Короткий зміст теми. 1. Основні завдання і підходи до планування виробничої програми підприємств в

1. Основні завдання і підходи до планування виробничої програми підприємств в ринкових умовах.

План виробництва продукції – це документ, який містить завдання по номенклатурі, асортименту, кількості і якості продукції на відповідний період часу. Іншими словами, план виробництва продукції – це система адресних завдань по визначенню кількісних і якісних показників виробництва продукції.

План виробництва продукції розробляється на 1 рік з поквартальною розбивкою. Даний план є основним важливим розділом плану діяльності підприємства взагалі, бо він:

по-перше, визначає мету функціонування підприємства,

по-друге, показники даного розділу є основою, базою для розрахунку показників всіх інших розділів плану діяльності підприємства (для розрахунку потреби в ресурсах, потреби в кадрах, для розрахунку собівартості продукції, прибутку і т.д.),

по-третє, завдання даного розділу обумовлюють планування рівня використання виробничих потужностей, тобто є інструментом узгодження обсягу виробництва із виробничою потужністю;

по-четверте, завдання виробничої програми є вихідною базою для аналізу виконання завдань по договірних зобов′язаннях щодо поставок продукції;

по-пяте, план виробництва продукції є основою для формування виробничої програми підрозділів.

У формуванні планів виробництва продукції в ринкових умовах прослідковуються такі об′єктивно необхідні нові моменти:

1) В основі розробки плану виробництва лежить маркетинговий підхід, тобто вивчення потреб і проблем ринку. Це означає, що виробництво продукції відбувається не заради виробництва, а заради споживання даної продукції, реалізації з метою отримання прибутку.

2) Плани виробництва продукції підприємствами розробляються самостійно на основі встановлених вихідних даних. Такими даними є:

1. портфель замовлень або іншими словами інформація про продукцію, яка має бути реалізована. Дана інформація міститься в системі договорів на поставку продукції.

2. дані про величину виробничих потужностей;

3. інформація про техніко-економічні норми і нормативи, тобто про нормативну базу підприємства;

4. інформація про можливості ресурсного забезпечення

3) в якості основних показників плану виробництва виступають натуральні і якісні показники, що обґрунтовує доцільність, реальність плану виробництва.

План виробництва продукції розробляється планово-економічним відділом разом із виробничо-диспетчерським.

Порядок розробки плану виробництва продукції реалізується через наступні етапи:

І. Проводиться аналіз виконання завдань за попередній період (виконання завдань по обсягу, асортименту, якості продукції, аналіз ритмічності випуску).

ІІ. Здійснюється аналіз можливостей ринку по реалізації товару, який буде випускатись.

ІІІ Обґрунтовуються пропозиції по використанню потенціалу підприємства.

IV. Розраховується величина виробничої потужності на перспективу.

V. Обґрунтовуються можливості ресурсного забезпечення підприємства.

VI. Розраховується конкретна величина конкретних показників плану виробництва (розробляється проект плану виробництва в натуральних і вартісних одиницях виміру).

VII. Здійснюється розгляд проекту плану радою трудового колективу або іншими уповноваженими структурами. Затверджується проект плану директором підприємства і даний проект виступає в ролі плану виробництва продукції.

VIII. Завдання плану виробництва продукції доводяться до безпосередніх виконавців, до внутрішніх структурних підрозділів підприємства.

ІХ. Відбувається забезпечення контролю за ходом виконання плану.

Основними розділами плану виробництва продукції є:

1) План виробництва продукції в натуральних одиницях виміру.

2) План виробництва продукції в вартісних одиницях виміру.

3) Розрахунок величини виробничої потужності і ресурсного забезпечення виробничої програми.

Планування величини натуральних показників виробничої програми.

Важливими показниками планування виробництва продукції у натуральних одиницях виміру є випуск продукції (обсяг виробництва) в натуральних одиницях виміру або в умовно-натуральних в розрізі номенклатурних і асортиментних позицій. Тому важливим моментом є обгрунтування вибору номенклатури продукції, її асортименту, а вже потім встановлення обсягу виробництва продукції по номенклатурі і асортименту.

Номенклатура – це назва виду продукції, яка випускається. Номенклатура може бути централізована (виступає у вигляді державного замовлення), децентралізована (формується підприємством самостійно, заключається угода між підприємствами).

Асортимент – це різновидність виробів в межах даної номенклатури по певних параметрах (формі, розмірах, кольору).

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

ОВ = ОП – З_п + З_к,

де ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях,

Оп – обсяг поставок в натуральних одиницях,

З_п, З_к – залишки продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року в натуральних одиницях.

Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, поскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Розробка плану виробництва продукції в натуральних одиницях виміру супроводжується такими послідовними етапами:

1)Аналізується виконання плану по обсягу і асортименту. Виконання завдань по обсягу визначається діленням фактичного обсягу продукції на плановий.

