Короткий зміст теми.

1. Суть планування. Сучасний методологічний підхід до планування як діяльності в ринкових умовах.

Ринкова система господарювання не тільки не відкидає планування але і поглиблює цей процес. Планування це центральна ланка управління. В загальному виді планування можна визначити як процес, який передує майбутній дії.

Планування – це процес визначення цілей і вибору оптимального шляху їх досягнення через розробку такого документу як план.

Планування, як процес базується на основі теорії попиту і пропозиції. Це означає, що плани діяльності підприємств мають відображати конкретні запити споживачів продукції і можливості виробників продукції. Тобто, плани мають мати орієнтований ринковий характер. В ринкових умовах спостерігаються своєрідні методологічні підходи до формування планів:

Слід відзначити, що ринкова економіка вносить докорінні зміни в зміст, структуру і порядок розробки планів, а саме:

- Плани підприємств в умовах ринку носять рекомендативний (індикативний), а не директивний (вказівний) характер. Вони виступають механізмом регулювання ринку, відображаючи зв’язок виробництва і ринку, науки і виробництва, набувають соціального спрямування.

- Плани підприємствами розробляються самостійно, використовуючи певні вихідні дані. В основі їх розробки лежить величина попиту на конкретну продукцію, яка визначається договорами на поставку продукції, що укладаються між окремими підприємствами. Крім цього вивчаються технічні можливості виробника, пропозиція даного товару на ринку іншими виробниками.

- В основі розробки планів лежить договірна система (система договорів на поставку ресурсів, на реалізацію продукції).

- Плани підприємства мають бути зорієнтовані на ринок, на конкретного споживача, з тою метою, щоб забезпечити прибуткову роботу фірми і виживання підприємств в конкурентній боротьбі, тобто в основі плану лежить маркетинговий підхід. Кількісні цілі маркетингового підходу: ріст обсягу продукції, ріст прибутку, зниження витрат. Якісні цілі: підвищення іміджу фірми, підтримання високого професійного рівня кадрів.

5) Ринок вимагає гнучкості у виробництві, а отже поєднання стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування. Поточні плани дають можливість швидко враховувати зміни в технічній, економічній, соціальній політиці. Особливим видом плану стає бізнес-план, який дає можливість обґрунтувати доцільність створення і функціонування підприємства. Система планів передбачає діалектичну єдність як планування на рівні підприємства (заводське), так і планування діяльності структурних підрозділів (внутрішньо-виробниче).

- В якості важливих принципів планування в умовах ринку виступають: системність (поєднання всіх видів планів), мобільність, адаптивність (швидке пристосування до змін, наявність альтернативного плану).

- В системі методів розробки науково-обгрунтованих, оптимальних планів ринок на перше місце висуває науково-прогнозний, який базується на результатах аналізу кон’юнктури ринку, програмно-цільовий, економіко-математичний метод. Вони дають можливість забезпечити багатоваріантність розрахунків планових завдань, зменшити трудомісткість робіт.

- Основними показниками планів стають натуральні, якісні, кінцеві показники діяльності підприємств.

Планування на підприємстві є суттєвим фактором організаційного розвитку підприємства. Воно створює основу для чіткої, відналагодженої роботи всіх структурних підрозділів, для стабілізації економічної ситуації на підприємстві.

Сам процес планування проходить чотири етапи:

1.Вироблення загальної мети.

2.Визначення конкретних деталізованих цілей на відповідний період.

3.Обгрунтування шляхів і засобів їх досягнення.

4.Контроль за досягненням поставлених цілей.

Плануванню як центральній ланці управління притаманні специфічні риси, а саме:

1. Планування виробництва має дві сторони: соціально-економічну; організаційно-технічну; причому соціально-економічна сторона є основною в виборі засобів реалізації мети планування.

2. Планування носить інформаційний характер.

3. Планування виступає як фактор інтенсифікації виробництва.

Елементами системи планування на підприємстві є:

1) плановий персонал, сформований в організаційну структуру;

2) механізм планування;

3) процес обгрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування). Процес планування характеризується послідовністю наступних стадій:

а) визначення мети планування;

б) аналіз проблеми;

в) пошук альтернативи;

г) прогнозування;

д) оцінка;

е) прийняття планового рішення.

4) засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмне, організаційне забезпечення).

