виконавчої, судової, засобів масової інформації, освіти, культури, науки, документації і т. д. ).

Мовні відносини в Україні регулює, крім Конституції, Закон про мови, який був прийнятий Верховною Радою України 28 жовтня 1989 року. Найбільше значення в Законі має стаття, що надає українській мові державного статусу.

 

Питання 2

Найголовніші функції мови у людському суспільстві:

 

1. Комунікативна функція. Мова, якою не спілкуються, стає мертвою і в історії людських мов дуже мало прикладів повернення мов до життя; народ, який втрачає свою мову, поступово зникає.

2. Експресивна функція.Завдяки експресивній функції мови кожен постає перед людьми як особистість, має змогу репрезентувати свій внутрішній світ.

3.Гносеологічна функція. Людина, пізнаючи світ, користується не лише індивідуальним досвідом, а й суспільним, який закодовано в мові.

4. Мислетворча функція. Мова — це засіб формування, оформлення й існування думки.

5. Ідентифікаційна функція. Мова є засобом ідентифікації, ототожнення особи в межах певної людської спільноти, засобом об’єднання людей у народ, націю, засобом консолідації населення в державі. Цю функцію мови іноді називають державотворчою.

Серед функцій мови слід назвати також естетичну (мова як засіб створення культурних цінностей), номінативну (мова як засіб називання), магічно-містичну (мова як засіб звернення до вищих сил) тощо.

Питання 3

За традиційною класифікацією виділяється п¢ять основних стилів.

публіцистичний стиль - це функціональний різновид літературної мови, який використовується в періодичних виданнях, засобах масової інформації. Основна його риса - популярний виклад фактів, подій, агітаційно-пропагандистська спрямованість і націленість на досягнення результативного впливу.

Науковий стиль - це функціональний стиль літературної мови, який обслуговує сферу науки для передачі наукової інформації аргументовано і доказово

Художній стиль - це функціональний стиль літературної мови, який характеризується емоційністю, експресивністю, естетичної мотивованістю мовних засобів, образністю.



Офіційно-діловий стиль - це функціональний стиль літературної мови, який обслуговує сферу ділових стосунків (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових, виробничо-економічних, дипломатичних стосунків в офіційному спілкуванні.

Розмовний стиль - це стиль літературної мови, який вживається при спілкуванні з дотриманням орфоепічних норм - правильної літературної вимови звуків, наголосу в слові, інтонаційного оформлення речення - та правильним вживанням лексики.

Різновидом уснорозмовного стилю є ораторський, особливість якого монологічне мовлення із застосуванням прийомів ораторського мистецтва.

Виділяють ще конфесійний стиль- стиль релігії та церкви.

Питання 4

Діловий стиль задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного, економічного життя, діяльності, ділових стосунків між державами, організаціями, членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування.

Загрузка...

Офіційно-діловий стиль поділяється на підстилі:

1. Законодавчий (використовується в законодавчій сфері, обслуговує офіційно-ділові стосунки між державою і її громадянами; реалізується в текстах Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо);

2. Дипломатичний (використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури; реалізується в текстах конвенцій (міжнародних угод), комюніке (повідомлень), нот (звернень), протоколів, меморандумів (дипломатичних листів), договорів, заяв, ультиматумів (дипломатичних вимог);

3. Юридичний (використовується в юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж), обслуговує правові та конфліктні відносини; реалізується в текстах актів, позовних заяв, запитів, протоколів тощо);

4. Адміністративно-канцелярський (використовується в професійно-виробничій сфері, у діловодстві; реалізується в текстах заяв, ділових записок, службових листів, протоколів, розписок, доручень і т.д.).

Мова службових документів має деякі загальні особливості, які визначають офіційно-діловій стиль сучасної літературної мови.

1. офіційно-діловий стиль ґрунтується на дотриманні законів логіки (тотожності, суперечності, вилученого третього, достатнього заснування).

2. Нормою ділового етикету є нейтральний тон висловлення

3. офіційно-діловій стиль відзначається високим рівнем стандартизації та уніфікації.

офіційно-діловий стиль висовує суворі вимоги до лексики:

 широке, тематично зумовлене використання термінології (юридичної, економічної, термінів діловодства);

 широке використання скорочених слів;

 відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічної лексики;

 відсутність фразеологізмів;

 недоречність вживання "високих" та емоційно-забарвлених слів;

 обмеженість вживання іншомовних слів;

 вживання обмежених лексичних зв'язків (службовий лист складається, а не пишеться; догана оголошується);

 мінімальне використання вигуків, часток, слів з суфіксами суб'єктивної оцінки.

Морфологічні особливості офіційно-ділового стилю мови:

 вживання віддієслівних іменників;

 вживання іменників чоловічого роду при позначенні посади, професії;

 переважне вживання відносних прикметників;

 ступінь більшого чи меншого вияву якості передається переважно аналітичною формою (більш високий);

 кількісні числівники без вказівки на одиницю виміру відтворюються словами, а якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (7 годин);

 широке вживання дробових числівників;

 вживання займенника першої особи однини та множини обмежене;

 найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу у першій або третій особі множини та однини (ми вимагаємо, дирекція звертається);

 широке вживання дієприкметників і дієприслівників;

 мінімальне вживання прислівників;

 відсутність вигуків.

Синтаксис офіційно-ділового стилю мови характеризується такими особливостями:

 вимога дотримання прямого порядку слів;

 переважне використання розповідних речень, питальні та окличні речення зустрічаються досить рідко;

 активне вживання безособових речень (звертаємо Вашу увагу...);

 активне вживання пасивних конструкцій (комісією встановлено...);

 використання речень з однорідними членами;

 переважне вживання складнопідрядних речень;

 переважне вживання інфінітивних конструкцій;

 вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів;

 переважне вживання непрямої мови.

Питання 5

Виділяють три типи мовлення.

Розповідь — змістовий тип текстів, де опису підлягають події, розташовані у визначеній послідовності.

Розповідь може бути побудована у формі розмовного і художнього стилів.

Художній розповідний текст моделюється відповідно до композиційної схеми: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка.

Опис — змістовий тип тексту, при якому дається характеристика ознакам предметів, людини, оточуючому світу, явищам природи.

Опис можна здійснювати в будь-якому мовному стилі. Описування починається або із загальної ознаки до конкретних деталей, або від малих деталей, до більш узагальненого предмету.

Роздум(міркування) — змістовий тип тексту, при якому стверджується або заперечується певний факт, ідея, поняття, явище. Цей змістовий тип характеризується логічною більш-менш стрункою побудовою, аргументованістю та фактичністю.

Роздум моделюється за таким планом: тезис, аргументи, доводи, висновки.

Текст-роздум використовує науковий, публіцистичний стиль, їх різновиди.

 

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть нормативні документи про державний статус української мови.


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 263 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Увага! Культура мовлення | Домашнє завдання | Домашнє завдання | Питанння 2 | Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни | Домашнє завдання | По батькові | Особливості відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду | Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм | Увага! Культура мовлення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пізнання, мислення спілкування. Функції мови .Стилі і типи мовлення| Сучасна українська літературна мова є вищою формою вияву української національної мови. Нижчими її формами є територіальні та соціальні діалекти.

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.01 сек.)