При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками випуску продукції.

2)Аналізується портфель замовлень (обсяг, структура, терміни поставок).

3)Корегується план виробництва на залишки нереалізованої продукції.

4)Аналізується коефіцієнт використання виробничої програми.

5)Визначається можливий випуск продукції на основі діючих виробничих потужностей.

6)По кожному виду продукції розробляється плановий баланс використання виробничих потужностей.

7)Здійснюється економічна оцінка проекту плану виробництва на основі досягнення балансу між виробничими потужностями і проектом програми.

Планування величини вартісних показників виробничої програми.

Розробка плану виробництва в вартісних одиницях виміру зводиться до розрахунку величини таких вартісних показників, як товарна, валова, чиста, умовно-чиста продукція, валовий, внутрізаводський оборот, незавершене виробництво.

1) Товарна продукція (продукція, призначена для реалізації і, яка виключає вартість готових виробів і напівфабрикатів, призначених для реалізації, вартість робіт і послуг промислового характеру, виконаних на сторону і т.д.) розраховується як в діючих, так і в порівняльних гуртових цінах підприємства в залежності від сфер застосування;

де: N_i – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ц_і – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн.;

Р- вартість робіт і послуг промислового характеру, виконаних на сторону, грн.;

n - кількість видів продукції, що виготовляються на підприємстві.

2) Валова продукція (вся випущена підприємством продукція неза­лежно від ступеня її готовності: товарна продукція, зміна залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробниц­тва);

ВП = ТП – (НЗВ_п – НЗВ_к) – (І_п –І_к), грн.

де НЗВ_п,НЗВ_к – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

І_п,І_к, - вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

3) Чиста продукція (новостворена вартість, тобто це товарна про­дукція. яка не включає матеріальні витрати);

ЧП = ТП – (М + А), грн.

де: М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.,

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція може визначатись також як добуток випуску продукції і-го виду в натуральних одиницях виміру на ціну чистої продукції тобто за формулою:

В свою чергу ціна одиниці чистої продукції буде включати:

Ц_ч=С-(М+А) або Уч=З/п вр+ВОС +П, де:

з/п – заробітна плата виробничих робітників; ВОС – відрахування органам соціального страхування; П – прибуток.

4) Умовно-чиста продукція (від товарної продукції мінусуються ма­теріальні витрати не включаючи амортизації).

УЧП =ТП – М + А або УЧП = ЧП + А, або

Ц_учп=з/п вр + ВОС +А + П

5) Нормативна вартість обробітку певного виду продукції, який включає в себе заробітну плату виробничих робітників, загальновиробничі, адміністративні витрати, прибуток, що припадає на одиницю продукції (використовується в швейній, текстильній промисловості)

НВО = , грн.

НВО =

ЦНВОі = З_врі + З_ві + А_ві + Пі

де З_врі – заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова з відрахуваннями на соціальні заходи) на одиницю виробу і-го виду, грн.

З_ві – загальновиробничі витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.,

А_ві – адміністративні витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.,

Пі- прибуток, що припадає на одиницю виробу і-го виду, грн.

6) Внутрішньозаводський оборот (ВЗО) — це вартість продукції, яка пере­дається із одного структурного підрозділу в інший для подальшої переробки. Визначається на основі шахматної відомості, в якій по вертикалі вказуються цехи-виробники продукції, а по горизонталі – цехи-споживачі продукції: сума колонок і лінійок має співпадати і буде становити величину внутрізаводського обороту;

7) Валовий оборот (ВО) — не сума вартості валової продукції усіх цехів підприємства незалежно від того чи буде дана продукція використана всередині підприємства. чи буде реалізована на сторону,

ВО= ВЗО+ВП.

Звідси можна визначити величину валової продукції іншим методом.

ВП = ВО – ВЗО, грн.

8) Реалізована продукція – це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства – постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції обчислюється за формулою:

РП = ТП + (Г_п – Г_к) + (В_нп – В_нк), грн

де Г_п, Г_к – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.

В_нп, В_нк – залишки продукції, відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукція на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року, грн.

9) Незавершене виробництво — це продукція, яка не пройшла всі стадії обробки в даному підрозділі. Величина незавершеного виробництва визначається по різному в різних типах виробництва. Найпростішим методом є визначення через коефіцієнт наростання витрат, що використовується в серійному типі виробництва.

НЗВ = , грн.,

де: N – кількість виробів в натуральних одиницях,

С – собівартість одного виробу, грн.,

Т_ц – тривалість виробничого циклу виготовлення одного виробу, робочих днів,

К_нз – коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу;

Д- тривалість планового періоду.

В свою чергу коефіцієнт наростання витрат може визначатись:

К_нз = або К_нз =

де: М- сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.,

С′- собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.,

С_о – одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції, грн.,

С_п – поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

Дата добавления: 2015-07-18