2. Принципи планування, їх реалізація

Основними принципами, тобто теоретичними правилами, положеннями, якими керуються при розробці планів є:

1. неперервність (всі види виробничо-господарської діяльності мають бути охоплені планом на кожний конкретний період часу. Даний принцип обумовлюється неперервністю процесу виробництва як такого. Неперервність планування реалізується з допомогою системи планів: перспективних (стратегічних), поточних (тактичних), оперативних;

2. науковість – означає, що плани мають бути розроблені так, щоб в них була врахована дія об’єктивних економічних законів розвитку, щоб вони базувались на науково обґрунтованих розрахунках;

3. реальність – означає, що плани мають бути розроблені так, щоб вони були можливими для виконання (цифрові показники мають бути ні завищені, ні занижені, тобто відображати існуючий стан справ);

4. адаптивність – означає, що плани мають бути пристосовані до реалій ринкового зовнішнього середовища;

5. гнучкість, маневреності означає, що плани не є раз і назавжди даними, стабільними, а в них повинні відображатись зміни в залежності від змін внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування підприємства;

6. коригування планів означає, що величина техніко-економічних показників планів може бути змінена в залежності від зміни факторів, які обумовили величину певного планового показника.

7. системність, означає, що всі види планів взаємопов’язані між собою і доповнюють один одного, деталізують один одного (проявляється через сукупність оперативних, тактичних і стратегічних планів);

8. комплексність, означає, що планом мають бути охоплені всі структурні підрозділи підприємства, які формують підприємство, як цілісний комплекс. Реалізується цей принцип через єдність фірмового і внутріфірмового планування;

9. достовірність, об’єктивність планування, означає, що техніко-економічні показники в плані мають мати належну об’єктивну, нормативно-інформаційну базу розрахунку;

10. реалізація поставленої мети: плани мають бути розроблені так, щоб вони були спрямовані на виконання основної мети функціонування підприємства;

11. виділення основної ведучої ланки виробництва (він підтверджує попередній принцип);

12. ефективність означає, що плани мають бути розроблені так, щоб забезпечували досягнення високих кінцевих результатів діяльності (прибутку, рентабельності), а це можливо тоді, якщо в планах буде обґрунтоване раціональне використання всіх ресурсів підприємства.

13. оптимальність, означає вибір найкращого варіанту плану у відповідності до вибраного критерію оптимізації;

14. первинність планування – планування логічно передує виконанню всіх інших управлінських функцій.

Всі вищеназвані принципи в певній мірі доповнюють один одного і лише системне їх застосування забезпечить дієве планування.

3.Методи розробки планів і сфери їх застосування

Методи розробки планів характеризують систему взаємопов’язаних способів, інструментів розробки планів, тобто розрахунку техніко-економічних показників. Існують різні підходи до формування системи методів розробки планів (більш прості і більш складні).

По класифікації, розробленій автором Плоткіним Я.Д. існує складна система методів розробки планів, всю сукупність методів в якій можна поділити на такі групи:

1. Методи рахування,

2. Методи розробки планових документів.

3. Методи розробки техніко-економічних показників плану.

В свою чергу методи рахування поділяються на:

1. Методи рахування ручним способом.

2. Методи рахування механізованим способом.

3. Методи рахування автоматизованим способом.

В залежності від методів розробки планових документів розрізняють:

1. Метод розробки документів на постійній основі, тобто традиційний.

2. Метод розробки документів на тимчасовій основі, тобто, коли створюються служби спеціального призначення.

Традиційний метод використовується для розробки тактичних і стратегічних планів, а методи спеціального призначення для розробки цільових комплексних програм (наприклад, програми скорочення затрат ручної праці).

Традиційним методом плани розробляють існуючі на підприємстві постійні планово – економічні служби, а спеціальні методи розробки програм реалізуються через створення тимчасових планових структур, які виконують певні функції по розробці планів, а потім розформовуються.

До третьої групи методів, а саме методів розрахунку величини техніко-економічних показників відносяться:

1) нормативний,

2) балансовий,

3) економіко-математичний,

4) графоаналітичний методи.

