Короткий зміст теми. 1. Види планів, їх взаємодія.

1. Види планів, їх взаємодія.

Вся планова робота на підприємстві підпорядкована розробці єдиної системи планів. Дана система планів включає певні різновиди планів в залежності від різних поставлених цілей і часових горизонтів. Слід відзначити, що ті підприємства, які мають на належному рівні поставлену планову роботу, мають забезпечений успіх, як по показниках своєї роботи, так і успіх (імідж) в зовнішньому ринковому середовищі.

Це обумовлено такими позитивними моментами планування:

1. Планування дає орієнтири майбутньому стану діяльності підприємства.

2. Планування сприяє втіленню проблем, які виникають в процесі роботи.

3. Планування стимулює, координує, мотивує організацію праці.

4. Планування породжує корисну інформацію на основі сигналів зворотного зв’язку про стан керованих об’єктів.

5. Планування вимагає підвищення кваліфікації персоналу.

6. Планування робить необхідним контроль, аналіз і облік виконаного.

Відсутність системи планування (планової роботи) передбачає:

1) Нерозуміння персоналом мети до якої прагне дана фірма.

2) Означає втрату орієнтиру в конкурентному середовищі.

3) Обумовлює короткотерміновий характер рішень управлінського персоналу.

4) Внаслідок відсутності стратегії виникають помилкові рішення в тактиці.

5) Обумовлює спостерігаючу інертність персоналу у пізнанні ринкового механізму та виробленні лінії поведінки на ринку.

6) Облік і контроль ведеться формально без аналізів наслідків роботи.

З метою реалізації принципів планування на практиці використовується цілісна система планів.

В системі планів розрізняють такі види планів:

– В залежності від тривалості періоду (горизонту планування) і реалізації поставлених завдань розрізняють:

1. стратегічні (перспективні);

2. тактичні (поточні) плани;

3. оперативні плани.

Дана сукупність планів дозволяє реалізувати такі принципи планування як системність, неперервність.

Стратегічне (перспективне) планування містить характеристику далекоглядних цілей підприємства. Стратегічні плани розробляють на 3-5 років. Вони дають укрупнену характеристику по найбільш важливих напрямках діяльності підприємств.

Тактичні плани деталізують стратегічні і містять в своїй основі характеристику тактичних завдань, які обумовлені реалізацією стратегічних цілей.

Тактичне планування називають ще поточним, і розробляють, як правило, на рік, з поквартальною розбивкою.

Оперативні плани покликані забезпечити рівномірну, ритмічну роботу підприємств, вони складаються в основному із безпосередньо оперативних планів у виді графіків руху деталей, виробів (так зване календарне планування) і одночасно відбувається диспетчеризація виробництва, тобто, контроль за ходом виробництва. В свою чергу оперативно-виробниче планування поділяється на внутріцехове і міжцехове.

– В залежності від рівня планування розрізняють фірмове і внутріфірмове планування (на рівні внутрішніх структурних підрозділів).

– По функціональному призначенню розрізняють плани:

1. виробничі;

2. комерційні;

3. інвестиційні;

4. фінансові.

– По методах обгрунтування – адміністративні і індикативні.

– По стадіях розробки – попередні (проект плану) і остаточні (план).

– По ступеню точності – укрупнені і уточнені.

В зарубіжній практиці, по класифікації Акоффа в залежності від часу дії розрізняють:

1) реактивне (минуле),

2) інактивне (теперішнє),

3) преактивне (майбутнє),

4) інтерактивне (взаємодія попередніх) планування.

Кожен вид плану має свої особливості, щодо змісту, конкретної технології складання і сукупності розрахунково-технічних показників. Всю систему показників планів можна класифікувати за такими взаємопротилежними групами:

1) натуральні-вартісні,

2) кількісні-якісні,

3) абсолютні-відносні,

4) обсягові-питомі,

5) проміжні-кінцеві;

6) основні-допоміжні.

Натуральні показники потрібні для матеріально-речового виразу та обгрунтування плану: кількість продукції, що виробляється необхідні матеріали, устаткування. Вартісні показники використовуються для характеристики загальних обсягів виробництва, розрахованих в гривнях розмірів витрат, доходів.

Кількісні показники характеризують абсолютні обсяги виробництва та ресурсів, що споживаються: обсяг продукції, матеріалів, виробничі фонди, кількість працівників. Якісні показують ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва: продуктивність праці, матеріаломісткість продукції, фондовіддача, собівартість продукції.

Абсолютні показники характеризують те чи інше явище абсолютно, без порівняння з іншими показниками (чисельність, фонд заробітної плати). Відносні показники характеризують явища у порівнянні, співставленні двох абсолютних показників (рентабельність).

Обсягові показники дають характеристику продукції в загальній кількості, а питомі в співвідношенні кількості до всієї продукції.

Проміжні показники дають характеристику продукції в проміжному етапі виробництва, а кінцеві - в кінцевому етапі виробництва (прибуток, рентабельність).

Дата добавления: 2015-07-18