Нормативний метод дозволяє забезпечувати розрахунок величини показників з допомогою цілісної системи норм і нормативів (норм витрат матеріальних, паливно –енергетичних ресурсів, затрат часу, фінансових норм і нормативів). Важливою вимогою при розробці планів є застосування прогресивних норм і нормативів. Суть балансового методу зводиться до використання в планових розрахунках певної системи балансів, оскільки з їх допомогою забезпечується збалансованість потреб в ресурсах і джерелах їх покриття. Баланси – це спеціальні таблиці, в одній частині яких із різним ступенем деталізації показують всі напрямки витрачання ресурсів згідно з потребами, а в другій – джерела надходження цих ресурсів. Важливо домогтися рівності між цими двома його частинами. Розрізняють матеріальні, трудові і фінасові баланси. Економіко – математичні методи використовуються в тих випадках коли треба здійснити оптимізацію плану підприємства, тобто із багатьох варіантів плану вибрати найкращий з точки зору прийнятого критерію оптимізації. Суть графо – аналітичних методів зводиться до використання графіків і діаграм при розрахунку певної системи показників.

Схема 1. Класифікація методів планування

Інший підхід до класифікації методів розробки планів базується на використанні класифікаційних ознак, покладених в основу класифікації. Згідно даного підходу раніше названі методи (нормативний, балансовий, економіко-математичний) методи, які входили в одну групу, стосовно класифікаційних ознак будуть в різних групах (див схему).

Своєрідними в даній схемі є: ресурсний метод (обгрунтування планів ресурсним забезпеченням, тобто можливостями виробника), цільовий (обгрунтування планів потребами ринку, попитом на продукцію), екстраполяційний (величина показників у майбутньому буде відбуватись із збереженням величини показників у минулому), інтерполяційний (рух від відповідного кінцевого значення планових показників до обчислення проміжних їх величин), факторний (планові значення визначають на підставі розрахунків впливу важливих факторів, чинників, які обумовлюють зміну цих показників). Тільки застосування всіх методів в комплексі дозволить домогтися розробки оптимального, реального, точного, обґрунтованого плану.

Тести для самоконтролю.

1.Предмет вивчення дисципліни – це:

а) вивчення специфіки дії об’єктивних економічних законів розвитку на рівні підприємства, питань, пов’язаних з формуванням стратегічних і тактичних цілей діяльності підприємства;

б) вивчення тенденцій розвитку в минулому;

в) вивчення тенденцій розвитку в майбутньому;

г) визначення тактики і стратегії розвитку.

2.Об’єкт вивчення дисципліни:

а) галузь;

б) об’єднання;

в) підприємство, його підрозділи, господарська, соціальна і екологічна діяльність;

г) регіон.

3.Структура дисципліни “Планування діяльності підприємств”:

а) вивчення способів організації виробництва;

б) вивчення методів аналізу діяльності підприємства;

в) вивчення суті, видів і методів планування в короткотривалому і довготривалому періоді;

г) вивчення оперативно-календарного планування.

4.Завдання вивчення дисципліни:

а) обгрунтування ефективності виробництва;

б) завдання рівномірного випуску продукції;

в) обгрунтування маркетингових досліджень;

г) всі відповіді вірні;

5.Методи вивчення дисципліни:

а) системний, діалектичний підхід;

б) диференційований підхід;

в) частковий підхід;

г) не має правильної відповіді.

6. Яке із наведених тверджень найбільш повно відображає зміст планування?

а) це процес пов’язаний із обгрунтуванням стратегічних цілей підприємства;

б) це процес пов’язаний із обгрунтуванням тактичних завдань діяльності

підприємства;

в) це процес вивчення тенденцій розвитку підприємства у минулому;

г) це процес пов’язаний із обгрунтуванням стратегічних цілей і тактичних завдань діяльності підприємства.

7. Метод діалектичного підходу означає:

а) усі явища, і процеси розглядаються в русі, розвитку і взаємодії;

б) усі явища і процеси розглядаються в статиці;

в) усі явища і процеси не перебувають у будь-якій взаємодії;

г) не має правильної відповіді.

8. Виберіть правильну відповідь:

а) планування – це процес прийняття рішень;

б) планування – це прогноз розвитку колективу;

в) планування – це прогноз розвитку фірми;

г) планування – це методика розрахунку співвідношення всіх показників

матеріальних ресурсів.

9. Чи може будь-яке підприємство спланувати свою діяльність повноцінно на всі 100%?

а) так;

б) не визначено;

в) ні;

г) не має правильної відповіді.

3. Плани підприємств в умовах ринку носять такий характер:

а) директивний;

б) описовий;

в) обов’язковий;

г) індикативний.

11. В основі розробки плану лежить:

а) величина попиту на продукцію, яка визначається договорами на поставку продукції;

б) норми витрат ресурсів;

в) принцип відповідності виробничим потужностям підприємства;

г) завдання встановлені вищестоящою організацією.

12. Принцип гнучкості в плануванні означає:

а) стандартність показників;

б) змінність показників стосовно зміни внутрішнього середовища;

в) змінність показників стосовно зміни зовнішнього середовища;

г) змінність показників стосовно зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.

13. Залежно від способу розрахунку планових показників методи планування бувають:

а) нормативні;

б) факторні;

в) експериментально-статистичні;

г) ресурсні;

14. Під плануванням діяльності підприємства розуміють:

а) порівняння основних показників його розвитку у звітному і базовому періодах;

б) розрахунок майбутньої величини прибутків;

в) процес визначення цілей підприємства, а також засобів і шляхів їх досягнення;

г) аналіз перспектив розвитку підприємства порівняно з іншими підприємствами тієї ж галузі.

15. Основними перевагами планування в умовах ринку порівняно з директивним плануванням є:

а) самостійне здійснення всього комплексу планової роботи;

б) право самостійно розробляти виробничу програму;

в) самостійність вибору розмірів матеріального стимулювання;

г) ризик в підприємницькій діяльності.

16. Загальною науковою основою планування є:

а) система об’єктивних економічних законів;

б) принципи організації виробництва;

в) основні засади взаємовідносин підприємства з фінансовою

системою;

г) закономірності організації партнерських зв’язків.

17. Найважливішими принципами планування є:

а) врахування життєвого циклу товарів;

б) оптимальність використання ресурсів;

в) системність і безперервність планування;

г) суб’єктивна оцінка майбутнього стану підприємства.

18. Методи планування повинні відповідати таким вимогам:

а) адекватність зовнішнім умовам ринку;

б) відмінність залежно від виду плану;

в) забезпеченість ресурсами;

г) досягнення основної мети підприємницької діяльності – збільшення прибутку.

19. Основними методами планування є:

а) розробка планових документів;

б) соціальний і виробничо-технічний;

в) нормативний, балансовий, економіко - математичний;

г) евристичний і фактографічний.

20. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:

а) прогресивних норм використання ресурсів з врахуванням зміни цих норм в плановому році;

б) середніх норм використання ресурсів в плановому році;

в) норм використання матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

г) середньогалузевих норм витрат ресурсів.

21. Методами планування при розробці планових документів є:

а) нормативні і балансові;

б) традиційні і на тимчасовій основі;

в) рахування ручним, механізованим і автоматизованим способом;

г) всі відповіді вірні.

22. Пристосування планів до змін внутрішнього і зовнішнього середовища відображає принцип:

а) науковості;

б) системності;

в) неперервності;

г) гнучкості.

23. Принцип первинності планування передбачає:

а) ефективне використання всіх видів ресурсів;

б) що планування повинно охоплювати всі структурні підрозділи;

в) що процес складання планів логічно передує виконанню всіх інших управлінських функцій;

г) використання достовірної інформації.

24. Методи планування – це:

а) засоби, за допомогою яких можна реалізувати продукцію;

б) принципи ефективності використання ресурсів;

в) процес вибору цілей і оптимальних шляхів їх досягнення;

г) засоби, за допомогою яких можна реалізувати принципи планування.

25. Позитивними сторонами планування є:

а) стимулює організацію, координацію, мотивацію праці та вимагає підвищення якісних показників роботи;

б) інертність персоналу у пізнанні ринкового механізму та виробленні ліній поведінки на ринку;

в) втрата орієнтації у конкурентному середовищі;

г) нерозуміння персоналом мети до якої прагне підприємство.

26. Використання в планових розрахунках певної системи, яка забезпечує збалансованість потреб в ресурсах і джерела покриття відображає:

а) програмно-цільовий метод;

б) факторний метод;

в)нормативний метод;

г) балансовий метод.

27. Відображення в планах дій об¢єктивних економічних законів та використання знань спеціальних економічних наук відображає принцип:

а) ефективності;

б) науковості;

в) адекватності;

г) комплексності.

28. Принцип достовірності планування означає, що:

а) плани мають бути пристосовані до реалій ринкового середовища;

б) всі види планів пов¢язані між собою і доповнюють один одного;

в) планом мають бути охоплені всі структурні підрозділи підприємства;

г) техніко – економічні показники в плані повинні мати належну об¢єктивну, інформаційно – нормативну базу розрахунку.

29. Процесу планування притаманні такі риси:

а) носить інформаційний характер та має соціально – економічну і організаційно – технічну спрямованість;

б) планування не є обов¢язковим у виробничій діяльності;

в) планування базується на основі теорії спадної граничної корисності;

г) планування передбачає, насамперед, організацію збутової стратегії на підприємстві.

30. Яким способом можна послабити вплив ринкових факторів?

а) вертикальною інтеграцією;

б) горизонтальною інтеграцією;

в) контролем над пропозицією;

г) немає правильної відповіді.

31. Який принцип планування не застосовується на підприємстві?

а) принцип неперервності;

б) принцип гнучкості;

в) принцип участі;

г) принцип поділу.

32. Знайдіть неправильну відповідь:

а) тактика – це просування в минулому;

б) тактика – це маневрування для досягнення певних цілей;

в) тактика – це процес реалізації стратегії;

г) всі відповіді не правильні.

33. Чи правильне твердження, «первинність планування – це передування всіх управлінських рішень і функцій»:

а) так;

б) ні;

в) не має правильної відповіді;

г) частково.

34. Чи можливо домогтися розробки оптимального плану при застосуванні усіх методів планування?:

а) так;

б) ні;

в) не має правильної відповіді;

г) частково.

35. Відсутність системи планування передбачає:

а) підвищення кваліфікації;

б) втрату орієнтиру в конкурентному середовищі;

в) необхідність зменшення персоналу;

г) покращення становища на ринку.

36. Який принцип планування відповідає твердженню: «Планування логічно передує виконанню вигідних управлінських функцій»:

а) ефективності;

б) оптимальності;

в) первинності планування;

г) системності.

37. Принцип ефективності означає, що усі плани повинні бути розроблені так, щоб:

а) забезпечувати досягнення високих кінцевих результатів діяльності;

б) забезпечувати раціональне використання всіх ресурсів підприємства;

в) забезпечувати високий рівень соціального розвитку колективу;

г) правильні відповіді а і б.

38. Балансовий метод розрахунку величини техніко-економічних показників:

а) зводиться до використання системи балансів;

б) зводиться до використання системи норм і нормативів;

в) зводиться до використання графіків і діаграм;

г) полягає у залученні кваліфікованих експертів.

39. Принцип науковості у планах означає те, що:

а) плани повинні бути науково обґрунтованими;

б) відображають точні цілі підприємства;

в) можливість виконання плану;

г) можливість коригування згідно законів науки.

40. Які принципи планування передбачає вибір найкращого варіанту плану згідно певного критерію?

а) ефективності;

б) об’єктивності;

в) оптимальності;

г) не має правильної відповіді.

41. Що є основним орієнтиром при розробці планів підприємства:

а) ресурсні можливості підприємства;

б) потреби споживачів;

в) вимоги державних органів;

г) практика минулих років.

42. Який метод планування ґрунтується по визначенню показників майбутнього на основі їх динаміки в минулому?

а) екстраполяції;

б) інтерполяції;

в) нормативний;

г) економіко-математичний.

43. Суть факторного методу планування полягає у:

а) розрахунку величини планових показників на основі систем норм і нормативів;

б) використанні в планових розрахунках системи балансів;

в) обгрунтуванні планів потребами ринку;

г) визначенні планових показників на підставі впливу важливих чинників, що обумовлюють їх зміну.

44. План, який враховує дію об’єктивних економічних законів розвитку, враховує такий принцип планування:

а) науковості;

б) гнучкості;

в) системності;

г) неперервності.

Тема 2. Система планів підприємства.

Теоретична частина.

Питання для підготовки.

1. Види планів, їх взаємодія.

2. Типи прогнозування, їх характеристика. Нормативне і пошукове прогнозування.

3. Суть і основні етапи стратегічного планування на підприємстві.

4. Тактичне планування. Структура тактичного плану і система показників.

5. Оперативно-виробниче планування.

Дата добавления: 2015-07-18